Сторінка 2

Гвалтування й грабіж кожного дня трапляються по багатьох частинах світу. Багато людей навіть не почуваються безпечними у своїх домах. Чому ж у світі поширюється таке насильство? Яке ж розв’язання? Що вам робити, коли б вас погрожували насильством? Цей номер Пробудись! допоможе відповісти на такі запитання.

Насильство — чому зростаюча турбота

Від нашого кореспондента у Великобританії

ЧИ ВИ живете в дільниці «не вступайте в цю місцевість»? Цієї частини міста уникають публічні службовці — лікарі, медичні сестри, а навіть поліцаї — боячись входити в них. Офіційно, у Великобританії таких місцевостей немає, але «небезпечні» є менш хвилююча назва на те саме. І декотрі службовці при владі кажуть, що тільки в Лондоні є понад 70 таких місцевостей, а по інших містах країни багато більше.

Міністр внутрішніх справ у Великобританії висловив свою турботу так: «Мир нашого суспільства руйнують не закордонні —загрози, але інстинктивний потяг до насильства наших власних громадян».

Це не значить, що Великобританія (в якій то країні протягом минулих 12 місяців насильний злочин збільшився 17 процентів) є першою на нашому списку. Зовсім ні. По багатьох інших місцевостях шаленіє більший злочин. Протягом перших дев’ятьох місяців минулого року, тільки в одній підземній станції в місті Нью-Йорк відбулось 10 607 випадків насильного злочину — душогубство, гвалтування, грабіж, і напад! Проте, дослідник доктор Майкл Пратт каже, що вже здобули доказ на те, що «вулиці Лондона стають такі небезпечні як Нью-Йорка».

Однак, найбільше злочинних випадків не бувають у Нью-Йорку. Заявляють, що Атланта, Майамі, Детройт і Чікаго є між вісьмома головними містами в США в яких було найбільше насильного злочину на кожну душу населення в 1987 році. Здається, люди по всіх країнах все більше і більше турбуються насильством. Психіатр Томас Радецькі каже, що «у більшості країн західного світу насильство збільшилось від 200 на 500 процентів протягом минулих 20 років».

Насильний злочин також дуже поширюється по всіх країнах. У Кенії, Східній Африці, наприклад, 400 злодіїв худоби недавно нерозбірливо вбили близько 190 чоловіків, жінок та дітей, і безсердечно залишили їхні трупи хижакам і гієнам.

Заявляють, що в Радянському Союзі футбольне насильство «поширюється по всіх республіках». Подібно, у Китаю Центральний комітет для поширення соціалістичної етики висловлюється проти «сварок, кулачних боїв, а навіть поранень і смертельних випадків протягом гри в футбол». Комітет оплакував: «Мусимо навчити ентузіастів спорту, а головно молодих, бути більш культурними».

Ясно, насильний злочин є причиною зростаючої турботи. Але що робиться, щоб успішно боротись проти нього?

Насильство — чи зазнається успіхів у боротьбі?

БАГАТО злочину у Великобританії вчиняє молодь шкільного віку. Одна вчителька в Шеффілді, Англії, каже, що вчила клас з 15 учнів у якому тільки 3 ще не були заарештовані за злочин. В дійсності, навіть діти дитячого садочку вчиняють насильство в школі.

«На робітників, які обслуговують шкільні садки учні накидаються серйозними погрозами, і можете уявити собі жах у серцях інших дітей»,— сказала одна вчителька в Йоркшірі. Вона додала: «Якщо дитина в першому класі вже може вчиняти таке насильство, то що станеться в другому, якщо не зробимо щось про це?»

Але, чому діти стають такі насильні?

Роль телебачення й кіно

Все більше і більше дітей дивляться на насильні й садистичні програми на телевізорі й кіно, й багато органів влади кажуть, що це є фактор у зростанні насильства. В Австралії, наприклад, провели дослідження звичаїв дивитись телевізійні програми близько 1500 дітей 10 і 11 років віку. Рецензенти, які критично перевіряють кінофільми, покласували половину телепередач на які діти дивились, непридатними. Однак, одна третина дітей казали, що вони головно любили насильні сцени.

Одна сказала: «Я дуже полюбила сцену в якій дівчина відрубала батькові голову й з’їла її неначе торт, якого подають під час святкування дня народження». Про інший фільм, одна дитина сказала: «Я дуже полюбила, коли іноземець з’їв пані голову а тоді відригував її». А інша каже: «Я дуже полюбив, коли вони посікли пані, а з неї все біле билось струменем».

Рецензенти дійшли до висновку, що з таких телепередач, у дітей, як також дорослих, розвивається потяг до насильства. Вони також кажуть, що міцний суспільний тиск шляхом їхніх дітей залякує або спокушує батьків дозволяти дітям дивитись на такі фільми.

Незалежна влада телепередач у Британії дослідила результати насильних програм. Два мільйони телеглядачів, або 6 процентів, кажуть, що коли дивляться на такі злочинні програми, то деколи самі почуваються «досить насильними». Таймс з Лондона, у рапорті про результати цього дослідження, сказав, що діти не розуміють, що насильство на екрані не є дійсне, і це робить на них враження, що душогубство є «щоденною справою». Не дивно, що так багато дітей вже такі звиклі до насильства і що сумління не докоряє їм, коли вони самі беруть участь у ньому.

Школи й батьки

Декотрі люди складають вину на школи за зростання насильства через те що не навчають дітей моральних цінностей. Про цю невдачу, два вчителі міських шкіл у Британії сказали в рапорті: «Ситуація трагічна й це пояснює чому насильство поширюється в нашому суспільстві». Але чи це справедливо винуватити тільки вчителів за поступовий занепад моральних цінностей в дітей?

Рапорт від Національного товариства директорів-вчителів у Британії відповідає: «Норма поведінки дітей в школі, як також у суспільстві, розпадається, але вплив шкіл на суспільство шляхом молодих дітей неможливо перебільшувати». Тому що натура дитини вже розвинулась давно перед тим, коли юнак або дівчина піде до школи, то рапорт каже: «Вчителі мало що можуть зробити, щоб змінити її».

Рой Модд, заступник директора Юнацької школи в місті Портсмут також каже, що вчителі які проводять з учнями тільки кілька годин часу на день «не можуть поліпшити мораль дітей в школі хіба батьки їхні вже навчили їх різницю між правильним а неправильним».

Про це немає жодного сумніву, батьки мусять заложити в своїх дітях основу на здорову моральну поведінку ще з дитинства. Вони, а не школи, мають основний обов’язок навчати їхніх дітей моральних цінностей, якщо хочуть завернути зростання насильства. Однак, ні батьки ні школи не мають великого успіху у боротьбі з насильством.

Що ж сказати про власті, які проводять закон?

Чи власті, які проводять закон, мають успіх? У Колумбії, Південній Америці, 62 судді були замордовані через те що відмовились прийняти хабар від торговців кокаїну. Так само, в окрузі Лос-Анджелеса, США, власті які примушують закон не могли запобігти 387 випадків убивства юрбою через продаж наркотиків у 1987 році. Власті, які проводять закон по багатьох інших місцевостях, визнають, що головно через наркотики вони зустрічають кризу, яка не піддається контролю. Але, чому ж вони не мають успіху в боротьбі з насильством?

Це через розпад закону й порядку по цілому світі. У Великобританії, директор поліції в Суррей, Брайєн Гейз, пояснює: «Колись, як поліція наказала юрбі розійтися, то вони послухали. Тепер вони накидаються на поліцію». У газеті Санді таймс з Лондона було сказано, що в суспільстві часто розвиваються «перекручені цінності,— поліцію вважають бути злочинцями, тоді як злочинці стають героями».

Річард Кінсей, лектор кримінології в Едінбурзькому Університеті, каже: «У Шотландії ми засилаємо більше людей до в’язниці ніж у якій-небудь іншій країні Європи, і два з половиною разів більше як у південній [Англії]». З яким же наслідком? У 1988 році поліція району Стратклайд у Глазго заявляє, що насильний злочин збільшився 20 процентів протягом 12 місяців. Іронічно, Кінсей доходить до цього висновку: «У Шотландії ми взнали, [що] ключ до тюремної камери має малу вартість».

Виклик без спростування

Прикладом невдачі в боротьбі проти насильства маємо редакторську статтю в британській газеті Нурсінг таймс (Таймс медичних сестер). У газеті каже: «Ніхто не перестерігає нових сестер, що вони вступають у небезпечну професію. Було б добре перестерегти їх». Дослідження проведене Комісією здоров’я й безпеки, продовжує стаття, виявляє, що медичні сестри зносять «багато більше насильство й залякання ніж інші люди взагалі».

Найбільш небезпечний відділ у якому медичні сестри працюють є Відділ випадків і крайньої допомоги. Головно протягом суботи й неділі ці відділи можуть стати дуже насильні, в які то дні звичайні відділи лікарні закриті. Кореспондент до журналу Пробудись! узяв інтерв’ю від колишньої медичної сестри, яка розповіла йому про свою працю в лондонському Відділі випадків і крайньої допомоги.

«Лікарня розташована в місцевості де є багато наркоманів, і в лікарні був відділ головно для них. Там ми залишали їх витвережуватись від сп’яніння, геть від інших пацієнтів. Як вони прокидались, то деколи ставали насильні. Це дуже страшний досвід.

Деколи до лікарні привозили осіб дуже побитих юрбою й які продовжували битись у лікарні. Без перестороги вони дуже часто накидалися на медичних сестер. Коли я перш вступила в цю професію, то здавалось, що одяг медичної сестри подавав нам якусь охорону — але не сьогодні».

Насильство насторожило всіх нас до потреби оборонятись. Такі заяви як, «Ніхто вже не є безпечний», і «Здається, ви ніде не є безпечні», стають все більше й більше загальними. Батьки наглядають за їхніми дітьми бояться випускати їх з очей. Жінки живуть у страху грабіжів і гвалтування. Старші люди споруджують у домах барикади й захищають себе від можливого нападу. Насильство тисне людей зі всіх боків.

Це доводить нас до дуже важливого запитання, Що нам робити, коли зустрічаємо насильство?

[Ілюстрація на сторінці 5]

Насильство на телебаченні може спонукати насильство в житті.

Насильство — ви можете охороняти себе

МІНІСТЕРСТВО домашніх послуг у Великобританії недавно почало новий спосіб тренування тюремної служби, називаючись «контроль і стриманість». Тренування поділяється на три головні частини:

◼ Контроль і стримання особи спільними зусиллями всіх присутніх.

◼ Техніка втечі для робітників, які працюють самотою.

◼ Як поводитись із змовленою агресією, як-от заколот.

Намір цього курсу не є, щоб «агресивно боротись неозброєно», пояснює промовець домашньої служби. «Перше треба старатись як можемо, щоб контролювати ситуацію й знесилити її». Інакше кажучи: Уникайте конфронтації! Чи це обгрунтовані думки?

Що сказати про самооборону?

Незважаючи на те, що дехто пропонує дзюдо й інші подібні види боротьби як самозахист проти злочинців, то це не є схвалений спосіб оборони для більшості людей. Видання Насильство — путівник дбаючим професіям (англ.) пояснює:

«Звичайно мало людей схвалюють навчатися складних здібностей самозахисту не тільки тому, що головна мета цього тренування є запобігання, але також тому, що вони непрактичні... Крім того, такі види самозахисту будуть обмежені в таких оточеннях як тісних, завалених місцевостях і ті що проходять підготовку можуть більше пошкодити собі й поранитись під час тренування ніж під час професійного нападу в житті людини».

У творі Самозахист діє (англ.), Роберт Кларк, тренер у британському товаристві джіу-джітсу, каже: «Так як все інше, якого перший раз навчаємось, вони [джіу-джітсу і інші подібні види самозахисту] вимагатимуть великих початкових зусиль, перш ніж людина привикне до нього і матиме змогу виконувати його без сумнівної думки. Під час нападу, ви просто не маєте часу вибирати найкращої тактики».

Сузі Ламплу траст, добродійна установа на пам’ять 25-тилітньої жінки, яка таємничо зникла під час світської праці в Лондоні в 1986 році, також рекомендує самозахист тільки в крайньому разі.

Якщо джіу-джітсу і подібні види самозахисту не є відповідь у разі несподіваного насильного нападу, то що є?

Як справлятися з грабіжниками

Найкращий захист проти грабіжі є не викликати її. Наглядач поліції в Лідс, Англії, сказав: «Необхідно пам’ятати, що грабіжники нападають тільки коли мають нагоду». Якщо через обставини ви знаходитесь у небезпечній місцевості, то будьте уважні. Не дайте грабіжникам нагоди. Поводьтеся згідно з біблійним принципом: «Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і караються» (Приповістей 22:3).

Кидайте оком по вулиці й деколи озирайтесь. Перш ніж входите в кварталь міста, то подивіться наперед — передбачайте небезпеку. Старайтесь не ходити самотою вночі. І після зібрання старайтесь іти до дому з друзями. Замикайте всі двері в автомашині. Злочинцеві легко ввійти в незамкнене авто, коли ви зупиняєтесь перед світлофором.

Але що робити, якщо будучи дуже обережним, ви зустрінете грабіжника озброєного ножем або револьвером? Пам’ятайте: На першому місці є ваше життя. Жодне майно не є вартніше від нього. Якщо грабіжник вимагає грошей, то дайте йому їх. Декотрі люди, живучі в небезпечних місцевостях, носять при собі «гроші для грабіжника» — тобто трохи грошей, щоб задовольнити грабіжника.

Також не забувайте: Не розхвильовуйтеся. Говоріть рішуче але нормальним голосом. Дивіться особі саме в очі, і старайтесь захопити його пильний погляд. Не відповідайте йому образно й не погрожуйте. Застосовуйте біблійну пораду: «Лагідна відповідь гнів відвертає», «Будьте привітними до всіх» (Приповістей 15:1; 2 Тимофія 2:24). Будьте готові перепросити, навіть якщо оказія не вимагає перепрошення.

Гвалтування й домашня безпека

«Багато гвалтівників дивуються, як легко жінок гвалтувати», пише Рей Вайр в книжці Жінки, чоловіки й гвалтування (англ.). «Гвалтівник думає, що заціпеніння від страху значить, що жінка незаперечуватиме, і тому продовжує гвалтувати її». Тому то, ніколи не погоджуйтеся! Нехай гвалтівник знає, що ви не піддаєтесь йому. Звертайтесь до всіх можливих заходів, щоб уникнути статевого акту. Навіть слабкі жінки мають сильний засіб оборони — голос.

Кричіть по допомогу так голосно як можете. Це погоджується з порадою в Біблії (5 Мойсеєва 22:23-27). Одна неповнолітня дівчина, яку гвалтівник потягнув у відлюдне місце, дуже кричала й протистояла йому. Своїм криком вона відстрашила гвалтівника. Пронизливий вереск може розслабити рішучість нападаючого й дати вам нагоду втекти, або приверне увагу інших людей, які прийдуть вам на допомогуa.

У Великобританії, більшість випадків гвалтування бувають саме в домі жінки. Усе більше і більше гвалтувань бувають під час грабіжу. Забезпечуйте дім як можете. Але як?

Постарайтесь добрих засувів на вікна, а двері скріпіть замком з болтом. Такі замки замикаються і розмикаються тільки ключем. Також було б добре постаратись ланцюг на двері. Але пам’ятайте, що ці предмети є такі міцні, як одвірки й кріпильні гвинти для прикріплення ланцюга до одвірка.

Також було б добре перевіряти особисті посвідки відвідувачів до вашого дому. Вимагайте, щоб вони перше ототожнили себе.

Насильство не ослабає. Статистика цілого світу показує наростання насильства. Охороняти себе і вашу родину це розсудливо, але воно не розв’яже проблеми зовсім. Дійсно, яка ж відповідь на насильство?

[Примітка]

[Рамка на сторінці 7]

Як ви можете охороняти себе

◼ Плануйте ваші подорожі, а головно вночі уникайте неосвітлених доріг і безлюдних вулиць. Також пам’ятайте, що вам легше втікати в черевиках без каблуків.

◼ Не сідайте в автомашину з кимсь незнайомим вам. Не дозвольте комусь заманити вас висідати з вашої машини під жодним приводом. Нехай машину ремонтує хтось знайомий вам у безпечному місці, але ніколи чужинець при краї дороги.

◼ Ходіть при краї тротуару, геть від будинків при дверях або алеях у яких можуть ховатися нападаючі.

◼ Коли на вулиці побачите підозрілих осіб, то перейдіть на другий бік, щоб уникнути їх, або ідіть у зворотну сторону. Якщо хтось слідить вас, то вступіть на вулицю. Якщо б небезпека таки загрожувала, то втікайте й кричіть по допомогу.

◼ Носіть скрипучий алярм у руці, а не в гаманці. Часто скрипіння може відстрашити нападаючого.

◼ Не входьте в ліфт якщо думаєте, що люди в ньому небезпечні. Всередині ліфта, ставайте недалеко щита управління. Якщо зайдуть підозрілі особи, то може було б краще вийти.

◼ Носіть кредитові картки й інші дорогоцінні папери в інакшому місці на собі. Якщо вкрадуть гаманець, то ваша втрата не буде така велика.

[Рамка на сторінці 10]

Уважайтесь «стіминг»

У Великобританії «стіминг» це нове слово англійською мовою на діяльності неповнолітніх, які всі гуртом товпляться в магазин, автобус, або поїзд, і залякують зустрічних. Вони покладаються на свою численність, щоб погрожувати й обкрадати, деколи насильно. Отже, будьте розумні й не носіть при собі коштовностей або інших дорогоцінностей яких легко вкрасти. Не носіть багато грошей при собі — важливі документи й кредитові картки тримайте в іншому місці — будучи готові дати грабіжникам гаманець. Якщо охоче дасте їм щось, то вони мабуть залишать вас і підуть собі геть.

[Ілюстрація на сторінці 8]

Чи ви боролися б, щоб не вкрали вам гроші і можливо загубили своє життя?

[Ілюстрація на сторінці 8]

Під загрозою статевого нападу, жінці найкраще ПРОНИЗЛИВО КРИЧАТИ.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Добрі замки є дуже важливі для домашньої безпеки.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Перевіряйте особисті посвідки, перш ніж дозволите комусь входити.

Насильство — кінець уже близький!

ЛЮДИ вже мали цілком досить часу заволодіти над насильством, але воно все ж таки погіршується. Чи ж не ясно, що людина не може заволодіти над ним? Яка ж надія на кінець насильства?

Певно, люди повинні покладатись на їхнього Творця, щоб Він розв’язав цю проблему, як також усі інші. Його відповідь — це Його Царство, праведний небесний уряд. Коли Ісус Христос був людиною на землі, то проповідував людям про цей царський уряд. Ви молитесь за тим урядом, коли кажете: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10).

Але, як Боже Царство знищить насильство? Передсказуючи наш час, у Біблії каже: «За днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство... потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44). Так, Божий царський уряд зовсім знищить теперішні світові уряди й суспільства над якими вони правлять, як також насильство й злочин.

Але, коли це станеться? Сповнення біблійного пророцтва вказує, що це буде в нашому житті. Чому ж ми кажемо це? Тому що «ознака», яка Ісус сказав зазначить «закінчення» системи, вже сповняється. Ця «ознака» поміщає в собі «розріст беззаконства» (Матвія 24:3-14, 34). Яке ж чудесне полегшення коли Бог знищить цей насильний світ! Проте, щоб у той час скористати, то мусимо виконувати Божу волю тепер (1 Івана 2:17).

У біблійному пророцтві, записане стародавнім пророком Ісаєю, поміщається Боже запрошення, щоб підкоритись Його інструкціям і «ходити стежками Його». Хто послухається цього наказу, то пророцтво каже, що такі «мечі свої перекують на лемеші» і «більше не будуть навчатись війни» (Ісаї 2:3, 4). Інше пророцтво, записане пророком Ісаєю, говорить про наслідки цього: «У твоєму краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх». Чому? Тому що «буде тобі вічним світлом Господь [Єгова, НС]» (Ісаї 60:18-20).

Незважаючи на те, що людина яка навчиться волі Бога Єгови й покориться їй може саме тепер втішатись міркою спокою, то уявіть собі обставини, коли Боже Царство знищить неправедність на землі. Тоді не буде чого боятись, люди не будуть боятись ходити вулицями або прогулюватись у парку вночі. Не буде потрібно замикати дверей, і вже не буде потреби охороняти себе (2 Петра 3:13).

Чи ви любили б жити в такому новому світі без насильства? Це може бути ваша щаслива можливість, тому що вона грунтується на певному Слові нашого Творця.