У травні 1924 року нацистська партія мала 32 місця в німецькому рейхстазі. У травні 1928 року кількість місць зменшилась до 12-ти. Проте у 1930 році світ поглинула велика економічна криза; скориставшись нею, нацисти дивовижно швидко набули популярності і на виборах у Німеччині в липні 1932 року здобули 230 із 608 місць. Незабаром на допомогу нацистам прийшов колишній канцлер Франц фон Папен, член папського ордену. Як кажуть історики, в уяві фон Папена постала нова «Священна Римська імперія». Оскільки він займав крісло канцлера недовго і зазнав фіаско на тій посаді, то тепер сподівався повернути собі владу з допомогою нацистів. До січня 1933 року він постарався, щоб Гітлер отримав підтримку індустріальних магнатів, і хитрими інтригами добився того, що 30 січня 1933 року Гітлер став канцлером Німеччини. Сам він став віце-канцлером, і Гітлер послуговувався ним, щоб здобути підтримку католиків у Німеччині. Через два місяці після приходу до влади Гітлер розпустив парламент, заслав тисячі лідерів опозиції у концтабори й почав відкриту кампанію гноблення євреїв.

⁷ Інтерес Ватикану до дедалі міцнішої нацистської держави виявився двадцятого липня 1933 року, коли кардинал Пачеллі (який пізніше став папою Пієм XII) підписав у Римі конкордат між Ватиканом і нацистською Німеччиною. Фон Папен підписав документ, як представник Гітлера, і там же Пачеллі дав фон Папену високу папську відзнаку — Великий Хрест Ордену Піяb.

[Рамка на сторінці 237]

Черчілль викриває ‘розпусту’

У своїй книжці «Збирається буря» (1948 рік, англ.) Уїнстон Черчілль каже, що Гітлер призначив Франца фон Папена служити німецьким послом у Відні з метою «підірвати авторитет або переманити на свою сторону головних діячів австрійської політики». Черчілль цитує міністра США у Відні, який сказав про фон Папена: «Із зухвалістю і цинізмом... Папен почав говорити мені, що... він збирається використати свою репутацію доброго католика, щоб здобути вплив на таких австрійців, як кардинал Інніцер».