ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • Чи релігія і політика мають іти рука в руку?
    Різне
    • Чи перші християни брали участь у політиці?

      Ні. Ісус сказав своїм учням: «Ви не належите до світу», і вони слухалися цієї вказівки (Івана 15:19). Перші християни наслідували Ісуса і не втручалися в політичні справи цього світу (Івана 17:16; 18:36). Але була одна справа, в якій вони були дуже активні: перші християни ревно виконували Ісусів наказ проповідувати і навчати людей про Боже Царство (Матвія 28:18—20; Дії 10:42).

      Для християн першого століття служіння Богу було найважливішою справою в житті. А втім, вони розуміли, що повинні поважати світську владу (Дії 5:29; 1 Петра 2:13, 17). Вони слухалися її законів і сплачували податки (Римлян 13:1, 7). Хоча християни були політично нейтральними, вони користувалися правовим захистом та іншими послугами, які надавала держава (Дії 25:10, 11; Філіппійців 1:7).

  • Чи релігія і політика мають іти рука в руку?
    Різне
    • Перші християни і політика: що кажуть історики

      • «Християни відмовлялись виконувати деякі обов’язки римських громадян... Вони не займали політичних посад» («На шляху до цивілізації. Світова історія», с. 238, англ.).

      • «Немає жодних доказів того, що Ісус мав якісь військові або політичні амбіції... те саме можна сказати і про його послідовників» («Ісус і юдаїзм», с. 231, англ.).

      • «Для християнина його релігія була чимось зовсім відділеним від політики. Його беззастережна відданість належала Христу, а не кесарю» («Кесар і Христос», с. 647, англ.).

      • «[Апостол] Павло був готовий використати своє право римського громадянина, щоб захищатися в суді, але він не намагався впливати на справи, пов’язані з тогочасною державною політикою... Ранні християни розуміли, що мають шанувати державну владу, але вважали, що не можуть брати участь у політичних справах» («За межами добрих спонук. Біблійний погляд на політику», с. 122, 123, англ.).

      • «Серед християн панувало переконання, що жоден з них не може обіймати державну посаду... Навіть на початку третього сторіччя Іпполіт говорив, що, згідно з християнським звичаєм, урядовець, який хотів приєднатися до Церкви, мусив відмовитися від своєї посади» («Історія християнства», том 1, с. 253, англ.).

Публікації українською (1950—2025)
Вийти
Увійти
  • Українська
  • Поділитись
  • Налаштування
  • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
  • Умови використання
  • Політика конфіденційності
  • Параметри конфіденційності
  • JW.ORG
  • Увійти
Поділитись