Поширення розуміння в Намібії
СКІЛЬКОМА мовами ви чули вираз: «Я не розумію»? «Хі нокутува»,— сказала жінка з плем’я гереро, вдягнена в традиційну довгу сукню і з рогоподібним капелюхом на голові. «Ні удіте ко»,— з усмішкою відповіла дівчинка з плем’я кван’яма. «Канді увіте ко»,— відповів селянин із плем’я ндонґа, знизавши плечима. «Капі на кузува»,— зауважив чередник із плем’я кванґалі.
Всі ці люди говорили: «Я не розумію». Як чітко це ілюструє величезні мовні бар’єри, з якими зустрілися Свідки Єгови в Намібії, коли намагалися опрацювати територію близько 824 000 квадратних кілометрів із населенням в 1 370 000 чоловік!
І не дивно! Бо в Намібії мають свою мову не тільки племена гереро і нама, але й овамбо, кеванґо, тсвана, капрівіен, хімба, бушмени та дамара. На противагу великій кількості мов Свідки були оснащені тільки біблійною літературою англійською та африкаанс мовами. Було ясно: для того, щоб правда стала зрозумілою для більшості людей, вкрай потрібне перекладання. Багато років тому воно почалось з незначного в столиці Віндгук, тоді країна називалась Південно-Західною Африкою.
«У той час у Віндгуку поліція і місцева церква чинили сильний опір нашій праці свідчення,— пригадує Дік Уолдрен. Він разом із Карелі, своєю дружиною, як випускник Школи Ґілеад Товариства Вартової Башти прибув до цієї країни в 1953 році.— Нам забороняли ходити на територію, де жили негри, і нас інколи ганьбили, коли ми розмовляли з неграми на очах у всіх. Кінець кінцем ми знайшли місце, де нас ніхто не турбував,— висохле русло річки Ґаменс! Це було за містом. Там ми, заховавшись в акацієвому чагарнику, щоб нас ніхто не бачив, проводили біблійні вивчення».
Саме там вперше робилися переклади публікацій Товариства Вартової Башти на місцеві мови. Були також зроблені переклади деяких буклетів мовою кван’яма та брошурки «Ця добра новина Царства» мовою нама. Брат Уолдрен пригадує смішний випадок, пов’язаний з цією брошуркою, перекладати котру помагали йому зацікавлені особи. У мові нама не було відповідника речення «Адам був досконалим». Отже, зацікавлений сказав: «А ти напиши, що Адам був, наче зрілий персик. Люди з плем’я нама зрозуміють, що він був досконалим». Так почалось поширення розуміння Святого Письма серед великої кількості тубільців у Намібії. (Порівняйте Даниїла 11:33).
Віха розвитку
У 1970 році віхою стала книжка «Правда, що веде до вічного життя», котра була перекладена мовами ндонґа та кван’яма. Це дві мови, якими розмовляла більшість мешканців Намібії, що на території Овамболанда, це приблизно 700 кілометрів північніше Віндгука. Будинок для піонерів потім був встановлений в Ондангває, поселенні в Овамболанді. Щоб допомогти зацікавленим особам на цій території в щотижневих біблійних обговореннях на основі журналу «Вартова Башта», спеціальним піонерам було доручено перекладати підсумки статей для вивчення з англійської мови на мови ндонґа та кван’яма.
Перекладацький «відділ» знаходився у відгородженому кутку одного гаража, де друкувалися матеріали з «Вартової Башти» на старому множильному апараті. Не так то легко було зосереджуватися на цьому необхідному ділі, коли були примітивні умови праці, а температура повітря літом у середньому була в межах 38—44 градусів за Цельсієм. Однак там було перекладено нові брошури та книжку «Ви можете жити вічно в раю на землі».
З формуванням зборів в Овамболанді та по всій Намібії збільшилась потреба в більших та кращих приміщеннях. Окрім того, їх бажано було розмістити в більш центральній місцевості, щоб можна було звернути увагу на інші частини країни. З часом упередження проти праці проповідування про Царство послабилось. Отже, ми отримали дозвіл почати будування на великій ділянці землі, яку пожертвував для цього один із Свідків Єгови у Віндгуку. Незабаром понад 40 добровільних робітників почало допомагати на будові, і в грудні 1990 року будування перекладацьких відділів було закінчено.
Тепер у комфортабельних відділах та кабінетах сучасного будинку швидко просувається праця поширення розуміння для багатьох людей. Продовжує перекладатися нова література на мови гереро та кванґалі. Щомісячне видання журналу «Вартова Башта» мовами ндонґа та кван’яма випускається кольоровим. У ньому поміщаються всі статті для вивчення, а також інший матеріал. Це великий поступ із того незначного початку у висохлому руслі річки так багато років тому.
Вираз «Я не розумію» сьогодні рідко чути. Замість цього, понад 600 Свідків Єгови в Намібії дуже вдячні своєму небесному Отцю, і тепер вони можуть сказати: «Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить» (Псалом 119:130).
[Ілюстрації на сторінці 25]
Проголошення доброї новини людям із плем’я гереро.
Перекладання християнської літератури на благо мешканців Намібії.
Перекладацькі відділи у Намібії.