Особа, яка є «світло язичникам»

6. Які величні перспективи уможливив для нас Єгова через Ісуса Христа?

⁶ Саме в Едемі до вигнання з Раю Адама та Єви Єгова передрік прихід «насіння», яке стане визволителем усіх тих, хто любить праведність (Буття 3:15). Після людського народження того обіцяного Насіння Єгова спонукав літнього Семена виявити в єрусалимському храмі, що ця особа є «світло на просвіту язичникам» (Луки 2:29—32, Деркач). Через віру в жертву Ісусового досконалого людського життя, яка спокутує гріхи, людство могло звільнитися від засуду, що є результатом природженого гріха (Івана 3:36). Згідно з волею Єгови, тепер люди можуть мати надію на досконале вічне життя чи то в небесному Царстві, чи в ролі підданих цього Царства на райській землі. Який же чудовий дар!

7. Чому нас сповняє надією обіцянка з Ісаї 42:1—4, а також її сповнення у першому столітті?

⁷ Сам Ісус Христос є гарантом здійснення цих чудових сподівань. У зв’язку з тим, що Ісус зціляв хворих, апостол Матвій застосував до нього слова з Ісаї 42:1—4. Зокрема, там говориться так: «Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть». Чи ж це не те, чого прагнуть люди всіх народів? Пророцтво продовжується: «Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу. Він очеретини надломленої не доломить, і гнота тліючого не погасить». Згідно з цим, Ісус не поводився жорстоко зі страждаючими людьми. Він виявляв до них співчуття, навчав їх про наміри Єгови та зціляв їхні недуги (Матвія 12:15—21).

8. У якому розумінні Єгова дав Ісуса «заповітом народові» та «за Світло поганам»?

⁸ Той, хто прорік це пророцтво, говорить відносно свого Слуги Ісуса: «Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам, щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в’язня з в’язниці, а з темниці — тих мешканців темряви!» (Ісаї 42:6, 7). Так, Єгова дав Ісуса Христа як заповіт, як урочисту обіцяну запоруку. Як же це підбадьорює нас! Ісус виявляв справжню турботу про людство під час свого перебування на землі, він навіть віддав за людство своє життя. Це йому Єгова довірив правління над усіма народами. Не дивно, що Єгова сказав про нього як про світло для народів. Сам Ісус сказав: «Я Світло для світу» (Івана 8:12).

9. Чому Ісус не присвятив себе покращенню тодішньої системи речей?

⁹ З якою метою Ісус служив світлом для світу? Чи справді не заради якоїсь світської або матеріалістичної мети? Він не намагався покращити тодішню політичну систему, і він не прийняв царства ні від Сатани, який є правителем світу, ні від людей (Луки 4:5—8; Івана 6:15; 14:30). Він виявляв глибоке співчуття до страждаючих і приносив їм полегшення у такі способи, які були недоступні іншим. Але він знав, що неможливо принести постійне полегшення у рамках людського суспільства, яке засуджене Богом через природжений гріх і котрим керують невидимі злі духовні сили. Ісус з притаманною Богові проникливістю зосередив усе своє життя на виконуванні Божої волі (Євреїв 10:7).

10. У які способи і заради якої мети Ісус служив світлом для світу?

¹⁰ У які способи й заради якої мети він служив світлом для світу? Він присвятив себе проповідуванню доброї новини про Боже Царство (Луки 4:43; Івана 18:37). Засвідчуючи правду про намір Єгови, Ісус також прославляв ім’я свого небесного Отця (Івана 17:4, 6). Крім того, як світло для світу, Ісус викрив релігійну фальш і, таким чином, дав духовну свободу поневоленим релігією. Він виявив те, що Сатана є невидимим керівником тих, хто піддався йому. Ісус також чітко виявив вчинки, які належать до темряви (Матвія 15:3—9; Івана 3:19—21; 8:44). Він виявив у надзвичайний спосіб те, що є світлом для світу, коли віддав на жертву своє досконале тілесне життя і, таким чином, дав можливість тим, хто виявляє віру в цей захід для прощення гріхів, налагодити добрі взаємини з Богом і мати в перспективі вічне життя у всесвітній родині Єгови (Матвія 20:28; Івана 3:16). І, нарешті, пронісши через усе своє життя досконалу відданість Богові, Ісус підтримав суверенітет Єгови і доказав, що Диявол є обманщиком, діючи, таким чином, на вічне благо тих, хто любить праведність. Але чи Ісус мав бути єдиним носієм світла?

За допомогою святого духа Павло усвідомив все те, що було пов’язане із цим завданням. Отже, він зрозумів, що пророцтво в Ісаї 42:6, яке безпосередньо сповнилося на Ісусі Христі, також включає в себе наказ для всіх тих, хто виявляє віру в Ісуса Христа. Тому в книзі Дій апостолів 13:47, цитуючи пророцтво Ісаї, апостол Павло сказав: «Бо так заповів нам Господь: «Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!»