Які цінності керують вашим життям?
ПЕРШ ніж відповісте на те запитання, то мабуть схочете обдумати це: Яка ж ціль вашого життя? Здобути багатство, славу, збудження, якусь сенсаційну пригоду, статеве задоволення? Або, чи ви хочете добитись гарної репутації за чесність, добродійність, співчутливість, публічну службу, духовність? Як би там не було, то це біблійне правило таки звучить правдиво: «Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне» (Галатів 6:7).
Якщо будете зневажливо ставитись до правдивих цінностей, то будьте готові жити з результатами. Суддя вищого суду, Пол Р. Гюот звертає увагу на декотрі з цих результатів. Наводячи приклад зневажання закону, суспільної етики, і дисципліни, він каже: «Вже немає білого або чорного. Все сіре. Ми вже загубили добрі манери. Загубили ввічливість. Загубили пристойність. Дуже мало людей пізнають різницю між правильним а неправильним. Гріх у тім, коли вас зловлять, а не у порушенні».
Із збільшенням знання й сили також виникає більша потреба моральності, щоб володіти ними (Приповістей 24:5). На нещастя, знання й сила збільшуються в супроводі занепаду моральності. Історик Арнолд Тойнбі говорить про це так: «Трагічно подумати, що ми досягли таких великих успіхів у технології, тоді як моральність майже зовсім зникла... Якщо неморальність буде далі розширюватись, то я передбачаю час, що громадяни будуть озброюватись кишеньковими атомними бомбами».
Сучасний напрям є знижувати правдиві цінності й зовсім відкидати гріх. Відношення таке саме як перелюбної жінки про яку говориться в Приповістей 30:20: «Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!» Але гріх ще до цих пір поширюється між нами, розквітається й діє під такими вигаданими назвами, як відвертість, свобода, релятивізм, прояснення цінностей, нерозсудливість — підсумок цієї «нової моральності».
Перекручуючи неправильне на правильне
Дійсно нічого не змінилось від часу Ісаї. Його слова ще тепер стосуються: «Горе тим, що зло називають добром, а добро — злом, що ставлять темноту за світло, а світло — за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке — за гірке!» (Ісаї 5:20). Щоб перекрутити неправильне на праве, то вони змінюють позначки градусника, щоб зробити гарячку нормальною.
З яких же цінностей бувають добрі результати? Які роблять вас щасливими, дають вам вірних друзів, душевний мир і задоволення? Чи ви бажаєте репутації чесної, вірної людини, яка турбується іншими? Чи ви бажаєте, щоб дюди любили й шанували вас? Або чи для вас є більше вартим безмежне багатство, посмакувати силу великого майна? Чи задоволення тілесних бажань є найважливішим для вас? Чи ж важливим для вас є зосереджувати увагу на самозавершення?
Заборонені статеві стосунки дуже поширюються. Їх схвалюють засоби інформації, а також у суспільстві взагалі. Але це руйнує шлюб і родину, як також добробут дітей! Виродком цього статевовільного життя буває неприродне гомосексуальне розбещення, яке сьогодні теж дуже поширюється й якому терплять, а навіть схвалюють декотрі головні релігії так званого християнства. Відносно таких практик, Боже Слово питає й відповідає: «Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють» (Єремії 6:15).
Ісус підкреслив потребу духовності, кажучи: «Щасливі всі, хто усвідомлює свою духовну потребу, тому що Царство небесне належить до таких» (Матвія 5:3, НС). Але багато людей відкидають цю потребу як малоцінну і не стараються задовольнити її. Однак, недуховне життя стає безцінне. Навіть у супроводі світських досягнень, таке життя не має цілі й справжнього щастя, як також духу задоволення. І на жаль, ті що усвідомлюють цю потребу й стараються доповнити її в церквах так званого Християнства не наповнюються, тому що в так званому Християнстві буває так як пророк Амос передсказав, «не голод на хліб, і не спрага на воду, але спрага почути Господні [Єгови, НС] слова!» (Амоса 8:11).
Крім того, багато людей, які ходять до церкви, не сприймають здорового духовного навчання, тому що «за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться» (2 Тимофія 4:3, 4). Священики, як також їхні отари, є такої самої думки як люди Ісаєвого дня, кажучи тим, які усвідомлюють свою духовну потребу: «Не бачте! А пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе, уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!» (Ісаї 30:10, 11).
Побожні цінності мусять глибоко вкорінюватись у нас. Якщо ви вирішили застосовувати правдиві цінності запропоновані Богом, то мусите робити так як наказує Боже Слово: «Скиньте з себе стару особистість з її практиками, і зодягніться в нову, яка через точне знання відновлюється згідно образу Того, хто створив її» (Колосян 3:9, 10, НС).
Але ви можливо не вірите, що Біблія є Божим Словом. Вас мабуть відвернули такі вчення як вічні муки для безсмертних душ у вогненному пеклі, або голобельна критика, яка каже, що Біблія є тільки міф. Або вас можливо відвернула лицемірна, зажерлива поведінка проповідників, які фальшиво заявляють представляти Біблію.
З особистого дослідження виявиться, що «заплата за гріх — смерть», а не муки у вогні; що сучасна археологія підтверджує Біблію бути точною історією, а не міфом; що багато священиків так званого Християнства є такими, як фальшиві священики біблійних часів, а не як вірні пророки або апостоли тих пір (Римлян 6:23; Матвія, розділи 5—7, 23).
Біблія є джерелом правдивих цінностей. Дати волю цим цінностям керувати вашим життям значитиме Боже схвалення й доведе до вічного життя в новому праведному світі, у якому «Бог кожну сльозу з очей [людства] зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше [колишнє, НС] минулося!» (Об’явлення 21:4; Івана 17:3).
Дозвольте правдивим цінностям, яких вихваляється в Божому Слові керувати вашим життям, і таким чином здобувайте собі користь: «Я, Єгова, Бог твій, навчаю тебе користати, Який провадить тебе дорогою, якою ти маєш ходити. Коли б ти слухувався Моїх заповідей, то був би твій спокій як річка, а праведність твоя як хвилі морські» (Ісаї 48:17, 18, НС).
[Ілюстрація на сторінці 13]
Спокій, як річка.