Звичайно, служити там, де є більша потреба у вісниках, не завжди легко. Декому, наприклад, важко забезпечувати себе матеріально. Для цього необхідно з готовністю пристосовуватись до місцевих обставин. Ось що каже Вероніка, досвідчена піонерка: «В одній території, де я служила, я готувала і продавала їжу швидкого приготування. В іншій місцевості я продавала одяг і стригла. Тепер я прибираю в будинку і проводжу заняття з молодими батьками, навчаючи їх спілкуватися з їхніми дітьми».

Подібно й Есслі, незаміжній сестрі, якій за 20, дуже подобалось таке служіння. Ще школяркою вона познайомилась з кількома запопадливими вісниками, які служили там, де є більша потреба. Есслі розповідає: «Коли я бачила радісні обличчя тих братів і сестер, то хотіла жити так, як вони». Багато сестер зробили те ж саме, що й Есслі. У Мексиці понад 680 неодружених сестер служать у місцевостях, де є більша потреба у вісниках. Який це чудовий приклад для молодих і літніх!

Цілеспрямоване і повноцінне життя. Після закінчення школи Есслі отримала пропозицію навчатися в університеті. Однолітки радили їй погодитись і вести «нормальне життя»: закінчити університет, зробити кар’єру, купити машину і подорожувати. Але вона не послухалась їхньої поради. «Кілька моїх християнських друзів погналися за всім цим,— каже Есслі.— Я помітила, що вони відсунули духовні цілі на задній план. До того ж я побачила, що, занурившись у справи цього світу і зіткнувшись з багатьма проблемами, вони зазнали великого розчарування. Я хотіла використовувати свою молодість, щоб повною мірою служити Єгові».

Есслі закінчила деякі курси і знайшла роботу, завдяки якій могла утримувати себе і служити піонером. Потім вона переїхала туди, де є величезна потреба у вісниках. Там Есслі довелось вивчити тубільні мови отомі і тлапанек. Згадуючи минулі три роки проповідування у віддаленій території, ця сестра каже: «Служіння там, де є потреба, приносить задоволення і наповнює життя глибоким змістом. А понад усе це поглиблює мої стосунки з Єговою».

Вероніка ділиться: «Коли я жила вдома з рідними, то допомагала прибирати і навчилася готувати недорогі, але поживні страви. Крім того, я стала ощадливою».