• Норвегія
    Щорічник Свідків Єгови 2012

    • ПОШИРЕННЯ ЗВІСТКИ В НОРВЕГІЇ

      Праця проповідування в Норвегії набула більшого розмаху в 1903 році, коли сюди прибуло троє ревних колпортерів (повночасних проповідників) — Фрітьйоф Ліндквіст, Віктор Фельт і Е. Гундерсен. Брат Фрітьйоф оселився в столиці Норвегії, Хрістіанії (тепер Осло). У 1904 році його будинок став офісом Товариства «Вартова башта», куди надходили замовлення на літературу і передплати на «Сіонську Вартову башту».

      Наприкінці 1903 року брат Гундерсен проповідував у місті Тронгеймі, що в центральній частині Норвегії. Там він свідчив Лотте Голм і дав їй літературу. Згодом Лотте повернулась додому (в околиці міста Нарвіка, що за Північним полярним колом) і стала першим вісником на півночі країни. Через деякий час до Нарвіка приїхав Віктор Фельт і допоміг пізнати правду двом подружнім парам. Вони познайомилися з Лотте, і невдовзі ця маленька група Дослідників уже регулярно збиралася для вивчення Біблії. Правду також прийняла молодша сестра Лотте, Халльгерд. Трохи пізніше ці дві ревні сестри служили піонерками у різних частинах Норвегії.  

      У 1904 та 1905 роках брати Фельт і Гундерсен проповідували в Бергені, де їхня праця приносила добрі результати. У «Сіонській Вартовій башті» за 1 березня 1905 року зазначалося: «Видатний проповідник з церкви “Вільна місія” [у Бергені] настільки захопився ясним світлом, що тепер з усіх сил намагається донести правдиве Євангеліє до своїх численних і завжди уважних слухачів».

      Цим проповідником був Теодор Сімонсен. Пізніше його вигнали з церкви «Вільна місія» за те, що він навчав людей біблійних істин, про які довідався з наших публікацій. Але цей непотрібний для церкви чоловік став безцінним скарбом для Дослідників Біблії. Теодор був чудовим братом і здібним промовцем, якого дуже любили служителі Єгови. Згодом він оселився в Хрістіанії і належав до місцевого збору Дослідників Біблії, який швидко зростав.

      ДЕКОТРІ З ПЕРШИХ ПІОНЕРІВ

      Приблизно до 1905 року збори Дослідників Біблії були в чотирьох містах: Шієні, Хрістіанії, Бергені та Нарвіку. За деякий час кілька ревних вісників розпочали піонерське служіння і стали поширювати добру новину в багатьох інших частинах Норвегії. Чимало з тих піонерів мали досить цікаве минуле.

      Наприклад, першою піонеркою серед сестер у Норвегії була Хельга Гесс. Вона виростала сиротою і жила в Бергені, де в 17 років почала працювати вчителькою недільної школи. Якось вона почула, як Теодор Сімонсен розповідав у церкві «Вільна місія» про те, що прочитав в одній з книжок Дослідників Біблії. Хельга зацікавилась і взяла ту саму літературу. Вона покинула роботу в недільній школі й у 1905 році, коли їй було 19, почала проповідувати добру новину в містах Гамарі та Євіку.

      Одного дня 1908 року Андреас Ейсет, якому було трохи за 20, рубав дрова у родинному господарстві поблизу Конгсвінгера. До нього прийшов піонер і залишив книжку «Божий Плян Віків». Андреас зацікавився тим, що прочитав, і замовив більше літератури. Через кілька місяців Андреас передав господарство молодшим братам і розпочав піонерське служіння. Протягом наступних восьми років він звіщав добру новину майже по всій країні. Спершу Андреас проповідував на півночі: влітку подорожував на велосипеді, а взимку — на фінських санях. Потім він поїхав до міста Тромсе, а тоді повернув на південь і, не оминаючи жодної місцевості, свідчив вздовж узбережжя аж до Хрістіанії.

      Анна Андерсен з міста Рюгге, що неподалік Мосса, теж була однією з перших піонерок у Норвегії. Вона роками служила офіцером «Армії спасіння», віддано допомагаючи нужденним. Приблизно 1907 року Анна прочитала деякі з наших публікацій і зрозуміла, що знайшла правду. У Крістіансунні вона познайомилась з Хулдою Андерсен (згодом Ейсет), іншою жінкою-офіцером «Армії спасіння», яка теж зацікавилась Біблією. Невдовзі ті дві жінки вирушили пароплавом у довгу мандрівку на північ вздовж норвезького узбережжя до морського порту Кіркенес, що біля кордону з Росією. У кожному порту вони сходили на берег і розповсюджували літературу. Приблизно 1912 року Анна почала служити піонером. Не одне десятиліття вона човном чи велосипедом мандрувала країною, залишаючи біблійну літературу майже в кожному місті. Довгий час Анна служила на півдні, в Крістіансанні, співпрацюючи зі збором, який швидко зростав.

      Карл Ґунберґ перед тим, як стати Дослідником Біблії, був офіцером військово-морського флоту. Десь 1911 року у віці близько 35 років Карл почав служити піонером. Він заробляв на життя, працюючи інструктором з навігації. Хоча Карл мав доволі суворий вигляд, він був приємною людиною з чудовим почуттям гумору. До самої старості Карл проповідував по всій Норвегії. Як ви пізніше довідаєтесь, служба у флоті та знання навігації дуже знадобилися йому в праці проповідування.