Карбування монет у давнину

Вважається, що перші монети були викарбувані в Лідії (сучасна Туреччина) ще до початку VIII століття до н. е. Невдовзі монети почали виготовляти і в інших місцях, і їх стали використовувати жителі країн, які згадуються в Біблії.

Як виготовлялися монети? Монетники плавили в печі метал (1) і виливали його у форму для відливки. Так робили диски для чеканки (2). Готові диски клали між металеві штемпелі, які мали рельєфні зображення (3). Після цього по верхньому штемпелю вдаряли молотком, і зображення переносилось на металевий диск (4). Оскільки цей процес відбувався швидко, малюнок на монетах часто був зміщений. Готові монети сортували, зважували, щоб перевірити, чи всі вони мають однакову вартість, і, якщо було необхідно, обрізали зайвий метал (5).

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 26]

Давні монети

● У I столітті найдрібнішою монетою в Палестині була мідна лепта. Двома лептами оплачували лише 15 хвилин праці некваліфікованого робітника. Мабуть, саме такі дві монети вдова вкинула у скриньку для дарів (Марка 12:42).

● Срібна драхма була грецькою монетою. Щоб заробити її, люди працювали майже цілий день (Луки 15:8, 9). Щорічний храмовий податок, який сплачували єврейські чоловіки, дорівнював двом драхмам (Матвія 17:24).

● На срібному денарії, римській монеті, було зображення кесаря. Саме цими монетами за часів римського панування кожний дорослий єврей мав сплачувати «данину» (Римлян 13:7). Некваліфікованому робітникові за 12-годинний робочий день платили один денарій (Матвія 20:2—14).

● У Палестині за часів Ісуса були розповсюджені срібні шекелі, які карбували з чистого срібла в Тирі. Можливо, «тридцять срібняків», які Юда Іскаріот отримав від священиків за те, що зрадив Ісуса, були шекелями з Тиру (Матвія 26:14—16).

Монети в натуральну величину