Письменники: Ґад і Натан

Пророки Натан і Ґад, які закінчили написання Першої книги Самуїла, написали згодом цілу Другу книгу (1 Хр. 29:29). Для цього завдання вони були відповідними людьми. Ґад перебував з Давидом, коли того переслідували, вигнавши з ізраїльського суспільства, і під кінець Давидового 40-річного правління він усе ще був у почеті царя. Саме Ґад повідомив Давида про незадоволення Єгови через нерозсудливе перелічення Ізраїлю (1 Сам. 22:5; 2 Сам. 24:1—25). За життя Ґада й після його смерті діяв близький товариш Давида, пророк Натан. Це він отримав привілей повідомити про знаменну угоду Єгови з Давидом — угоду про вічне царство. Також Бог натхнув його мужньо вказати Давидові на великий гріх, який той вчинив з Вірсавією, та оголосити кару за це (2 Сам. 7:1—17; 12:1—15). Тому, щоб записати натхнену й корисну інформацію в Другій книзі Самуїла, Єгова послужився Натаном, ім’я якого означає «[Бог] дав», і Ґадом, чиє ім’я означає «щастя». Ці скромні літописці не намагалися увічнювати пам’ять про себе, бо немає жодної згадки про їхніх предків або їхнє особисте життя. Єдине, чого вони бажали,— це зберегти натхнений Богом запис, щоб з нього могли скористатися майбутні поклонники Єгови.