Розгляньмо приклад Хосе де ла Круса Лопеса і його сім’ї, члени якої не були Свідками. Через шість місяців після того, як Хосе ув’язнили, його дружина отримала від Свідків на вулиці примірник книжки «Моя книга біблійних оповідань». Вона взяла цю книжку для чоловіка. «Коли я почав читати «Біблійні оповідання»,— розповідає Хосе,— то думав, що це публікація протестантів. Я не знав, хто такі Свідки Єгови. Книжка настільки вразила мене, що я прочитав її кілька разів і дав почитати 16 в’язням моєї камери. Їм теж вона дуже сподобалася. Це був наче ковток відсвіжної води. В’язні з сусідніх камер теж просили позичити книжку. В результаті вона побувала в руках кожного в’язня нашого блоку і повернулася пошарпаною і зношеною, як колода старих гральних карт».

Кілька в’язнів, які сиділи в одній камері з Хосе, були членами протестантських церков, а декотрі навіть пасторами. Хосе почав читати з ними Біблію. Однак він розчарувався, коли, запитавши про значення слів з Буття 3:15, почув у відповідь, що це таємниця. Якось в’язень, який сам був зацікавленим, сказав йому: «Відповідь на запитання є у твоїй книжці, виданій Свідками Єгови. Я можу вивчати її з тобою, якщо ти захочеш». Хосе прийняв цю пропозицію і за допомогою книжки «Біблійні оповідання» дізнався про значення Буття 3:15. Після того він почав спілкуватися з в’язнями, які називали себе Свідками Єгови.

Ця виняткова група у Карсел Модело приваблювала Хосе тим, що її члени мали добру поведінку. «Я бачив, як люди, які раніше провадили розбещений спосіб життя, повністю змінювали свою поведінку завдяки вивченню зі Свідками Єгови»,— каже Хосе. Тим часом його дружина продовжувала отримувати від Свідків літературу, яку передавала своєму чоловіку, а він у свою чергу зростав духовно. Йому навіть призначили частину блоку, де він міг проповідувати від камери до камери. Отож Хосе позичав зацікавленим в’язням тих декілька публікацій, що мав, а також запрошував їх на зібрання, які проводилися в блоці під час перерви.

Хосе ла Крус Лопес: «Коли я потрапив за ґрати, то був озлобленим і не мав надії на майбутнє. Згодом я познайомився з в’язнями, які стали Свідками Єгови. Мене вразило їхнє пояснення Біблії і добра поведінка. Нарешті я задовольнив свої духовні потреби і в мене з’явилась надія. Колись я був готовий пожертвувати життя за людський уряд, який не міг запропонувати справжньої надії. Тепер я зрозумів, наскільки ж більше маю бути відданим Тому, хто віддав за мене свого Сина! Після того як я вийшов із в’язниці, моя дружина, наші дочки і три інших члени сім’ї теж пізнали правду. Я ніколи не зможу віддячити Єгові за все, що він для мене зробив».

Брат Лопес служить старійшиною в Манагуа.