Коли місцеперебування мало значення

Про визволення патріархів Ноя і Лота ми читаємо в 2 Петра 2:5—7: «[Бог] не стримався від покарання стародавнього світу, а зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох, коли спровадив потоп на світ безбожних людей; і... він засудив міста Содом і Гоморру, спопеливши їх та показавши безбожним приклад того, що́ станеться; і... визволив праведного Лота, котрого доводила до відчаю розгнузданість людей, що зневажали закон».

Як Ной пережив Потоп? Бог сказав Ною: «Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі. Зроби собі ковчега з дерева ґофер» (Бут. 6:13, 14). Ной побудував ковчег так, як наказав йому Єгова. За сім днів до того, як хлинули води, Єгова звелів йому зібрати в ковчег тварин і ввійти в нього зі своєю сім’єю. На сьомий день двері ковчега зачинились, «і був дощ на землі сорок день і сорок ночей» (Бут. 7:1—4, 11, 12, 16). Ной та його рідні «були безпечно переведені через воду» (1 Пет. 3:20). Вони вижили, бо перебували в ковчезі. В жодному іншому місці на землі не можна було знайти порятунку (Бут. 7:19, 20).

Ной врятувався в ковчезі. Чому він там опинився? Хіба не тому, що виявив віру і послух? Біблія каже: «Зробив Ной усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Бут. 6:22; Євр. 11:7). А що сказати про нас? Чи ми виконуємо все, що нам наказує Бог? До того ж Ной був «проповідником праведності» (2 Пет. 2:5). Чи ми, подібно до нього, ревно проповідуємо, навіть якщо люди байдужі до звістки?