Вони не пішли на компроміс

17. (а) Згідно з одною книжкою, то як нацисти поводились із свідками Єгови? (б) Прийнявши свій обов’язок, як свідки Єгови були інакшими від інших людей?

¹⁷ У недавній книжці Про богів і людей було сказано, що протягом гітлерівського третього Рейху, Свідки Єгови були релігійною групою, яка перетерпіла „крайню опозицію”. Свідки Єгови не пішли на компроміс. Члени інших релігій в Німеччині наслідували приклад їхніх військових священиків, і релігійно служили німецькій державі й за це одержали „знак” політичної дикої звірини „на їхню правицю або на їхні чола”. (Об’явлення 13:16) Вони дієво підтримували німецький політичний лад і ясно виявили свій стан віддаючи честь Гітлерові та Свастіці-прапорові.

18. (а) Який рекорд показує, чи свідки Єгови були „,нейтральні’, політично”? (б) Як цей історичний рекорд повинен впливати на нас особисто сьогодні?

¹⁸ Яку позицію взяли правдиві християни в той час? У вищезгаданому дослідженні сказано так: „Тільки Свідки Єгови протистояли режимові. Вони боролись з цілої сили й через це половина Свідків було ув’язнено, а одна четверта страчено... Вони, в протилежності [іншим релігіям], не є світські в значенні, що не шукають схвалення або нагород матеріального світу й не вважають себе бути його членами. Політично вони ,нейтральні’, тому що вже належать до іншого світу — Божого... Вони не шукають і не роблять поступок... Служити при війську, голосувати, або віддавати Гітлерові честь значило б визнавати вимоги цього світу бути більшими від вимог Бога”. Навіть у концтаборах визнавали те, що Свідки Єгови домагаються миру й не є насильними. Як? У тім, що „тільки Свідкам дозволяли голити СС сторожу бритвою, тому що тільки їм можна було довіряти, що вони не будуть убивати”.

[Рамка на сторінці 17]

Рекорд віри, відваги, і невинності

Книжка Нові релігійні рухи: можливість на розуміння суспільства говорить про невинність Свідків Єгови, коли вони протидіяли нацистському переслідуванню:

„Відмовляючись погодитись, Свідки Єгови кинули виклик тоталітарному поняттю нового суспільства, і цей виклик, як також його наполегливість пережити, очевидно турбував творців нового порядку. Чим більше переслідували Свідків Єгови, то тим більше вони представляли дійсний ідеологічний виклик. Способи переслідування, осв’ячені віками — тортури, ув’язнення й висміювання — не навертали Свідків до нацистів, але дійсно привели до протилежних наслідків. Нацисти потрапляли в паніку перед таким непередбаченим відношенням”.

„Між цими двома суперницькими пред’явниками вірності боротьба була гостра, і тим більше тому, що фізично нацисти були сильнішими, але менш впевненими, менш вкоріненими в непохитності свого власного переконання, не бувши певні про виживання їхнього тисячолітнього Рейху. Свідки не сумнівались у своєму переконанні, бо їхню віру ще можна було бачити від часу Авеля. Тоді як нацисти мусили придушувати опозицію й переконувати їхніх прихильників, часто запозичаючи мову й образність від сектантського Християнства, то Свідки були упевнені про цілковиту, непохитну вірність їхніх членів аж до самої смерті”.