1. Назвіть імена двох головних вавилонських богів. Що чекає на них згідно з передреченням?

ПЕРЕБУВАЮЧИ у вавилонському вигнанні, Ізраїль буде оточений фальшивим поклонінням. За часу Ісаї народ Єгови ще живе у своєму краї і має храм та священство. Незважаючи на це, багато людей з присвяченого Божого народу починає займатися ідолопоклонством. Тому як же важливо підготувати їх заздалегідь, щоб вони не перейнялися благоговінням до фальшивих богів Вавилона і не піддалися спокусі служити їм. Ісая говорить пророчо про двох головних вавилонських богів: «Бел упав на коліна, зігнувся Нево,— стали ідоли їхні для звірини й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тягар на худобу помучену» (Ісаї 46:1). Бел — головний бог-ідол халдеїв. Нево шанують як бога мудрості та освіти. Про повагу багатьох людей до цих двох богів свідчить те, що їхні імена входять до складу численних особистих імен вавилонян, як, наприклад, Валтасар, Набопаласар, Навуходоносор та Невузар’адан, а це лише декілька з них.

2. Як наголошується на безпорадності вавилонських богів?

² Ісая каже, що Бел «упав на коліна», а Нево «зігнувся». Ці фальшиві боги будуть принижені. Коли Єгова приведе в дію свій судовий вирок над Вавилоном, ці боги будуть не в стані прийти на допомогу своїм поклонникам. Вони навіть не зможуть врятувати себе! Бел і Нево більше не очолюватимуть процесій, зокрема під час вавилонського свята Нового року. Навпаки, поклонники тягнутимуть їх як звичайну ношу. На зміну вихвалянню та обожнюванню цих богів прийдуть висміювання та презирство.

3. а) Що викличе шок у вавилонян? б) Чого сьогодні можна навчитися з того, що сталося з вавилонськими богами?

³ Як же шоковані будуть вавилоняни, коли дізнаються, що їхні улюблені ідоли — це лише тягар, котрий мусить носити помучена худоба!

[Ілюстрації на сторінці 94]

Боги Вавилона не захистять його від знищення.

4. В якому розумінні вавилонські боги ‘падають на коліна’ й ‘згинаються’?

⁴ Підкреслюючи далі цілковиту неспроможність вавилонських богів, пророцтво говорить: «Зігнулися й разом упали вони на коліна; не могли врятувати тягара, і самі до полону пішли» (Ісаї 46:2). Здається, що вавилонські боги «зігнулися» й «упали... на коліна», неначе поранені в битві або ослаблені старістю. Вони навіть не можуть полегшити тягар чи врятувати тварин, які везуть їх. Тож чи перебування у вавилонському полоні повинно спонукувати народ, з яким Єгова уклав угоду, віддавати цим богам якусь честь? Ні в якому разі!