У жовтні того ж року приїхало ще чотири місіонери — подружжя Гарольд та Евелін Дункан і Вільберт та Енн Гайзельман. Вони були готові проголошувати Царство при кожній нагоді, тому організували ряд публічних зібрань. Отож, у листопаді 1945 року багато нікарагуанців отримали на вулицях запрошення на біблійну промову. Її було виголошено, незважаючи на політичний заколот і вуличну бійку, які сталися неподалік. Понад 40 осіб зібралося, щоб послухати першу публічну промову. На той час у місіонерському домі почали щотижня проводити вивчення «Вартової башти» і службове зібрання.

Гарольд Дункан

Евелін Дункан.