У 1904 та 1905 роках брати Фельт і Гундерсен проповідували в Бергені, де їхня праця приносила добрі результати. У «Сіонській Вартовій башті» за 1 березня 1905 року зазначалося: «Видатний проповідник з церкви “Вільна місія” [у Бергені] настільки захопився ясним світлом, що тепер з усіх сил намагається донести правдиве Євангеліє до своїх численних і завжди уважних слухачів».

Цим проповідником був Теодор Сімонсен. Пізніше його вигнали з церкви «Вільна місія» за те, що він навчав людей біблійних істин, про які довідався з наших публікацій. Але цей непотрібний для церкви чоловік став безцінним скарбом для Дослідників Біблії. Теодор був чудовим братом і здібним промовцем, якого дуже любили служителі Єгови. Згодом він оселився в Хрістіанії і належав до місцевого збору Дослідників Біблії, який швидко зростав.

Якось вона почула, як Теодор Сімонсен розповідав у церкві «Вільна місія» про те, що прочитав в одній з книжок Дослідників Біблії. Хельга зацікавилась і взяла ту саму літературу.

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 95, 96]

Він повністю віддавався служінню Єгові

ТЕОДОР СІМОНСЕН

РІК НАРОДЖЕННЯ: 1864

ДОСЛІДНИК БІБЛІЇ З 1905

ФАКТИ З БІОГРАФІЇ: колишній проповідник «Вільної місії», який став роз’їзним наглядачем.

◼ ТЕОДОР належав до церкви «Вільна місія», але коли прочитав у наших публікаціях, що доктрина про пекло суперечить Біблії, то відразу почав викривати її у своїх проповідях. Багатьом слухачам це дуже подобалося. Проте одного дня після проповіді він отримав записку зі словами: «Це твій останній виступ у нас!»

Свою останню промову у «Вільній місії» Теодор виголосив 1905 року і в той же рік став Дослідником Біблії. Згодом він виголосив безліч промов перед сотнями Дослідників Біблії, які з вдячністю слухали його. Теодор заробляв на сім’ю, фарбуючи будинки, а на вихідних увесь вільний час присвячував проповідуванню і навчанню. Він був добрим учителем, оскільки мав глибокі біблійні знання і вмів спокійно й аргументовано викладати факти. До того ж Теодор мав гарний голос, тому часто на початку і в кінці своїх промов співав якусь пісню, акомпануючи собі на цитрі.

Коли 1919 року змінились його сімейні обставини, він став роз’їзним наглядачем. У цьому служінні Теодор залишався до 1935 року, відвідуючи збори в Норвегії, Данії та Швеції. Це була дуже виснажлива праця, адже наглядач мав не тільки підбадьорювати збори і віддалені групи, але й виголошувати промови в містах, де не було жодного Дослідника Біблії. Наприклад, під час одної подорожі, яка тривала цілий рік, брат Теодор мусив відвідати 190 місць. Його маршрут пролягав від Крістіансанна, що на півдні, до Тромсе, що на півночі. Тими днями роз’їзні наглядачі залишалися у більшості місць не довше як день-два, а потім будь-яким доступним транспортом вирушали далі.

Лише в кількох місцевостях, які відвідував Теодор, були Дослідники Біблії. Все ж на його публічні виступи приходило чимало людей, які шукали правду. Скажімо, 1922 року брат Теодор зупинився в місті Буде, куди в той же час приїхала піонерка Анна Андерсен. Вони проповідували і запрошували людей на публічну промову. Послухати її прийшли також Йохан і Олея Бернтсен, які дуже зацікавилися правдою. Після промови вони запросили Теодора та Анну до себе, щоб ті відповіли на деякі біблійні запитання. Згодом Бернтсени стали першими Дослідниками Біблії в місті Буде.

Більшість промов, записаних у 1930-ті роки норвезькою мовою на грамофонні платівки,​— це промови, які читав Теодор. Цей вірний брат закінчив свій земний шлях у 1955 році.

[Ілюстрація на сторінці 94]

1) Халльгерд Голм, 2) Теодор Сімонсен і 3) Лотте Голм