1. Якої думки дехто тримається, коли йдеться про те, що Бог має народ на землі?

ЧИМАЛО мислячих людей охоче визнають, що головні християнські та нехристиянські релігії роблять зовсім небагато для добра людства. Декотрі люди погоджуються, що такі релігії знеславлюють Бога своїми вченнями та поведінкою і тому не можуть мати його схвалення. Проте вони вірять, що в усіх релігіях є щирі люди, яких Бог знає і вважає своїми поклонниками на землі. Ті, хто тримається такого погляду, не бачать потреби, щоб такі щирі особи покидали фальшиву релігію і поклонялися Богові як відокремлений народ. Але чи так само вважає Бог? Щоб знайти відповідь, розгляньмо деякі епізоди біблійної історії правдивих поклонників Єгови.

НАРОД ПІД УГОДОЮ

2. Хто з часом став відокремленим народом Єгови і що його вирізняло серед інших народів? (Дивіться малюнок на початку статті).

² Вже у XX столітті до н. е. Єгова мав на землі відокремлений народ. Авраам, якого названо «батьком для всіх, хто... має віру», був головою родини, котра налічувала сотні осіб (Рим. 4:11; Бут. 14:14). Правителі Ханаану вважали його «великим провідником» і ставились до нього з повагою (Бут. 21:22; 23:6, прим.). Єгова уклав угоду з Авраамом і його нащадками (Бут. 17:1, 2, 19). Бог сказав Аврааму: «Ось угода між мною і тобою, якої маєш дотримуватись ти і твоє потомство: кожен чоловік серед вас мусить бути обрізаний... і це стане знаком угоди між мною і вами» (Бут. 17:10, 11). Тож Авраам і всі чоловіки в його домі були обрізані (Бут. 17:24—27). Обрı́зання було знаком, яким вирізнялись Авраамові нащадки — єдиний народ, що перебував в угоді з Єговою.

3. Як Авраамові нащадки стали народом?

³ Авраамів онук Яків, або Ізраїль, мав 12 синів (Бут. 35:10, 22б — 26). Згодом вони мали стати головами 12 племен Ізраїля (Дії 7:8). Через голод Яків з родиною подалися до Єгипту, де один з його синів, Йосип, був правою рукою фараона і розпоряджався харчовими запасами (Бут. 41:39—41; 42:6). Пізніше нащадки Якова стали дуже численними — «багатьма народами». (Бут. 48:4; прочитайте Дії 7:17).

ВИКУПЛЕНИЙ НАРОД

4. Які стосунки існували спочатку між єгиптянами і нащадками Якова?

⁴ Понад два століття нащадки Якова мешкали в Єгипті, у краї Гошен, що в дельті Нілу (Бут. 45:9, 10). Здається, приблизно половину того часу вони мирно співіснували з єгиптянами, живучи в селах і випасаючи свої отари й стада. Колись фараон тепло їх прийняв, бо він знав і цінував Йосипа (Бут. 47:1—6). Проте єгиптяни дуже зневажали тих, хто пас овець (Бут. 46:31—34). Усе ж їм доводилося терпимо ставитись до ізраїльтян.

5, 6. а) Як змінилася ситуація Божого народу в Єгипті? б) Як було збережено життя Мойсеєві і що зробив Єгова для всього свого народу?

⁵ Але ситуація Божого народу докорінно змінилася. «З часом Єгиптом почав правити інший цар, який не знав Йосипа. Він сказав своєму народу: “Дивіться! Ізраїльтяни стали численнішими і могутнішими від нас!” Тож єгиптяни змусили ізраїльтян стати рабами і жорстоко з ними поводились. Вони зробили їхнє життя нестерпним, наказуючи виготовляти глиняний розчин і цеглу, а також важко працювати в полі. Єгиптяни жорстоко гнобили їх, змушуючи до всілякої рабської праці» (Вих. 1:8, 9, 13, 14).

⁶ Фараон навіть видав наказ убивати при народженні всіх єврейських хлопчиків (Вих. 1:15, 16). Саме в той час народився Мойсей. Коли йому було три місяці, мати сховала його в очереті на березі річки Ніл, де його знайшла дочка фараона. Пізніше вона усиновила його. За волею Бога, Мойсея в ранні роки виховувала його вірна мати, Йохевед, і він став відданим служителем Єгови (Вих. 2:1—10; Євр. 11:23—25). Бог побачив страждання свого народу й вирішив визволити його з рук гнобителів за допомогою Мойсея (Вих. 2:24, 25; 3:9, 10). Так вони мали стати народом, що його «викупив» Єгова. (Вих. 15:13; прочитайте Повторення Закону 15:15).

ІЗРАЇЛЬТЯНИ СТАЮТЬ НАРОДОМ

7, 8. Як народ Єгови став святим народом?

⁷ Хоча Єгова ще не організував ізраїльтян у народ, він ставився до них як до свого народу. Тому Бог звелів Мойсеєві й Аарону сказати фараонові: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Відпусти мій народ у пустелю, щоб він відзначив для мене свято”» (Вих. 5:1).

⁸ Щоб звільнити ізраїльтян від єгипетського гніту, Бог спровадив десять кар і знищив фараона та його військо у водах Червоного моря (Вих. 15:1—4). Менш ніж через три місяці Єгова уклав угоду з ізраїльтянами біля гори Сінай і дав їм таку історичну обіцянку: «Якщо ви будете у всьому слухатись мого голосу і дотримуватись угоди, яку я з вами укладу, то неодмінно станете моєю особливою власністю з-посеред усіх народів... народом святим» (Вих. 19:5, 6).

9, 10. а) Як Закон відділяв ізраїльтян від інших народів, згідно з Повторення Закону 4:5—8? б) Завдяки чому ізраїльтяни мали залишатися «святим народом» для Єгови?

⁹ Перебуваючи в Єгипті, ще до того, як стати рабами, євреї були організовані в племена, якими управляли голови сімей, тобто патріархи. Вони, подібно до служителів Єгови, котрі жили до них, були керівниками, суддями і священиками для своїх домашніх (Бут. 8:20; 18:19; Йова 1:4, 5). А втім, через Мойсея Єгова дав ізраїльтянам звід законів, завдяки яким вони відрізнялися від інших народів. (Прочитайте Повторення Закону 4:5—8; Пс. 147:19, 20). За Законом, мало існувати окреме священство, а правосуддя повинні були здійснювати старійшини, яких поважали за їхні знання та мудрість (Повт. 25:7, 8). Закон упорядковував релігійне та громадське життя новосформованого народу.

¹⁰ Перед самим входом ізраїльтян в Обіцяний край Єгова повторив їм свої закони. Мойсей сказав: «Сьогодні Єгова отримав ваше запевнення, що ви будете його народом, його особливою власністю, як він і обіцяв, і що ви будете виконувати всі його заповіді. І він звеличить вас над усіма іншими народами, які створив, і обдарує вас хвалою, славою та пишнотою, тому що ви будете святим народом для вашого Бога Єгови» (Повт. 26:18, 19).

БОГ РАДО ПРИЙМАЄ ЧУЖИНЦІВ

11—13. а) Хто приєднався до Божого вибраного народу? б) Що мав робити неізраїльтянин, який бажав поклонятися Єгові?

¹¹ Тепер Єгова вже мав вибраний народ на землі, але він не заборонив, щоб серед його народу були неізраїльтяни. Бог дозволив «багатьом людям з різних народів» — неізраїльтянам, у тому числі єгиптянам,— піти з його служителями, коли він визволив їх з Єгипту (Вих. 12:38, прим.). Під час сьомої кари декотрі «фараонові слуги, які боялися слова Єгови», очевидно, долучилися до людей, що вийшли з Єгипту разом з ізраїльтянами (Вих. 9:20).

¹² До того як ізраїльтяни перейшли Йордан, щоб заволодіти Ханааном, Мойсей звелів їм «люб[ити] чужинців», які були серед них (Повт. 10:17—19). Божий вибраний народ мав приймати чужинців, які були готові дотримуватися таких основних законів, як Десять заповідей, що передав Мойсей (Лев. 24:22). Декотрі чужинці ставали поклонниками Єгови і поділяли почуття моавітянки Рут, яка запевнила ізраїльтянку Ноомі: «Твій народ буде моїм народом, і твій Бог — моїм Богом» (Рут 1:16). Ці чужинці ставали прозелітами, і чоловіки погоджувалися на обрı́зання (Вих. 12:48, 49). Єгова радо приймав їх як членів свого вибраного народу (Чис. 15:14, 15).

¹³ Коли храм Соломона присвячувався Єгові, поклонники з неізраїльтян отримали чудову нагоду, як це увиразнюється в молитві Соломона: «Якщо чужинець, який не належить до твого народу Ізра́їля, почує про твоє величне ім’я і про великі діла, які ти здійснив могутньою рукою, і прийде з далекого краю та помолиться, ставши лицем до цього дому, то почуй з неба, твоєї оселі, і зроби все, що він попросить, щоб усі народи на землі знали твоє ім’я і боялися тебе, як боїться твій народ Ізра́їль, і щоб вони знали, що дім, який я побудував, названий твоїм іменем» (2 Хр. 6:32, 33). Так це було і за Ісусових днів — неізраїльтяни, які бажали служити Єгові, мали поклонятися йому з його народом, що перебував під угодою (Ів. 12:20; Дії 8:27).

НАРОД СВІДКІВ

14—16. а) В якому розумінні ізраїльтяни були свідками Єгови? б) Що сучасний Божий народ морально зобов’язаний робити?

¹⁴ Ізраїльтяни поклонялися своєму Богу, Єгові, тимчасом як інші народи поклонялися своїм богам. За днів пророка Ісаї Єгова прирівняв ситуацію у світі до судового процесу. Він кинув виклик богам народів, щоб вони представили свідків і так підтвердили свою божественність. Єгова проголосив: «Нехай усі народи зберуться разом і зійдуться всі племена. Хто з [їхніх богів] може сказати це? Хто розкаже про те, що на початку? Нехай приведуть своїх свідків, щоб довести свою правоту, і вони почують та скажуть: “Це правда!”» (Ісаї 43:9).

¹⁵ Боги народів не могли навести жодних доказів своєї божественності. Вони були просто німими ідолами, яких треба було носити (Ісаї 46:5—7). Проте Єгова сказав своєму народу: «Ви мої свідки... мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали мене, вірили в мене та розуміли, що я завжди той самий. До мене не було Бога, і після мене немає жодного. Я, я — Єгова, і окрім мене немає спасителя... Тож ви мої свідки... а я Бог» (Ісаї 43:10—12).

¹⁶ Подібно до всесвітнього судового процесу, на якому розглядається питання: «Хто є Всевишнім Богом?» — вибраний народ Єгови мав голосно і чітко засвідчити, що Єгова — єдиний правдивий Бог. Він сказав: «[Це] народ, який я створив для себе, щоб він ніс мені хвалу» (Ісаї 43:21). Ізраїльський народ носив його ім’я. Оскільки Єгова визволив цих людей з Єгипту, вони були морально зобов’язані обстоювати його верховну владу перед іншими народами землі. Вони, по суті, мали триматися погляду, про який пізніше писав пророк Михей і який стосується сучасного Божого народу: «Усі народи ходитимуть в ім’я свого бога, а ми будемо ходити в ім’я Єгови, нашого Бога, повік-віків» (Мих. 4:5).

НАРОД ЗРАДИВ БОГА

17. Чому ізраїльтяни стали в очах Єгови «звироднілою виноградною лозою»?

¹⁷ На превеликий жаль, ізраїльтяни не зберегли вірності своєму Богу Єгові. Вони піддалися впливу народів, які поклонялися богам з дерева та каменю. У VIII сторіччі до н. е. пророк Осія написав: «Ізра́їль — то звиродніла виноградна лоза... Він зводить [багато] жертовників... Серце ізраїльтян стало лицемірним, і тепер їх буде визнано винними» (Ос. 10:1, 2). Приблизно через півтора століття Єремія записав слова Єгови, якими він звернувся до свого невірного народу: «Я посадив тебе як добірний кущ червоного винограду, як найліпший пагін. Чому ж ти виродилась, чому здичавіла? (...) Де ж твої божки, яких ти наробила собі? Хай вони встануть і, якщо зможуть, врятують тебе в час лиха... Народ мій... забув мене» (Єрем. 2:21, 28, 32).

18, 19. а) Як Єгова передрік, що сформує новий народ для свого імені? б) Що ми обговоримо в наступній статті?

¹⁸ Замість того щоб приносити хороші плоди чистого поклоніння і бути вірними свідками Єгови, ізраїльтяни приносили гнилі плоди ідолопоклонства. Тому Ісус сказав лицемірним юдейським провідникам за його днів: «Боже Царство буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди Царства» (Матв. 21:43). Як і передрікав Єгова через свого пророка Єремію, лише ті, з ким укладено «нову угоду», могли бути частиною нового народу, духовного Ізраїля. Про духовних ізраїльтян Єгова пророкував: «Я стану їхнім Богом, а вони будуть моїм народом» (Єрем. 31:31—33).

¹⁹ Після того як буквальний Ізраїль став невірним, у першому столітті Єгова сформував собі народ — духовний Ізраїль. Але хто нині є його народом на землі? Як щиросерді люди можуть розпізнати Божих правдивих поклонників? Це ми обговоримо в наступній статті.

1, 2. Яка зміна відбулася у П’ятидесятницю 33 року н. е. і хто тепер належав до нового народу Єгови? (Дивіться малюнок на початку статті).

П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ 33 року н. е. стала знаменною подією в історії народу Єгови на землі. У той день відбулася докорінна зміна. За допомогою свого духу Єгова сформував новий народ — духовний Ізраїль, «Ізраїль Божий» (Гал. 6:16). Уперше з часів Авраама Божий народ більше не мав розпізнаватися за фізичним обрı́занням чоловіків. Натомість про кожного члена цього нового народу Павло написав: «Його обрı́зання виконане на серці» (Рим. 2:29).

² Серед перших членів Божого нового народу були апостоли і більш ніж сотня інших учнів Христа, які зібрались у горішній кімнаті в Єрусалимі (Дії 1:12—15). На них було вилито святий дух, і вони стали Божими синами, народженими духом (Рим. 8:15, 16; 2 Кор. 1:21). Це довело, що почала діяти нова угода, посередником якої був Христос і яка набула чинності на підставі його крові. (Луки 22:20; прочитайте Євреїв 9:15). Тож ці учні стали членами нового народу Єгови. Завдяки святому духу вони змогли проповідувати різними мовами, якими розмовляли юдеї та прозеліти, котрі прибули в Єрусалим з усіх куточків Римської імперії, щоб відзначити юдейське Свято тижнів, тобто П’ятидесятницю. Ці люди чули і розуміли, як помазані духом християни проповідували їхніми мовами «про величні Божі діла» (Дії 2:1—11).

НОВИЙ НАРОД БОГА

3—5. а) Що Петро сказав юдеям у день П’ятидесятниці? б) Які подальші кроки посприяли росту Божого нового народу в ранній період його існування?

³ Єгова послуговувався апостолом Петром, щоб допомогти юдеям і прозелітам стати членами цього новонародженого народу, християнського збору. У день П’ятидесятниці Петро сміливо сказав юдеям, що вони повинні прийняти Ісуса, чоловіка, якого стратили, «прибивши до стовпа», адже «Бог зробив [його] Господом і Христом». Коли ці люди запитали, що їм робити, Петро відповів: «Покайтесь, і нехай кожен з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів, і тоді ви одержите в дар святий дух» (Дії 2:22, 23, 36—38). Того дня до нового народу, духовного Ізраїля, долучилося приблизно 3000 осіб (Дії 2:41). Згодом ревне проповідування апостолів принесло ще більше плодів (Дії 6:7). Новий народ ставав дедалі численнішим.

⁴ Пізніше добру новину почали проповідувати самарянам, і це принесло хороші результати. Завдяки проповідуванню Пилипа багато людей охрестилося, але вони не відразу отримали святий дух. Керівний орган в Єрусалимі послав апостолів Петра та Івана до цих навернених самарян. Апостоли «поклали на [них] руки, і ті стали отримувати святий дух» (Дії 8:5, 6, 14—17). Отже, ці самаряни теж стали помазаними духом членами духовного Ізраїля.

⁵ У 36 році н. е. Бог знову послуговувався Петром, щоб допомогти іншим долучитися до нового народу, духовного Ізраїля. Це відбулося, коли він проповідував римському сотнику Корнилію, його родичам та друзям (Дії 10:22, 24, 34, 35). У Біблії ми читаємо: «Коли Петро ще говорив, на всіх [неізраїльтян], хто слухав слово, зійшов святий дух. А віруючі, які прийшли з Петром і були обрізаними, не переставали дивуватися, бо святий дух, Божий дар, було вилито на людей з інших народів» (Дії 10:44, 45). Тож до нового народу, духовного Ізраїля, тепер могли належати віруючі, які походили з необрізаних язичників.

«НАРОД ДЛЯ СВОГО ІМЕНІ»

6, 7. В якому розумінні члени нового народу були народом для імені Єгови і наскільки поширилась їхня діяльність?

⁶ На зустрічі керівного органу християн першого століття, яка відбулася 49 року н. е., учень Яків зазначив: «Симеон [Петро] докладно розповів, як Бог уперше звернув увагу на інші народи, щоб вибрати з них народ для свого імені» (Дії 15:14). Цей новий народ, який носить ім’я Єгови, мав складатися з віруючих як з юдеїв, так і з інших народів (Рим. 11:25, 26а). Відтак Петро написав: «Колись ви не були народом, а тепер ви Божий народ». Цей апостол пояснив їхню місію: «Ви “рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати про чудові риси” того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла» (1 Пет. 2:9, 10). Вони повинні були голосно нести хвалу Тому, кого представляли, і прилюдно прославляти його ім’я. Ці християни мали сміливо свідчити про Єгову, Всевладного Правителя.

⁷ Так само як у випадку буквального Ізраїля, члени духовного Ізраїля були народом, «який [Єгова] створив для себе, щоб він ніс [йому] хвалу» (Ісаї 43:21). Викриваючи всіх фальшивих богів, яким люди поклонялися в той час, ті ранні християни сміливо проголошували, що Єгова — єдиний правдивий Бог (1 Фес. 1:9). Вони свідчили про Єгову та Ісуса «в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8; Кол. 1:23).

8. Яку пересторогу апостол Павло дав Божому народу в першому столітті?

⁸ У першому столітті до «народу для... імені» Єгови належав безстрашний апостол Павло. Перед язичницькими філософами він сміливо обстоював верховну владу Бога Єгови, «який створив світ і все, що в ньому, який є Господом неба і землі» (Дії 17:18, 23—25). Під кінець третьої місіонерської подорожі Павло застерігав народ, котрий носив Боже ім’я: «Я знаю, що, коли відійду, до вас ввійдуть люті вовки, які не будуть ніжно ставитися до отари. І з-поміж вас самих постануть чоловіки, які будуть перекручувати правду, щоб потягти за собою учнів» (Дії 20:29, 30). Це передречене відступництво стало очевидним наприкінці першого століття (1 Ів. 2:18, 19).

9. Що сталося з «народом для... імені» Єгови після смерті апостолів?

⁹ Після смерті апостолів відступництво почало дуже поширюватися, внаслідок чого утворилися церкви загальновизнаного християнства. Відступницькі християни зовсім не були народом для імені Єгови. Вони навіть усунули Боже ім’я з багатьох своїх перекладів Біблії. Вони запозичили язичницькі обряди і зневажили Бога своїми небіблійними догмами, «святими війнами» і неморальною поведінкою. Отже, протягом століть Єгова мав лише горстку вірних поклонників на землі, а не організований «народ для свого імені».

ВІДРОДЖЕННЯ БОЖОГО НАРОДУ

10, 11. а) Що Ісус передрік у своєму прикладі про пшеницю і бур’яни? б) Як Ісусів приклад виконався після 1914 року і з яким результатом?

¹⁰ У своєму прикладі про пшеницю і бур’яни Ісус передрік духовну ніч, зумовлену відступництвом. Він сказав, що, «поки люди спали», Диявол посіяв бур’яни на полі, де Син людський засіяв насіння пшениці. Пшениця і бур’яни мали рости разом до «закінчення віку». Ісус пояснив, що «добре насіння» представляє «синів Царства», а «бур’яни — синів Злого». У час кінця Син людський мав послати своїх «женців», тобто ангелів, щоб відділити символічну пшеницю від бур’янів. Сини Царства мали бути зібрані (Матв. 13:24—30, 36—43). Як це виконалося і як пов’язано з тим, що Єгова має народ на землі?

¹¹ «Закінчення віку» почалося в 1914 році. Протягом війни, яка вибухнула того року, кілька тисяч помазаних християн — «синів Царства» — перебували в духовній неволі Вавилона Великого. У 1919 році Єгова визволив їх, чітко показавши різницю між ними і «бур’янами», або удаваними християнами. Він зібрав «синів Царства» в організований народ, і так виконалися слова пророка Ісаї: «Хіба народиться край за один день? Хіба з’явиться народ в одну мить? Проте щойно в гори Сіон почалися пологові муки, вона народила синів» (Ісаї 66:8). Сіон, Божа організація духовних створінь, «народила» помазаних духом синів та організувала їх у народ.

12. Як помазанці засвідчують, що є «народом для... імені» Єгови?

¹² Подібно до ранніх християн, помазані «сини Царства» сьогодні є свідками Єгови. (Прочитайте Ісаї 43:1, 10, 11). Вони вирізняються своєю християнською поведінкою і проповідуванням «доброї новини про Царство... на свідчення всім народам» (Матв. 24:14; Фил. 2:15). Так помазанці приводять багатьох, по суті, мільйони, до праведності, і вони отримують схвалення Єгови. (Прочитайте Даниїла 12:3).

«МИ ПІДЕМО З ТОБОЮ»

13, 14. Що повинні робити ті, хто не є духовними ізраїльтянами, аби поклонятись і служити Єгові прийнятно, і як про це передрікалося в Біблії?

¹³ У попередній статті ми побачили, що у стародавньому Ізраїлі чужинці могли прийнятно поклонятися Єгові, але вони мусили приєднатися до його народу, з яким було складено угоду (1 Цар. 8:41—43). Так само в наш час ті, хто не є духовними ізраїльтянами, повинні поклонятися Єгові разом з його народом — «синами Царства» — помазаними Свідками Єгови.

¹⁴ Два пророки у давнину передрекли, що в час кінця багато людей поклонятимуться Єгові разом з його народом. Ісая пророкував: «Люди з багатьох народів підуть і скажуть: “Прийдіть, зійдімо на гору Єгови, до дому Бога Яковового. Він навчить нас своїх доріг, і ми будемо ходити його стежками”. Бо вийде закон із Сіону і слово Єгови з Єрусалима» (Ісаї 2:2, 3). Також пророк Захарій передбачив, що «багато племен і могутніх народів прийдуть до Єрусалима, щоб шукати Єгову, Бога військ, і благати Єгову про ласку». Він зобразив їх «десятьма чоловіками з усіх мов і народів», які міцно вхопляться за поділ духовного Ізраїля, і скажуть: «Ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами Бог» (Зах. 8:20—23).

15. Яку працю «інші вівці» виконують, ідучи з духовними ізраїльтянами?

¹⁵ «Інші вівці» ідуть з духовними ізраїльтянами, виконуючи працю проповідування доброї новини про Царство (Марка 13:10). Вони стають частиною Божого народу, «одною отарою» з помазанцями, яку веде добрий пастир — Христос Ісус. (Прочитайте Івана 10:14—16).

ЗНАЙДІТЬ ЗАХИСТ СЕРЕД НАРОДУ ЄГОВИ

16. Як Єгова розпочне останній етап «великого лиха»?

¹⁶ Після знищення Вавилона Великого відбудеться відчайдушний напад на народ Єгови, і в той час ми потребуватимемо захисту, який Єгова надасть своїм служителям. Оскільки цей напад призведе до останнього етапу «великого лиха», сам Єгова створить передумови та обере момент для вирішального бою (Матв. 24:21; Єзек. 38:2—4). Тоді Гог нападе «на народ, зібраний з інших народів», на народ Єгови (Єзек. 38:10—12). Цей напад стане сигналом для виконання присудів Єгови над Гогом та його ордами. Єгова звеличить свою верховну владу та освятить своє ім’я, бо він каже: «Я... відкриюсь на очах багатьох народів, і тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова» (Єзек. 38:18—23).

17, 18. а) Які вказівки отримають служителі Єгови, коли на них нападе Гог? б) Що ми повинні робити, якщо хочемо мати захист Єгови?

¹⁷ Коли Гог розпочне напад, Єгова накаже своїм служителям: «Народе мій, увійди до своїх кімнат, де почуватимешся безпечно, і закрий за собою двері. Заховайся на мить, поки не вщухне гнів» (Ісаї 26:20). У той критичний час Єгова дасть нам життєво важливі вказівки. Згадані «кімнати» можна прирівняти до наших зборів.

¹⁸ Тож, якщо ми хочемо отримати захист Єгови під час великого лиха, нам треба визнавати, що він має народ на землі, який організований у збори. Ми повинні перебувати з Божим народом і міцно триматися свого збору. Подібно до псалмоспівця, ми від усього серця проголошуємо: «Єгово, ти даєш спасіння і благословляєш свій народ» (Пс. 3:8).