Дані для виконування спеціальної служби

14, 15. (а) Які дві групи виділяються серед неізраїльтян, що повернулися з Вавілона? (б) Хто такі нетінеї, і що вони робили?

¹⁴ Серед тисяч неізраїльтян, яких дух спонукав вернутися в Єрусалим, були дві малі групи, згадані в Божому Слові,— нетінеї і сини Соломонових рабів. Хто вони такі? Яке було їхнє завдання? І що це означає в наш час?

¹⁵ Нетінеї були неізраїльського походження і мали привілей служити разом з левітами. Чи пригадуєте собі ханаанеян з Ґів’она, які стали «збирачами дров та носіями води для громади й для Господнього жертівника»? (Ісуса Навина 9:27). Правдоподібно, що декотрі з їхніх потомків були серед нетінеїв, які вийшли з Вавілона, як і інші приєднані до них протягом царювання Давида та в інший час (Ездри 8:20). Яке завдання мали ті нетінеї? Бог призначив левітів допомагати священикам, а пізніше нетінеїв, допомагати левітам. Це був великий привілей навіть для обрізаних чужинців.

16. Як згодом роль нетінеїв змінилась?

¹⁶ Між поверненими з Вавілона, було мало левітів у порівнянні з священиками або нетінеями і «синами Соломонових рабів» (Ездри 8:15​-20). У «Словнику Біблії» автор доктор Джеймс Гейстінгс робить це зауваження: «Після якогось часу бачимо [нетінеїв] повністю закріпленими як священний офіційний клас, що їм навіть дано привілеї». У науковому журналі «Вейтус Тестаментум» сказано так: «Відбулась зміна. Після повороту з неволі ці [чужинці] вже не вважались рабами в храмі, але слугами, маючи таке саме становище як і інші органи [групи осіб], які виконували обов’язки в храмі». (Див. інформацію в рамках «Зміна в становищі»).

17. Чому нетінеям дано більше завдань, і який є біблійний доказ на це?

¹⁷ Звичайно, нетінеї ніколи не були рівними із священиками й левітами. Ці групи були ізраїльтянами, вибраними Єговою, яких не слід витісняти неізраїльтянами. Однак Біблія вказує на те, що оскільки вже було менше левітів, то нетінеям доручали виконувати більше обов’язків у Божій службі. Вони мешкали недалеко храму. За днів Неемії, вони ремонтували мур біля храму разом із священиками (Неемії 3:22​-26). І цар Персії видав декрет, щоб нетінеїв, як і левітів, звільнили від оподаткування через їхню службу в храмі (Ездри 7:24). Це показує близький зв’язок тих «даних» між (левітами а нетінеями) у духовних справах, а також, що нетінеям дано все більше й більше обов’язків виконувати згідно з потребою, хоч їх ніколи не вважалось левітами. Коли Ездра пізніше збирав вигнанців, щоб вернутись у Єрусалим, то спершу між ними левітів не було. Він доклав ще більше зусиль, і в результаті зібралось 38 левітів і 220 нетінеїв які вернулися в Єрусалим, як «служителі для дому нашого Бога» (Ездри 8:15​-20).

Віддаючи себе в наш час

19. Яке є споріднення між помазаними а іншими вівцями в наш час?

¹⁹ У наш час, Бог великою мірою користувався помазаним останком очолювати правдиве поклоніння і проповідувати добру новину (Марка 13:10). Як вони раділи, коли до них приєднувалися десятки тисяч, сотні тисяч, а потім мільйони інших овець! І як чудово інші вівці кооперують з останком (Івана 10:16).

20. Яке нове розуміння стає благорозумне щодо порівняння нетінеїв і синів Соломонових рабів? (Приповістей 4:18).

²⁰ Усі неізраїльтяни, які повернулись з неволі в стародавньому Вавілоні відповідають іншим вівцям, які в наш час служать з останком духовного Ізраїлю. Але що сказати про те, що в Біблії спеціально згадуються нетінеї і сини Соломонових рабів? Нетінеям і синам Соломонових рабів були дані привілеї, яких не дано іншим неізраїльтянам поверненим у Єрусалим. Це може бути прообразом на те, що в наш час Бог дав привілеї та додаткові обов’язки декотрим духовнозрілим і охочим з інших овець.

21. Як декотрим братам, які мають надію жити на землі, дано додаткові обов’язки й привілеї?

²¹ Додаткові привілеї нетінеїв були прямо пов’язані з духовною діяльністю. Синам Соломонових рабів, здається давали адміністративні відповідальності. Подібно до цього, у наш час Єгова поблагословив Свій народ, давши йому «дари в людях», щоб подбати про їхні потреби (Ефесян 4:8, 11, 12, НС). Ці «дари» включають у себе багато сотень духовнозрілих, досвідчених братів, які допомагають «доглядати за отарою», і служать обласними та районними наглядачами або як члени філіальних комітетів 98 філіалів Товариства Вартової Башти. (Ісаї 61:5). У всесвітньому центрі Товариства під керівництвом «мудрого домоправителя» і його Керівного органа, здібні чоловіки привчаються приготовляти духовний харч (Луки 12:42). Інших присвячених добровольчих слуг, які вже довгий час служать Єгові, привчено наглядати над домами Бетелів і друкарнями, над будуванням нових філіалів і залів для християнського поклоніння по цілому світі. Вони відзначаються близьким співробітництвом з помазаним останком, який складає частину царського священства. (Пор. 1 Коринтян 4:17; 14:40; 1 Петра 2:9).

22. Чому це правильно, що декотрим з інших овець доручено важливі відповідальності тепер, і як нам реагувати на це?

²² У давнину священики й левіти служили серед євреїв (Івана 1:19). У наш час, проте, останок духовного Ізраїлю на землі мусить зменшуватися кількістю. (Протиставте Івана 3:30). Зрештою, після знищення Вавілона великого, усі 144 000 на яких «покладена печатка», підуть на небо на шлюб Агнця (Об’явлення 7:1​-3; 19:1​-8). Але інші вівці мусять рости кількістю. Тому що декотрим з них, так як нетінеям і синам Соломонових рабів тепер доручено велику відповідальність під наглядом помазаного останка, то немає причини ставати зарозумілими або величати себе (Римлян 12:3). З цього ми стаємо впевнені, що Божі люди, які «переживши велике горе», матимуть досвідчених чоловіків — «князів» — готових давати керівництво іншим вівцям. (Об’явлення 7:14, Деркач; Ісаї 32:1; порівняйте Дії 6:2​-7).

23. Чому ми всі мусимо розвивати духа давання в служінні Богові?

²³ Усі, які повернулися з Вавілона були готові старанно трудитися і доказати, що поклоніння Єгові було на першому місці в їхньому розумі й серці. Так само й в наш час. Разом з останком помазаних «чужинці... пастимуть ваші отари» (Ісаї 61:5). Отже, незважаючи яка в нас Богом дана надія, і незважаючи на те, які привілеї духом призначені старійшини ще можуть отримати перед днем виправдання Єгови в Армагеддоні, розвиваймо в собі самовідданого, здорового духа давання. Хоч ми ніколи не можемо віддячитись Єгові за все те з чого користаємо, то служім від душі виконуючи будь-яке завдання в Його організації (Псалом 116:12​-14; Колосян 3:23). Таким чином ми всі можемо з усієї сили працювати для правдивого поклоніння, тоді як інші вівці тісно співпрацюють з помазаними, приреченими «царювати над землею» (Об’явлення 5:9, 10, НС).