«Коли брати здобули трохи досвіду в користуванні малими дощечками,— пригадує Едмундо Санчес, який займався друкуванням,— вони стали друкувати 20 сторінок за хвилину. Одних пісенників ми надрукували близько 5000 примірників».

Ельда, дружина брата Санчеса, була однією з тих сестер, які допомагали готувати сторінки-шаблони для мімеографів. Від світанку до пізньої ночі Ельда, яка теж була мамою, друкувала на друкарській машинці статті для вивчення з «Вартової башти», створюючи шаблони для мімеографа. Вона пригадує: «Едмундо давав мені примірник журналу, який отримував з Коста-Рики. Я ніколи не знала, ні скільки груп займається друкуванням, ні де вони розміщені, а лише свою частину роботи. Я теж усвідомлювала, що коли нас викриють, то дім, меблі і решту речей конфіскують, а самих нас заарештують або навіть внесуть до списку тих, хто пропав безвісти. Однак любов до Єгови і страх перед ним розвіювали будь-який страх перед людьми».

[Ілюстрація на сторінці 110]

Ельда Санчес з мужністю виготовляла шаблони.