Виявляйте чесноту в порочному світі

«Усе робіть без нарікання і мудрування, щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду» (ФИЛИП’ЯН 2:14, 15, Хом.).

1, 2. Чому Бог вимагав винищувати ханаанеян?

НАКАЗИ Єгови не залишали жодної можливості для компромісу. Ізраїльтяни мали входити в Обітовану землю, коли пророк Мойсей їм сказав: «Конче вчиниш їх закляттям: хіттеянина, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій» (Повторення Закону 7:2; 20:17).

² Чому Єгова вимагав винищувати мешканців Ханаану, адже він милосердний Бог? (Вихід 34:6). Однією з причин було те, ‘щоб ханаанеяни не навчили ізраїльтян робити такого, як усі гидоти, що робили вони богам своїм, бо таким чином ізраїльтяни грішили б перед Господом Богом» (Повторення Закону 20:18). Мойсей також сказав: «За беззаконня тих народів Господь жене їх геть із-перед тебе» (Повторення Закону 9:4, Хом.). Ханаанеяни були самим втіленням пороку. Їхнє поклоніння відрізнялося статевою розбещеністю та ідолопоклонством (Вихід 23:24; 34:12, 13; Числа 33:52; Повторення Закону 7:5). Кровозмішення, содомізм і скотолозтво були «чином Краю ханаанського» (Левит 18:3—25). Ханаанеяни безсердечно жертвували фальшивим богам невинних дітей (Повторення Закону 18:9—12). Отже зрозуміло, чому Єгова вважав, що навіть існування цих народів загрожує фізичному, моральному й духовному благополуччю його народу! (Вихід 34:14—16).

3. Якими були наслідки того, що ізраїльтяни не виконали повністю Божих наказів стосовно жителів Ханаану?

³ Під час завоювання ізраїльтянами Обітованої землі багато мешканців Ханаану вціліло через те, що Божі накази виконувалися не повністю (Суддів 1:19—21). З часом дався взнаки підступний вплив ханаанеян, і тому можна було сказати: «Нехтували вони [ізраїльтяни] постанови Його [Єгови], і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони» (2 Царів 17:15). Так, багато ізраїльтян роками чинили саме ті порочні справи, за які Бог колись наказав винищити ханаанеян, а саме: вони займалися ідолопоклонством, вдавалися до статевих збочень, а навіть приносили в жертву дітей! (Суддів 10:6; 2 Царів 17:17; Єремії 13:27).

4, 5. а) Що сталося з віроломними Ізраїлем та Юдою? б) До чого закликають слова у Филип’ян 2:14, 15 і які постають запитання?

⁴ Тому пророк Осія проголосив: «Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання. Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови. Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть» (Осії 4:1—3). У 740 році до н. е. ассирійці завоювали зіпсоване північне царство Ізраїлю. Трохи більше як через сторіччя Вавилон підкорив віроломне південне царство Юди.

⁵ З цих подій видно, як небезпечно дозволити собі втягнутися в щось порочне. Богові огидна неправедність, і він не терпітиме її серед свого народу (1 Петра 1:14—16). Безперечно, ми живемо в ‘сучасному злому світі’, який щораз більше поринає в зіпсуття (Галатів 1:4, Дерк.; 2 Тимофія 3:13). Однак Боже Слово закликає всіх християн поводитися так, щоб вони були ‘бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяють, немов світила у світі’ (Филип’ян 2:14, 15, Хом.). Але як ми можемо виявляти чесноту в порочному світі? Чи це взагалі можливо?

Порочний римський світ

6. Чому християнам першого сторіччя було нелегко виявляти чесноту?

⁶ Християнам першого сторіччя було нелегко виявляти чесноту, бо в той час пороком просякло все римське суспільство. Римський філософ Сенека сказав про своїх сучасників: «Люди ведуть запеклу боротьбу з лиходійством. Щодня бажання чинити лихе зростає, а страх перед ним зменшується». Сенека прирівняв римське суспільство до «громади диких звірів». Отже не дивує те, що для розваг римляни влаштовували садистичні гладіаторські бої та непристойні театральні вистави.

7. Як Павло описав пороки, які були звичайними серед багатьох людей першого сторіччя н. е.?

⁷ Апостол Павло міг мати на увазі розв’язну поведінку людей першого сторіччя, коли писав: «Бог їх видав на пожадливість ганебну,— бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові» (Римлян 1:26, 27). Домагаючись вдоволення нечистих плотських бажань, римське суспільство потопало в пороках.

8. Як у грецькому та римському суспільстві часто експлуатували дітей?

⁸ Історія не подає відомостей про те, наскільки поширився серед римлян гомосексуалізм. Поза всяким сумнівом, на них вплинули їхні попередники, греки, які активно цим займалися. Звичайним для старших чоловіків було розбещувати хлопчиків, беручи їх під своє крило як учнів, що часто доводило цих дітей до статевих збочень. Безсумнівно, за таким пороком і наругою над дітьми стояли Сатана та його демони (Йоіла 4:3; Юди 6, 7).

9, 10. а) Яким чином слова з 1 Коринтян 6:9, 10 засуджують різні пороки? б) Яким було минуле декотрих членів коринтського збору і яка зміна відбулася в їхньому житті?

⁹ Пишучи під Божим натхненням, Павло сказав християнам у Коринті: «Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони! І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (1 Коринтян 6:9—11).

¹⁰ Отже, у своєму натхненому посланні Павло засудив статеву неморальність, кажучи, що «розпусники... Царства Божого не вспадкують». Проте, навівши декілька пороків, Павло сказав: «Такими були дехто з вас, але ви обмились». З допомогою Бога лиходії могли стати чистими в його очах.

11. Як християни першого сторіччя давали собі раду в тогочасному аморальному середовищі?

¹¹ Християнська чеснота процвітала навіть у середовищі порочного світу першого сторіччя. Віруючі ‘перемінювались відновою свого розуму’ (Римлян 12:2). Вони залишали «попередній спосіб життя» і ‘відновлялися духом свого розуму’. Таким чином вони уникали світських пороків і ‘зодягалися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди’ (Ефесян 4:22, Дерк.; 4:23, 24).

Сьогоднішній порочний світ

12. Яка зміна відбувається у світі з 1914 року?

¹² А що сказати про наші дні? Світ сьогодні як ніколи сповнений пороками. Особливо з 1914 року по цілому світі відбувається моральний занепад (2 Тимофія 3:1—5). Відкинувши традиційні поняття про чесноту, мораль, добру репутацію та етику, багато людей стали егоцентричними у своєму мисленні й «втратили почуття сорому» (Ефесян 4:19, СМ). В журналі «Ньюсуїк» говорилося: «Ми живемо в добу морального релятивізму», а потім було додано, що загальний моральний клімат «зводить усяке поняття про добро і зло до питання особистого смаку, емоційного уподобання або культурного вибору».

13. а) Яким чином багато сьогоднішніх розваг популяризують порок? б) Який поганий вплив можуть справляти на людей непристойні розваги?

¹³ Так само як і в першому сторіччі, непристойні розваги сьогодні — звичайна річ. Через телебачення, радіо, кіно- й відеофільми лине безперервний потік еротичного матеріалу. Порок проник навіть у комп’ютерні мережі. Порнографічний матеріал стає чимраз доступніший на сьогоднішніх комп’ютерних мережах для осіб різного віку. Які наслідки всього цього? Один газетний дописувач говорить: «Коли сцени кровопролиття, калічення й дешевого сексу просочують наскрізь нашу загальну культуру, ми звикаємо до них. Ми пересичуємося. Розбещеність стає дедалі терпимішою [серед людей], бо вона щораз менше шокує нас». (Порівняйте 1 Тимофія 4:1, 2).

14, 15. Який є доказ того, що статева мораль занепадає по всьому світі?

¹⁴ Візьміть до уваги таке повідомлення в «Нью-Йорк таймс»: «Стиль життя, який 25 років тому вважався б скандальним, сьогодні є нормою. Кількість пар, які воліють жити без шлюбу, зросла [у США] в період між 1980 і 1991 роками на 80 відсотків». Це відбувається не тільки в Північній Америці. Журнал «Ейзіяуїк» повідомляє: «Дебати про культуру точаться по всіх країнах [Азії]. Стоїть питання: сексуальна свобода чи традиційні цінності; і неухильно зростає тиск, щоб робити зміни». Статистичні дані з багатьох країв виявляють чимраз більшу прихильність до перелюбу й дошлюбного сексу.

¹⁵ Біблія передрікала, що сатанинська діяльність буде дуже інтенсивна в наші дні (Об’явлення 12:12). Отже нам не слід дивуватися, що порок тривожно поширюється. Наприклад, сексуальна експлуатація дітей сягає епідемічних масштабівa. Дитячий фонд ООН повідомляє, що «комерційна сексуальна експлуатація травмує дітей майже в усіх країнах світу». Щороку, «за повідомленнями, понад мільйон дітей по всьому світі змушують до дитячої проституції, їх продають для сексуальних цілей, а також використовують у виробництві дитячої порнографії». Гомосексуалізм також є чимось звичайним, бо декотрі політики й релігійні керівники очолюють його популяризацію як «альтернативного способу життя».

Відкидайте пороки світу

16. Яку позицію стосовно статевої моралі займають Свідки Єгови?

¹⁶ Свідки Єгови не приєднуються до тих, хто схвалює поблажливі норми статевої моралі. У Тита 2:11, 12 говориться: «З’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці». Так, ми розвиваємо справжню ненависть і відразу до таких пороків, як дошлюбний секс, перелюб і гомосексуальні вчинкиb (Римлян 12:9; Ефесян 5:3—5). Павло дав таке напучення: «Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім’я називає!» (2 Тимофія 2:19).

17. Як правдиві християни ставляться до вживання алкогольних напоїв?

¹⁷ Правдиві християни відкидають світський погляд на нібито незначні пороки. Наприклад, багато людей сьогодні вважають зловживання алкоголем веселою забавою. Але народ Єгови дотримується поради з Ефесян 5:18: «Не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом». Коли християнин вживає алкоголь, він виявляє в цьому помірність (Приповістей 23:29—32).

18. Яке керівництво дають біблійні принципи слугам Єгови стосовно їхнього ставлення до членів своєї сім’ї?

¹⁸ Як слуги Єгови, ми також відкидаємо погляди тих світських людей, котрі вважають, що кричати на свого подружнього партнера й дітей або ображати їх дошкульними словами є в рамках пристойної поведінки. Вирішивши триматися норм чеснотливої поведінки, християнські чоловіки й дружини стараються одностайно застосовувати Павлову пораду: «Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:31, 32).

19. Наскільки поширився порок у світі бізнесу?

¹⁹ Нечесність, шахрайство, обман, безсердечність у бізнесі й крадіжки також узвичаїлися сьогодні. У статті бізнесового журналу «CFO» повідомляється: «Опит 4000 працівників... виявляє, що торік 31 відсоток опитуваних стали очевидцями «серйозних порушень». Такі порушення стосувалися обману, фальсифікації даних, сексуальних домагань та злодійства. Якщо ми хочемо залишатися морально чистими в очах Єгови, нам потрібно уникати такої поведінки й чесно вести фінансові справи (Михея 6:10, 11).

20. Чому християнам не слід бути ‘грошолюбними’?

²⁰ Візьміть до уваги, що сталося з одним чоловіком, який думав, що матиме більше часу для служіння Богові, коли зробить добрі гроші в ризикованій фінансовій справі. Він затягнув у цей інвестиційний проект інших, обіцяючи їм золоті гори. Коли вся справа провалилась, він намагався відшкодувати величезні втрати, які це потягнуло за собою, і тому що вкрав довірені йому гроші. За такі вчинки й нерозкаяний дух він був позбавлений спілкування з християнським збором. Дійсно правдивим є біблійне застереження: «Ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль. Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (1 Тимофія 6:9, 10).

21. Яка поведінка є звичайною серед можновладних осіб у світі, але як повинні поводитись ті, хто займає відповідальні становища в християнському зборі?

²¹ Світським можновладним і впливовим особам часто бракує чесноти, і це виявляє слушність афоризму «влада псує» (Екклезіяста 8:9). У декотрих країнах хабарництво та інші види корупції стали невід’ємною частиною життя суддів, полісменів і політиків. Однак ті, що беруть провід у християнському зборі, мають бути чеснотливими й не повинні панувати над іншими (Луки 22:25, 26). Старійшини, а також службові помічники не служать заради «брудної наживи». Вони повинні давати відсіч усім, хто, пропонуючи їм збагатитись, намагається перекручувати їхні судові рішення або впливати на ці рішення (1 Петра 5:2; Вихід 23:8; Приповістей 17:23; 1 Тимофія 5:21).

22. Що обговорюватиметься в наступній статті?

²² У цілому християни успішно справляються з важким завданням виявляти чесноту в нашому порочному світі. Проте залишатися чеснотливим — це не просто уникати злих вчинків. У наступній статті обговорюватиметься те, як потрібно розвивати чесноту.

Чи ви шукаєте чесноти?

«Коли яка чеснота, коли яка похвала,— думайте про це!» (ФИЛИП’ЯН 4:8).

1. Що таке порок і чому він не забруднив поклоніння Єгові?

ПОРОК — це моральна розбещеність або розтління. Він поширюється у цьому світі (Ефесян 2:1—3). Проте Бог Єгова не дозволить, щоб хтось забруднював його чисте поклоніння. Християнські публікації, зібрання, районні й обласні конгреси дають нам своєчасні застереження проти нечестивої поведінки. Щоб ми ‘тулилися до того, що є добрим у Божих очах’, нам пропонується чудова біблійна допомога (Римлян 12:9). Тому, як організація, Свідки Єгови стараються бути чистими й чеснотливими. А що можна сказати про кожного з нас зокрема? Справді-бо, чи ти шукаєш чесноти?

2. Що таке чеснота й чому потрібно докладати старань, аби бути чеснотливими?

² Чеснота — це висока моральна якість, доброта, правильні дії та мислення. Це не пасивна риса, а позитивна, активна. Вона включає в себе щось більше, ніж тільки уникати гріха; вона означає шукати добра (1 Тимофія 6:11). Апостол Петро закликав християнських братів: «Зрощуйте у вашій вірі чесноту». Як? ‘Докладаючи [у відповідь на цінні обіцянки Бога] усі ваші старання’ (2 Петра 1:5, Хом.). Через нашу гріховну природу нам потрібно докладати багато старань, щоб бути чеснотливими. Проте богобійні люди в минулому були чеснотливими навіть тоді, коли перед ними поставали величезні перешкоди.

Він шукав чесноти

3. В якій негідності був винний цар Ахаз?

³ У Святому Письмі є багато розповідей про тих, хто шукав чесноти. Одним із них був чеснотливий Єзекія. Його батько, цар Юди Ахаз, поклонявся Молоху. «Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в очах Господа, Бога свого, як батько його Давид. І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидотою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами. І приносив він жертву та кадив на пагірках, і на згір’ях, та під усяким зеленим деревом» (2 Царів 16:2—4). Декотрі твердять, що ‘прохід через огонь’ означав свого роду ритуал очищення, а не складання людської жертви. А втім, в одній книжці говориться: «Класичні й пунічні [карфагенські] джерела, а також археологічні розкопки свідчать про складання людських жертв... у ханаанському світі; тому немає підстав не довіряти згадкам [про людські жертви] у Старому Завіті» (Джон Дей, «Molech—A God of Human Sacrifice in the Old Testament»). Крім того, у 2 Хронік 28:3 конкретно сказано, що Ахаз «палив своїх синів огнем». (Порівняйте Повторення Закону 12:31; Псалом 106:37, 38). Яка ж негідність!

4. Як поводився Єзекія, перебуваючи в порочному середовищі?

⁴ Як Єзекія давав собі раду в такому порочному середовищі? Вартим уваги є Псалом 119, бо, на думку декотрих, Єзекія склав його, коли ще був вельможею (Псалом 119:46, 99, 100). Тому його обставини можна описати такими словами: «Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє. Розпливає [«не спить», НС] зо смутку душа моя» (Псалом 119:23, 28). Оточений прихильниками фальшивої релігії, Єзекія настільки перейнявся глузуваннями з боку членів царського двору, що аж втратив сон. Але він шукав чесноти. Згодом Єзекія став царем і «робив... угодне в Господніх очах... Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля» (2 Царів 18:1—5).

Вони були чеснотливими

5. З якими випробовуваннями зустрілися Даниїл та його три товариші?

⁵ Даниїл та його три єврейські товариші — Ананія, Мисаїл та Азарія також вирізнялися своєю чеснотою. Їх силоміць забрали з батьківщини до неволі у Вавилон. Цим чотирьом юнакам дали вавилонські імена — Валтасар, Шадрах, Мешах і Авед-Неґо. Їм пропонували ‘поживу з царської їжі’, включаючи заборонені Божим Законом страви. Крім того, їх примусили пройти трирічний курс, щоб «навчати їх книг та мови халдеїв». У це входило не просто вивчення іншої мови, бо схоже, що тут термін «халдеї» стосується освіченого класу. Отже, цих єврейських юнаків піддали впливу фальшивих вавилонських вчень (Даниїла 1:1—7).

6. Чому ми можемо сказати, що Даниїл шукав чесноти?

⁶ Незважаючи на великий тиск, Даниїл і його три товариші не підкорились і віддали перевагу не пороку, а чесноті. У Даниїла 1:21 говориться: «Був Даниїл там [«таким же», Кул.] аж до першого року царя Кіра». Так, Даниїл був «таким же» чеснотливим слугою Єгови понад 80 років, у час розквіту й занепаду декількох могутніх царів. Він залишався вірним Богові попри інтриги й змови зіпсутих урядових осіб та просякнуту сексуальним пороком вавилонську релігію. Даниїл постійно шукав чесноти.

7. Чого можна навчитися від Даниїла та його трьох товаришів?

⁷ Ми можемо багато чого навчитися від богобійного Даниїла та його товаришів. Вони шукали чесноти й відмовлялися засвоювати вавилонську культуру. Хоча їм дали вавилонські імена, вони ніколи не переставали бути слугами Єгови. Десь через 70 років вавилонський цар звернувся до Даниїла, вживаючи його єврейське ім’я! (Даниїла 5:13). За свого життя Даниїл відмовлявся йти на компроміс навіть у малому. Ще юнаком «поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя» (Даниїла 1:8). Поза всяким сумнівом, завдяки цій безкомпромісній позиції Давид та його три товариші пізніше змогли пережити смертельні випробовування (Даниїла, розділи 3 і 6).

Шукати чесноти сьогодні

8. Як християнська молодь може чинити опір світу Сатани, котрий намагається асимілювати їх?

⁸ Подібно як Даниїл та його троє товаришів, Божі люди сьогодні чинять опір злому світу Сатани, котрий намагається асимілювати їх (1 Івана 5:19, УКУ). Будучи молодим християнином або християнкою, ти можеш відчувати сильний тиск з боку ровесників, щоб наслідувати їхні крайні смаки у стилі одягу, зовнішньому вигляді й музиці. Однак, замість гнатися за кожною примхою або популярним стилем моди, будь непохитний і не дозволяй собі ‘вподібнюватися до цього світу’ (Римлян 12:2, Хом.). ‘Відцурайся безбожности та світських пожадливостей, живи помірковано та праведно, і побожно’ (Тита 2:11, 12). Важливим є схвалення від Єгови, а не від твоїх ровесників (Приповістей 12:2).

9. Які труднощі християни можуть мати у світі бізнесу і як вони повинні поводитися?

⁹ Дорослі християни також мають випробовування й повинні бути чеснотливими. Християни, які займаються бізнесом, можуть відчувати спокусу використовувати сумнівні методи або ігнорувати державні постанови й закони про податки. Однак, незважаючи на поведінку бізнесових конкурентів або співпрацівників, ми «в усьому бажаємо поводитись чесно» (Євреїв 13:18, Дерк.). Святе Письмо вимагає від нас поводитися чесно й справедливо з роботодавцями, підлеглими, клієнтами та представниками світського уряду (Повторення Закону 25:13—16; Матвія 5:37; Римлян 13:1; 1 Тимофія 5:18; Тита 2:9, 10). Також намагаймося бути порядними у своїх бізнесових справах. Ведучи точні записи й укладаючи договори в письмовій формі, ми часто можемо запобігати непорозумінням.

Пильнуйте!

10. Чому існує потреба ‘пильнувати’, коли йдеться про наш вибір музики?

¹⁰ Псалом 119:9 (Хом.) підкреслює ще один спосіб, як можна бути чеснотливим у Божих очах. Псалмоспівець співав: «Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом». Одним з найефективніших видів зброї Сатани є музика, яка має силу збуджувати почуття. На превеликий жаль, декотрі християни не ‘пильнують’, коли йдеться про музику, вони відчувають потяг до її крайніх видів, як, скажімо, реп і «хеві метал». Декотрі можуть стверджувати, що така музика їм не шкодить або що вони не прислухаються до текстів пісень. Інші говорять, що їм подобається важкий ритм або рев гітар. Проте в цьому питанні християни беруть до уваги не лише свої уподобання. Вони думають про те, чи це «приємне для Господа» (Ефесян 5:10). У цілому музика стилю «хеві метал» і реп популяризує такі пороки, як непристойна мова, розпуста й навіть сатанізмa — речі, які не повинні бути серед Божого народу (Ефесян 5:3). Усім нам, молодим і літнім, було б добре задуматися над таким запитанням: чи у своєму виборі музики я шукаю чесноти чи пороку?

11. Як християнин може пильнувати, коли йдеться про телепрограми, відео- й кінофільми?

¹¹ У багатьох телепрограмах, відео- й кінофільмах рекламується порок. За словами одного відомого психіатра, більшість створюваних сьогодні кінофільмів пересичені «гедонізмом, сексом, насиллям, пожадливістю та егоїзмом». Отже, якщо ми пильнуємо, то будемо розбірливими в тому, що дивимося. Псалмоспівець молився: «Відверни мої очі, щоб марноти не бачили» (Псалом 119:37). Один молодий християнин, якого звуть Джозеф, застосував цей принцип. Коли на екрані почали показувати чітко виражений секс і насилля, він вийшов з кінотеатру. Чи йому було важко це зробити? «Аніскільки,— говорить Джозеф.— Я передусім думав про Єгову й про те, щоб подобатись йому».

Роль вивчення й роздумів

12. Чому потрібно особистого вивчення й роздумів, для того щоб шукати чесноти?

¹² Зовсім не достатньо просто уникати поганих справ. Шукати чесноти — це також вивчати й роздумувати про добрі речі, які записані в Божому Слові, щоб застосовувати в житті його праведні принципи. «Як я кохаю Закона Твого,— вигукнув псалмоспівець,— цілий день він — розмова моя!» (Псалом 119:97). Чи у ваш щотижневий план входить особисте вивчення Біблії та християнських публікацій? Безперечно, може бути зовсім не легко приділяти час для старанного вивчення Божого Слова й роздумів над ним з молитвою. Але часто можна викупляти час від інших занять (Ефесян 5:15, 16, Кул.). Можливо, для молитви, вивчення й роздумів вам підійдуть години на світанку. (Порівняйте Псалом 119:147).

13, 14. а) Чому роздумування є безцінним? б) Роздуми над якими біблійними віршами можуть допомогти нам ненавидіти статеву неморальність?

¹³ Роздумування є безцінним, бо воно допомагає нам запам’ятовувати те, чого вчимося. Більш того, воно допомагає нам підтримувати побожні погляди. Розгляньмо приклад: знати, що Бог забороняє розпусту,— це одне, але ‘ненавидіти зло та тулитися до доброго’ — зовсім інше (Римлян 12:9). Роздумуючи над такими важливими біблійними віршами, як Колосян 3:5, ми можемо ставитись до статевої неморальності так само, як до неї ставиться Єгова. У цьому вірші настійно радиться: «Умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження». Запитайте себе: «Яку пристрасть мені потрібно умертвити? Яких речей, котрі породжують нечисті бажання, мені слід уникати? Чи мені потрібно зробити деякі зміни в ставленні до осіб протилежної статі?» (Порівняйте 1 Тимофія 5:1, 2).

¹⁴ Павло настійно радить християнам берегтися розпусти та виявляти самовладання, щоб «ніхто не кривдив і не визискував брата свого» (1 Солунян 4:3—7). Запитайте себе: «Чому розпуста є згубною? Якої шкоди я завдав би собі або іншим, коли б учинив такий гріх? Як би це вплинуло на мій духовний, психічний та фізичний стан? А що сказати про тих членів збору, які порушують Божий закон і не розкаюються? Чим усе це для них обернеться?» Беручи близько до серця біблійні слова про таку поведінку, ми можемо поглибити свою ненависть до того, що є поганим у Божих очах (Вихід 20:14; 1 Коринтян 5:11—13; 6:9, 10; Галатів 5:19—21; Об’явлення 21:8). Павло говорить, що розпусник «зневажає не людину, а Бога» (1 Солунян 4:8). Чи правдивий християнин зневажав би свого небесного Отця?

Чеснота й товариство

15. Яку роль у пошуках чесноти відіграє товариство?

¹⁵ Також нам допомагає бути чеснотливими добре товариство. Псалмоспівець співав: «Я приятель всім, хто боїться Тебе [Єгово], й хто накази Твої береже!» (Псалом 119:63). Нам потрібно здорового товариства, яке знаходимо на християнських зібраннях (Євреїв 10:24, 25). Якщо ми відокремлюємося, то, напевно, набудемо егоцентричного мислення і нами може легко опанувати порок (Приповістей 18:1, Хом.). Однак сердечне християнське братство може зміцнити нашу рішучість бути чеснотливими. Звичайно, ми також повинні стерегтися поганого товариства. Ми можемо бути щирими із сусідами, колегами по роботі й однокласниками. Але якщо ми по-справжньому мудро поводимося, то уникатимемо занадто близького контакту з тими, хто не шукає християнської чесноти. (Порівняйте Колосян 4:5).

16. Як застосування слів з 1 Коринтян 15:33 може сьогодні допомогти нам шукати чесноти?

¹⁶ Павло написав: «Товариство лихе псує добрі звичаї». Кажучи це, він перестерігав віруючих, що, товаришуючи з тими, які називали себе християнами й відкидали біблійне вчення про воскресіння, вони могли втратити віру. Принцип, на котрому ґрунтується Павлова пересторога, стосується й нашого товаришування, як поза збором, так і в ньому (1 Коринтян 15:12, 33). Звичайно, ми не хочемо цуратися своїх духовних братів і сестер через те, що вони не сходяться з нами в деяких суто особистих поглядах (Матвія 7:4, 5; Римлян 14:1—12). А втім, потрібно бути обережними, якщо хтось у зборі має погану поведінку або виявляє жовчність чи дух нарікання (2 Тимофія 2:20—22). Мудро триматися тих, з ким ми можемо ‘підбадьорюватися разом’ (Римлян 1:11, 12, Хом.). Це допоможе нам шукати чеснотливої поведінки й залишатися на ‘дорозі життя’ (Псалом 16:11).

Продовжуйте шукати чесноти

17. Яке нещастя, згідно з 25-м розділом Числа, спровадили на себе ізраїльтяни і який урок з цього можемо взяти ми?

¹⁷ Незадовго до того як ізраїльтяни оволоділи Обітованою землею, тисячі з них почали шукати пороку і тим спровадили на себе нещастя (Числа, розділ 25). Сьогодні народ Єгови стоїть на порозі праведного нового світу. Можливість увійти в нього буде благословенним привілеєм тих, хто постійно відкидає пороки цього світу. Будучи недосконалими людьми, ми можемо мати погані схильності, але Бог у силі допомогти нам триматися праведного керівництва його святого духу (Галатів 5:16; 1 Солунян 4:3, 4). Тому зважаймо на заклик Ісуса Навина до ізраїльтян: «Бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді» (Ісуса Навина 24:14). Благоговійний страх не сподобатися Єгові допомагатиме нам шукати чеснотливої поведінки.

18. Що повинні постановити всі християни стосовно пороку та чесноти?

¹⁸ Якщо бажанням вашого серця є догоджати Богові, постановіть звертати увагу на Павлів заклик: «Що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала,— думайте про це!» Яким буде результат, коли ви це робитимете? Павло сказав: «Робіть те! І Бог миру буде з вами!» (Филип’ян 4:8, 9). Так, з допомогою Єгови ви можете відкидати порок і шукати чесноти.