1. Як ми можемо використовувати у служінні молитву, записану в Матвія 6:9—13?

БАГАТО людей знають напам’ять Господню молитву. У служінні від дому до дому ми часто згадуємо цю молитву, аби допомогти співрозмовникові зрозуміти, що Боже Царство — це реальний уряд, який здійснить чудові зміни на землі. Або ж ми згадуємо перше прохання з цієї молитви, показуючи, що Бог має особисте ім’я, яке треба освячувати, тобто ставитися до нього як до святого (Матв. 6:9, прим.).

2. Звідки ми знаємо, що Ісус не хотів, аби ми повторяли цю зразкову молитву слово в слово кожного разу, коли молимось?

² Чи Ісус хотів, щоб ми повторяли цю молитву слово в слово кожного разу, коли молимося, як це прийнято у християнському світі? Ні. Перед тим як навчити учнів цієї зразкової молитви, Ісус сказав: «Молячись, не повторюйте одне і те ж» (Матв. 6:7). Пізніше він ще раз проказав цю молитву, але вжив інші слова (Луки 11:1—4). Так Ісус показав нам, про що треба просити і в якому порядку важливості. Тож вона доречно називається зразковою молитвою.

3. Над якими запитаннями можна роздумувати, аналізуючи зразкову молитву?

³ У цій та наступній статтях ми проаналізуємо зміст зразкової молитви. Під час вивчення варто запитати себе: «Як ця зразкова молитва може допомогти мені поліпшити свої молитви? І, щонайважливіше, чи живу я відповідно до неї?»

«БАТЬКУ НАШ, ЩО НА НЕБЕСАХ»

4. Про що нагадує нам вислів «Батьку наш» і в якому розумінні Єгова є «Батьком» для християн з земною надією?

⁴ Вислів «Батьку наш», а не «Батьку мій» нагадує нам, що ми належимо до братства, в якому панує справжня любов (1 Пет. 2:17). Яка ж надзвичайна честь! Помазані християни, народжені як Божі сини, котрі мають надію жити в небі, по праву називають Єгову «Батьком» у повному розумінні цього слова (Рим. 8:15—17). Християни, які сподіваються жити вічно на землі, також можуть називати Єгову «Батьком». Він їхній Життєдавець, і він з любов’ю дбає про потреби всіх правдивих поклонників. Ті, хто має земну надію, стануть Божими дітьми в повному розумінні після того, як досягнуть досконалості й доведуть свою відданість в остаточному випробуванні (Рим. 8:21; Об’яв. 20:7, 8).

5, 6. Який подарунок батьки можуть дати своїм дітям і що кожна дитина має робити з цим подарунком? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

⁵ Батьки роблять своїм дітям чудовий подарунок, коли вчать їх молитися і ставитися до Єгови як до дбайливого небесного Батька. Один брат, який служить районним наглядачем у ПАР, пригадує: «Відтоді як народилися наші доньки, я щовечора молився з ними, хіба що мене не було вдома. Вони часто кажуть, що не пам’ятають слів цих молитов. А втім, доньки пам’ятають атмосферу святості під час спілкування з нашим Батьком, Єговою, і відчуття спокою та безпеки. Коли мої діти вже самі могли молитись, я заохочував їх робити це вголос, щоб я міг чути, як вони виражають свої думки та почуття до Єгови. Завдяки цьому я міг зазирнути в їхні серця. Тоді я лагідно вчив їх згадувати в молитвах важливі складові зі зразкової молитви, щоб їхні молитви набували глибшого змісту».

⁶ Не дивно, що дівчатка цього брата зробили гарний духовний поступ. Тепер вони одружені й разом з чоловіками радісно виконують Божу волю в повночасному служінні. Найліпший подарунок, який батьки можуть зробити своїм дітям,— це допомогти їм розвинути близькі стосунки з Єговою. Звичайно, кожен самостійно має зберігати свої дорогоцінні стосунки з Богом. Це означає вчитися любити Боже ім’я і ставитись до нього з глибокою пошаною (Пс. 5:11, 12; 91:14).

«НЕХАЙ ОСВЯЧУЄТЬСЯ ТВОЄ ІМ’Я»

7. Яку честь мають Божі служителі і чого це вимагає від нас?

⁷ Яка ж честь для нас не лише знати ім’я Бога, але й називатися його іменем, бути «народом для... [його] імені» (Дії 15:14; Ісаї 43:10). Ми благаємо нашого небесного Батька: «Нехай освячується твоє ім’я». Ці слова молитви спонукують нас просити Єгову допомагати нам уникати вчинків і слів, які стягнули б ганьбу на його святе ім’я. Ми не хочемо бути подібними до декотрих осіб у першому столітті, які не поводилися згідно з тим, про що проповідували. Апостол Павло написав про них: «Через вас зневажається Боже ім’я серед інших народів» (Рим. 2:21—24).

8, 9. Наведіть приклад, як Єгова благословляє тих, хто хоче освячувати його ім’я.

⁸ Ми прагнемо освячувати Боже ім’я. В одної сестри з Норвегії передчасно помер чоловік, і вона залишилася з дворічним сином. «Це був дуже важкий період у моєму житті,— каже вона.— Кожного дня, майже кожної години, я молилася про силу, щоб зберігати емоційну рівновагу, бо не хотіла дати Сатані підставу докоряти Єгові через якесь моє неправильне рішення чи мою невірність. Я прагнула освячувати ім’я Єгови і хотіла, щоб мій син знову побачив свого батька в Раю» (Присл. 27:11).

⁹ Чи Єгова відповів на такі безкорисливі молитви? Так. Цю сестру підтримували дбайливі одновірці, з якими вона регулярно спілкувалася. Через п’ять років вона вийшла заміж за старійшину. Її син, якому тепер 20 років, є охрещеним братом. «Яка я щаслива,— говорить вона,— що мій чоловік допоміг мені його виховати».

10. Що потрібно, аби Боже ім’я було повністю освячене?

¹⁰ Що потрібно, аби Боже ім’я було повністю освячене й очищене від будь-якого докору? Для цього Єгова почне діяти, щоб усунути всіх тих, хто свідомо відкидає його верховну владу. (Прочитайте Єзекіїля 38:22, 23). Людство поступово буде приведене до досконалості. Як же ми прагнемо того часу, коли всі розумні створіння будуть ставитися до імені Єгови як до святого! Тоді наш небесний Батько буде «усім для всіх» (1 Кор. 15:28).

«НЕХАЙ ПРИЙДЕ ТВОЄ ЦАРСТВО»

11, 12. Яке розуміння отримали наприкінці XIX століття правдиві християни?

¹¹ Перед тим як Ісус піднявся в небо, його апостоли запитали: «Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?» Ісусова відповідь показала, що ще не прийшов час їм знати, коли почне правити Боже Царство. Він сказав своїм учням зосередитися на важливій проповідницькій праці, яку вони мали виконувати. (Прочитайте Дії 1:6—8). Все ж Ісус навчав своїх послідовників з нетерпінням чекати приходу Божого Царства. Тож починаючи з днів апостолів християни моляться про його прихід.

¹² Коли Боже Царство на чолі з Ісусом мало почати правити в небі, Єгова допоміг своєму народу зрозуміти час цієї події. У 1876 році була надрукована стаття Чарлза Тейза Рассела в журналі «Дослідник Біблії». Ця стаття за назвою «Часи язичників: Коли вони закінчаться?» вказувала на 1914 рік як на визначний рік. У статті пов’язувалися «сім часів», що в Даниїловому пророцтві, з «визначеними для народів часами», про які говорив Ісусa (Дан. 4:16; Луки 21:24).

13. Що сталося 1914 року і що підтверджують події у світі, які відбуваються з того часу?

¹³ У 1914 році вибухнула війна між європейськими народами, війна, в яку згодом втягнувся цілий світ. Під кінець війни, у 1918 році, настав неймовірний голод і спалахнула епідемія грипу. Вони забрали більше людських життів, ніж війна. Так почала виконуватися «ознака», котру дав Ісус, щоб визначити його невидиму присутність як нового Царя землі (Матв. 24:3—8; Луки 21:10, 11). Чимало доказів вказує на 1914 рік як на час, коли «було дано корону» Господу Ісусу Христу. «Він виїхав, щоб перемагати й здобути остаточну перемогу» (Об’яв. 6:2). Ісус очистив небеса у війні проти Сатани та його демонів і скинув їх в околиці землі. Відтоді людство відчуває на собі правдивість таких натхнених слів: «Горе землі та морю, бо до вас зійшов Диявол, який надзвичайно лютує, знаючи, що йому залишилось мало часу» (Об’яв. 12:7—12).

14. а) Чому і далі важливо молитися про прихід Божого Царства? б) Що нам доручено робити?

¹⁴ Пророцтво, записане в Об’явлення 12:7—12, пояснює, чому народження Божого Царства в основному збігається з початком трагічних подій, які й далі дошкуляють людству. Ісус, Цар Божого Царства, почав правити серед своїх ворогів. Поки він не здобуде остаточної перемоги і не покінчить зі злом на землі, ми будемо й далі молитися про прихід Божого Царства. Водночас ми повинні жити відповідно до наших молитов і розповідати іншим про виконання найвизначнішої частини «ознаки». Ісус передрік: «Цю добру новину про Царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець» (Матв. 24:14).

«НЕХАЙ ВИКОНУЄТЬСЯ ТВОЯ ВОЛЯ... НА ЗЕМЛІ»

15, 16. Як ми можемо жити відповідно до прохання, щоб Божа воля виконувалася на землі?

¹⁵ Приблизно 6000 років тому Божа воля досконало виконувалася на землі. Ось чому Єгова, подивившись на чудовий початок, який він дав людству, сказав, що все «дуже добре» (Бут. 1:31). Потім Сатана збунтувався, і відтоді порівняно небагато людей виконували Божу волю на землі. Однак ми маємо чудову нагоду жити в час, коли близько вісьмох мільйонів Свідків не лише моляться про виконання Божої волі на землі, але й намагаються жити відповідно до цієї молитви. Про це свідчить спосіб їхнього життя і ревна участь у праці навчання майбутніх учнів.

¹⁶ Наприклад, одна сестра, охрещена 1948 року, яка служила місіонеркою в Африці, сказала: «Згідно з цією частиною зразкової молитви я часто молюся, щоб ми знайшли всіх символічних овець і допомогли їм пізнати Єгову, доки ще не пізно. Крім того, коли я збираюся свідчити якійсь людині, то молюся про мудрість, щоб досягти її серця. Також я прошу Єгову поблагословити наші зусилля дбати про тих смиренних людей, яких ми вже знайшли». Тож не дивно, що ця 80-літня сестра успішно виконує служіння, і, маючи підтримку інших, вона допомогла багатьом стати Свідками Єгови. Поза всяким сумнівом, ви можете згадати інші хороші приклади братів і сестер, які «виливають» себе для виконання Божої волі попри похилий вік. (Прочитайте Філіппійців 2:17).

17. Що ти думаєш про те, як Єгова відповість на наше прохання, аби його воля виконувалася на землі?

¹⁷ Поки вороги Божого Царства не будуть усунені з землі, ми й далі молитимемось про виконання волі Єгови. Тоді ми побачимо навіть ще повніше виконання Божої волі, коли в раю на землі воскреснуть мільярди померлих. «Не дивуйтесь цьому,— сказав Ісус,— бо надходить година, коли всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують [мій] голос і вийдуть» (Ів. 5:28, 29). Як же чудово буде жити в той час і вітати воскреслих дорогих нам людей! Бог «витре кожну сльозу з [наших] очей» (Об’яв. 21:4). Серед воскреслих більшість буде «неправедних», які жили і померли, не пізнавши правди про Бога Єгову і його Сина. Ми матимемо унікальну нагоду навчати воскреслих про волю Бога і його намір, допомагаючи їм відповідати вимогам для «вічного життя» (Дії 24:15; Ів. 17:3).

18. Які найбільші потреби людства?

¹⁸ Мир і злагода в усесвіті залежать від освячення імені Єгови за допомогою Божого Царства. Отже, коли буде дана повна відповідь на три прохання зразкової молитви, найбільші потреби людей задовольняться. Тим часом у нас є інші важливі потреби, про які згадується в чотирьох останніх проханнях Ісусової зразкової молитви. Про це піде мова в наступній статті.

1—3. Чому одна сестра переконана, що Єгова знає про наші потреби?

ЛАНА ніколи не забуде одного дня влітку 2012 року в Німеччині. Ця сестра розуміє, що отримала відповідь на дві конкретні молитви. Спочатку вона молилася в поїзді під час довгої подорожі до аеропорту і просила Єгову дати їй можливість свідчити. Потім Лана молилася, коли приїхала в аеропорт і довідалася, що її рейс відкладено на наступний день. У молитві сестра згадала про те, що в неї майже не залишилось європейської валюти і вона не мала де зупинитися.

² Сестра ще не закінчила молитись, як почула: «Привіт, Лано! Що ти тут робиш?» До неї звертався молодий чоловік, колишній її однокласник. Він летів у ПАР, і його проводжала мама з бабусею. Дізнавшись про ситуацію Лани, його мама, Ельке, сердечно запросила Лану до себе. Ельке та її мама виявили гостинність Лані, вони ставили їй багато запитань про її вірування і повночасну проповідницьку діяльність.

³ Наступного дня після ситного сніданку Лана відповіла своїм господарям ще на інші біблійні запитання і попросила в них контактні дані, щоб підтримати їхній інтерес. Лана щасливо повернулася додому і далі служить сталою піонеркою. Вона розуміє, що все це відбулося завдяки Тому, хто молитви вислуховує (Пс. 65:2).

4. Які потреби ми розглянемо?

⁴ Коли в нас несподівано виникають проблеми, то нам ніщо не заважає звертатися до Єгови по допомогу, і йому приємно чути такі прохання від своїх відданих служителів (Пс. 34:15; Присл. 15:8). Однак якщо ми роздумуємо над зразковою молитвою, то розуміємо, що існують інші важливіші потреби, яким ми іноді не надаємо значення. Наприклад, розгляньмо, як три останні прохання зразкової молитви пов’язані з нашими духовними потребами. І що ще ми можемо робити, аби жити відповідно до четвертого прохання стосовно хліба на щодень? (Прочитайте Матвія 6:11—13).

«ДАЙ НАМ СЬОГОДНІ ХЛІБА НА ЦЕЙ ДЕНЬ»

5, 6. Чому нам важливо молитися про хліб на цей день, навіть якщо ми повністю забезпечені?

⁵ Зверніть увагу, що, просячи хліба на цей день, ми говоримо «дай нам», а не «дай мені». Віктор, районний наглядач з Африки, пояснює: «Я завжди щиро дякую Єгові за те, що нам з дружиною не доводиться хвилюватися, чи хтось подбає про нашу їжу або заплатить за житло. Наші брати з добротою піклуються про нас кожного дня. Але я молюся, щоб ті, хто допомагає нам, змогли вирішити економічні проблеми, яких зазнають».

⁶ Якщо ми повністю забезпечені їжею, то можемо подумати про братів, які живуть у бідності чи зазнаю́ть наслідків стихійного лиха. Ми повинні не лише молитися за них, але й діяти відповідно до наших молитов. Приміром, можна ділитися з нужденними одновірцями тим, що ми маємо. Крім того, ми можемо регулярно робити пожертви на всесвітню працю, знаючи, що ці кошти мудро використовуються (1 Ів. 3:17).

7. Як Ісус пояснив на прикладі свою пораду, щоб ми ніколи не тривожились про завтра?

⁷ Згадавши про хліб на щодень, Ісус, імовірно, мав на увазі наші нагальні потреби. Тому далі він пояснив, що Бог одягає польові квіти, і сказав: «Чи ж не одягне він вас, маловіри? Тому ніколи не тривожтеся і не кажіть... “У що [нам] одягатися?”». Під кінець Ісус повторив свою важливу пораду: «Ніколи не тривожтесь про завтра» (Матв. 6:30—34). Це показує, що нам не треба зосереджуватися на матеріальному, а задовольнятися тим, що кожного дня маємо найнеобхідніше. Йдеться про відповідне житло, роботу, завдяки якій можна забезпечувати сім’ю, а також мудрість, щоб дбати про своє здоров’я. Але якби ми молилися тільки про фізичні потреби, то це вказувало б на відсутність рівноваги. Ми маємо духовні потреби, які набагато важливіші.

8. Про яку важливу потребу мають нагадувати нам Ісусові слова про хліб на щодень? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

⁸ Ісусові слова про хліб на щодень повинні нагадувати нам про потребу в духовній поживі. Наш Господь сказав: «Не хлібом самим повинна жити людина, а кожним словом, що виходить з уст Єгови» (Матв. 4:4). Тож ми маємо і далі молитися, щоб Єгова давав нам своєчасний духовний харч.

«ПРОСТИ НАМ БОРГИ НАШІ»

9. В якому розумінні наші гріхи є «боргами»?

⁹ Чому Ісус використав слово «борги», тимчасом як іншого разу він говорив про «гріхи»? (Матв. 6:12; Луки 11:4). Понад 60 років тому в цьому журналі містилось пояснення: «Гріх, яким порушується Божий закон, робить нас боржниками Бога... За наші гріхи він може вимагати наше життя і позбавити нас його... Бог може забрати від нас спокій, розірвавши з нами всі мирні стосунки... Ми винні Богові любов, яка виявляється в слухняності; і коли ми грішимо, то не сплачуємо свого боргу любити Бога, оскільки гріх ненависний йому» (1 Ів. 5:3).

10. На основі чого Єгова може прощати наші гріхи і як нам слід ставитися до цього?

¹⁰ Кожного дня ми потребуємо прощення гріхів, і єдина законна підстава для того, щоб Бог простив нам гріхи,— це Ісусова викупна жертва. Хоча викуп був заплачений майже 2000 років тому, ми маємо дорожити ним так, ніби його заплачено сьогодні. «Ціна викупу» за наше життя «дуже висока», і ніщо з того, що може зробити для нас недосконала людина, не зрівняється з нею. (Прочитайте Псалом 49:7—9; 1 Петра 1:18, 19). Справді, ми не повинні переставати дякувати Єгові за цей великий дар. До того ж вислів «гріхи наші», а не «гріхи мої» має нагадувати нам, що всі в нашій родині поклонників Бога потребують його милосердя. Безсумнівно, Єгова хоче, щоб ми турбувалися не лише про власний духовний добробут, але й про добробут інших, у тому числі тих, хто грішить проти нас. Такі гріхи здебільшого незначні і дають нам нагоду показати, що ми дійсно любимо своїх братів і з готовністю прощаємо їх, оскільки Бог милосердно прощає нас (Кол. 3:13).

11. Чому важливо мати дух прощення?

¹¹ На жаль, ми, як недосконалі люди, іноді затаюємо на інших злобу (Лев. 19:18). Якщо ми розповідаємо про свою образу іншим, вони можуть стати на наш бік, що нерідко призводить до поділення у зборі. Якщо ми допустимо до цього, то покажемо, що не цінуємо Божого милосердя і викупу. Наш Батько перестане застосовувати до нас цінність жертви свого Сина, якщо ми не виявляємо духу прощення (Матв. 18:35). Ісус наголосив на цьому відразу після того, як дав зразкову молитву. (Почитайте Матвія 6:14, 15). Отже, щоб отримати користь з Божого прощення, ми повинні намагатися не чинити серйозних гріхів. Наше бажання уникати гріхів пов’язане з наступним проханням зразкової молитви (1 Ів. 3:4, 6).

«НЕ ДОПУСТИ, ЩОБ МИ ПІДДАЛИСЯ СПОКУСІ»

12, 13. а) Що сталося невдовзі після Ісусового хрещення? б) Чому ми самі винні в тому, що піддаємося спокусі? в) Що довів Ісус, залишившись вірним аж до смерті?

¹² Розглянувши те, що сталося невдовзі після Ісусового хрещення, ми зможемо зрозуміти, чому потрібне таке прохання: «Не допусти, щоб ми піддалися спокусі». Божий дух привів Ісуса в пустелю. Чому? Для того щоб «його спокушав Диявол» (Матв. 4:1; 6:13). Чи це має дивувати нас? Ні, якщо ми розуміємо головну причину того, чому Бог послав свого Сина на землю. Він зробив це, щоб вирішити спірне питання, яке виникло під час бунту Адама і Єви проти Божої верховної влади. Необхідний був час, щоб відповісти на ряд запитань. Наприклад, чи Бог створив людину з якоюсь вадою? Чи можливо, щоб досконала людина обстоювала Божу верховну владу попри тиск Злого? Чи, як твердив Сатана, людям буде ліпше, коли вони не залежатимуть від Божого правління? (Бут. 3:4, 5). Про це можна було довідатися тільки з часом, але відповіді на ці запитання мали показати всім розумним створінням, що спосіб правління Єгови найліпший.

¹³ Єгова святий, тому нікого не спокушає до зла. Радше це робить Диявол — «Спокусник» (Матв. 4:3). Він може створювати спокусливі ситуації. Але від кожної людини залежить, чи дозволить вона себе спокусити, чи ні. (Прочитайте Якова 1:13—15). Ісус відразу відкидав кожну спокусу, наводячи відповідну цитату з Божого Слова. Так Ісус обстоював законну владу Єгови. Все ж Сатана не здавався. Він чекав «іншої зручної нагоди» (Луки 4:13). Ісус продовжував чинити опір усім зусиллям Сатани зламати його непорочність. Христос обстояв праведність верховної влади Єгови і довів, що досконала людина може залишитися вірною, хоч би які були випробування. А втім, Сатана намагається піймати в пастку Ісусових послідовників, у тому числі й тебе.

14. Чого вимагається від нас, аби ми не піддалися спокусі?

¹⁴ Оскільки спірне питання щодо Божої верховної влади ще не повністю вирішене, Єгова дозволяє Спокуснику використовувати цей світ, щоб спокушати нас. Бог не вводить нас у спокусу. Навпаки він впевнений в нас і хоче нам допомагати. Єгова поважає нашу свободу волі й тому не надає нам автоматично захисту від спокус. Тож від нас вимагається: по-перше, залишатися духовно пильними і, по-друге, постійно перебувати в молитві. Як Єгова відповідає на наші молитви?

15, 16. а) Яким спокусам ми маємо чинити опір? б) Якщо людина піддається спокусі, то хто за це відповідальний?

¹⁵ Єгова дає нам свій могутній святий дух, який додасть нам сил і допоможе протистояти спокусі. Також Бог попереджає нас через своє Слово і збір про те, чого ми повинні уникати, як-от витрачати надмір часу, грошей і сил на неважливі матеріальні речі. Еспен і Янне живуть у заможній європейській країні. Багато років вони служили піонерами у своїй країні, в території, де була більша потреба. З народженням першої дитини Еспен та Янне припинили піонерське служіння. Тепер вони мають другу дитину. «Ми часто молимось до Єгови,— каже Еспен,— щоб не піддатися спокусі, адже тепер не можемо присвячувати теократичній діяльності стільки часу, як колись. Ми просимо Єгову допомагати нам зберігати духовність і ревність до служіння».

¹⁶ Інша поширена в наш час спокуса — це перегляд порнографії. Піддавшись такій спокусі, не звинувачуймо в цьому Сатану. Чому? Тому що Сатана і його світ не можуть змусити нас робити щось проти нашої волі. Дехто піддався такій спокусі, бо зосередив свої думки на поганому. Проте ми можемо чинити опір, як це роблять тисячі наших одновірців (1 Кор. 10:12, 13).

«ВИЗВОЛЬ ВІД ЗЛОГО»

17. а) Як можна жити відповідно до прохання визволити нас від Злого? б) Яке визволення дуже близько?

¹⁷ Щоб жити відповідно до прохання: «Визволь [нас] від Злого», нам треба стерегтися, щоб не належати світові Сатани. Ми не повинні любити «ані світу [Сатани], ані того, що у світі» (Ів. 15:19; 1 Ів. 2:15—17). Це вимагає постійної боротьби. Яке ж полегшення ми відчуємо, коли Єгова відповість на таке прохання, усунувши Сатану і знищивши його злий світ! Але не забуваймо: коли Сатану було скинуто з неба, він знав, що йому залишилось мало часу. Розлючений, він робить усе можливе, щоб зламати нашу непорочність. Тож ми повинні продовжувати молитися про визволення від Злого (Об’яв. 12:12, 17).

18. Що нам треба і далі робити, аби пережити кінець світу Сатани?

¹⁸ Чи ви прагнете такого щасливого кінця? Тоді продовжуйте молитися про Боже Царство, про освячення імені Єгови і про те, щоб Божа воля виконувалася на землі. Покладайтеся на Єгову, який дбає про наші духовні й фізичні потреби. Усе робіть для того, щоб жити відповідно до зразкової молитви.