У ті дні брати і сестри в інших зборах виявляли такий же ревний дух, як і вісники в Шієні, проповідуючи в поблизьких містах, містечках і селах. У вихідні вони часто вирушали вантажівками чи човнами, щоб проповідувати і проводити зібрання. Це сприяло утворенню в тій території нових зборів і груп. Тож усі збори були активно зайняті теократичною діяльністю.

Торкель розшукав брата Дала, який сам проводив зібрання у своєму домі. Окрім брата Дала, до збору в Бергені належали лише сім сестер, у тому числі й Хельга Гесс, про яку згадувалось раніше. Згодом до цього збору приєднався Торкель і 1919 року одружився з Хельгою.

Торкель був безстрашною людиною і мав потужний голос. Протягом років він залишався єдиним промовцем у зборі. Він виголошував промови майже кожної неділі, викриваючи лицемірство священнослужителів та їхні фальшиві релігійні вчення. Про його виступи часто оголошували в газетах. Тож на зібрання приходило значно більше зацікавлених, ніж Дослідників Біблії.

Брат Торкель заохочував присутніх ділитися біблійною правдою з іншими. У 1932 році це заохочення почув Нільс Рое. Він вже рік знав правду, але ніяк не міг зважитись проповідувати. Збір якраз мав розпочати кампанію з розповсюдження брошури «Царство. Надія Світа», і Торкель виголосив промову про те, наскільки важливо брати участь у служінні. «Це була грандіозна промова,— пригадував Нільс,— в мене мурашки бігали по тілі». Під кінець промови Торкель зачитав слова Єгови з Ісаї 6:8: «Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?» А тоді сказав: «Ми усі можемо відповісти, як Ісая: “Ось я,— пошли Ти мене!”» Саме такого заохочення потребував Нільс і його дружина. Після цього вони відразу стали активними в служінні.

Брати і сестри любили приходити в гості до Торкеля і Хельги. У їхньому домі постійно обговорювались біблійні істини, і це дуже підбадьорювало нових і молодих вісників. Вісники Бергена часто вирушали проповідувати у поблизькі місцевості човном або вантажівкою. Потім вони збиралися разом і розповідали цікаві випадки, радіючи приємному християнському товариству.

РЕВНІ ВІСНИКИ В ОСЛО

Протягом 1920-х і 1930-х років в Осло та його околицях активно велась проповідницька праця. Одним з тамтешніх вісників був Олаф Скау, який охрестився 1923 року. У 1927 році його призначили керівником служіння у зборі, і протягом десятиліть він залишався енергійним та дбайливим наглядачем. Він організовував проповідницьку працю як в Осло, так і довкола столиці, куди вісники виїжджали на вихідні автобусом чи вантажівкою. Часто Олаф сидів допізна, малюючи карти територій і плануючи виїзди у віддалені території.

Вісники з Осло проповідували в багатьох містах та селах довкола столиці. Вони опрацьовували територію від Галдена й Фредрікстада на півдні до Гамара на півночі, а також від Конгсвінгера на сході до Драммена і Генефосса на заході. Ці ревні Свідки починали служіння приблизно о дев’ятій ранку і свідчили від дому до дому весь день. Часто там вони проводили публічні зібрання. Така активна діяльність посприяла заснуванню нових груп та зборів і принесла велику радість небагатьом тамтешнім братам і сестрам. Під час однієї дев’ятиденної кампанії в 1935 році 76 вісників розповсюдили в Осло 13 313 брошур, а це понад 175 брошур на вісника!

[Ілюстрація на сторінці 107]

Вісники зі збору в Шієні часто виїжджали вантажівкою проповідувати в поблизькі території