Деградація, а не вдосконалення

Чи спостерігаєте ви таке вдосконалення? Книжка «Тримаючись міфу» (англ.) так прокоментувала оптимізм Теяра де Шардена: «Де Шарден, напевно, випустив з уваги історію людського кровопролиття і расистських режимів, як, скажімо, апартеїду у Південно-Африканській Республіці. Він справляє враження людини, що не живе в цьому світі». Замість робити поступи на шляху до єдності, людська спільність переживає у цьому сторіччі расові та національні чвари безпрецедентних масштабів.

Надія, висунута в «Походженні видів», що людина буде тримати курс на досконалість чи бодай поліпшення, зовсім не справдилася. І ця надія з бігом часу неухильно втрачає свою вагу, бо від часу загального прийняття теорії еволюції людство надто часто опускається до дикунства. Зважте на такий факт: понад 100 мільйонів чоловік загинуло у війнах протягом цього сторіччя, причому 50 мільйонів тільки у другій світовій війні. Пригадайте також етнічну різанину в Руанді та колишній Югославії, що мала місце останнім часом.

Чи це означає, що в минулі сторіччя не було воєн та звірств? Ні, вони, безперечно, були. Але прийняття еволюційної теорії, орієнтація на жорстоку боротьбу за існування, ідея виживання найбільш пристосованих не прислужилися людям на добро. Отже, хоча й еволюційну теорію не можна звинувачувати у всіх людських знегодах, вона допомагала підштовхувати людство до ще більшої ненависті, злочинності, насилля, неморальності та деградації. Оскільки широко визнано, що люди походять від тварин, то не дивно, що дедалі більше людей діють по-звірячому.

Еволюція і ви

У XIX сторіччі «Походження видів» переконало широкий загал у тому, що людина чудово обходилася і буде обходитися без божественного втручання. Зачаровані успіхами науки, багато людей почували, що Бог їм більше не потрібен і що наука врятує людський рід. У книжці «Доба прогресу» (англ.) зауважувалося, що XIX сторіччя «надихалося переконаністю в тому, що раціональне застосування людських зусиль може перетворити світ».

А втім, наприкінці того сторіччя навіть Чарлз Дарвін похитнувся у своєму оптимізмі. Згідно з певним істориком, Дарвін був занепокоєний тим, що еволюційна теорія «вбила Бога й що наслідки цього для майбутнього непередбачувані». Альфред Рассел Валлас, молодший сучасник Дарвіна, пригадував: «Під час нашої останньої бесіди [незадовго до Дарвінової смерті] Дарвін висловлював дуже похмурий погляд на прийдешнє людей».

Чим увінчалися людські зусилля?

Історія XX сторіччя показала, що багато похмурого таки було попереду. Технологічні досягнення післядарвінівських часів просто затушовували факт, що ця епоха була найтемнішою та найбрутальнішою з усіх у людській історії. Ми живемо в умовах, котрі історик Г. Дж. Уеллс назвав «справжньою деморалізацією».

Відтоді як Уеллс сказав це (майже 75 років тому), світ переживав і переживає ще більшу деморалізацію. Ніякі спроби науковців, економістів, соціальних інституцій, людських урядів чи релігій цього світу не змогли поправити ситуацію чи хоча б перешкодити її подальшому ускладненню. Умови дедалі погіршуються.

Отож виникає законне питання: чим же увінчалися людські зусилля? Чи науці й техніці вдалося поліпшити світ? «Розгортаючи газету й читаючи, що діється,— каже біолог Рут Хаббард,— бачимо, що проблеми не наукові. То проблеми соціального укладу, розростання наших знегод до неймовірних розмірів, користолюбності та нехтування людськими потребами». Хаббард додає: «Я не думаю, що при раціональному розподілі ресурсів наука зможе розв’язати багато чи бодай котрусь з тих проблем, що найбільше непокоять людей світу».

Тож яка користь від того, що людина літає на Місяць, але не в стані вирішити основні свої проблеми? Чи створення щораз згубнішої зброї, як, наприклад, атомної бомби, поклало край війнам та етнічному кровопролиттю? Чи здобутки науки відчутно зменшили масштаби злочинності, розпаду родин, неморальності, чи скоротили вони кількість хвороб, що передаються статевим шляхом, незаконнонароджених дітей і чи покінчили з корупцією на найвищому рівні, з убогістю, голодом, безпритульністю, зловживанням наркотиками, забрудненням? Ні, наука, навпаки, спричинилася до ускладнення декотрих з цих проблем. Відмовившись од Бога й замінивши його еволюцією та наукою, люди змінили своє становище не на краще, а на гірше.