Зі шкільних підручників ми знаємо, що вся Сонячна система рухається по своїй орбіті довкола центру нашої Галактики, яку в народі називають Чумацьким Шляхом. Сонце — одна з понад 100 мільярдів зірок, що також рухаються довкола центру Галактики.

Наша Галактика належить до скупчення з приблизно 35 галактик. Деякі скупчення налічують тисячі галактик. Якби наша Сонячна система перебувала в значно більшому та щільнішому скупченні, то була б дуже нестабільною. У цілому Всесвіті важко знайти подібні умови, «підхожі для існування таких складних форм життя, які є на Землі». (З книжки Ґієрмо Ґонсалеса та Джея Річардса «Унікальна планета»).

Як з’явилась наша унікальна Сонячна система?

ПРО унікальність Сонячної системи свідчить багато фактів. Вона розташована між двома спіральними рукавами нашої Галактики, де відносно небагато зірок. Майже всі зорі, які ми бачимо на нічному небі, настільки віддалені від нас, що навіть через найпотужніші телескопи вони виглядають просто цяточками світла. Чи таке розташування Сонячної системи випадкове?

Якщо Сонячну систему помістити ближче до центру Галактики, вона опиниться серед великого скупчення зірок. А це призвело б до катастрофічних наслідків, адже земна орбіта була б нестабільною і тому життя людей стало б неможливим. Однак наша Сонячна система перебуває в такому місці Галактики, де ніщо не загрожує стабільності земної орбіти. Крім того, Земля не перегрівається, оскільки не проходить через газові хмари і не зазнає смертоносного випромінювання, котре створюють вибухові зорі чи інші джерела енергії.