Особливий інтерес до звістки, яку розповідала Сольвейг, виявив тесля Даг Єнсен з села Геннес, що на островах Вестеролен. Роками він читав нашу літературу, яку брав у інших зацікавлених. Коли Сольвейг прийшла до Дага, то оформила для нього передплату на журнали, а потім поїхала свідчити в інші території. Тоді Даг сам став проповідувати, позичаючи зацікавленим людям тих кілька публікацій, які мав.

Скажімо, Сольвейг повідомила про Дага Єнсена у Геннесі та Фріца Мадсена з острова Аннея.

Коли в 1940 році Андреас перший раз прийшов до Дага, той голився і все його лице було в милі. Андреас пригадує: «Я ніколи не забуду, як з-посеред піни виднілися його щасливі очі. Почувши моє ім’я, він забув, що треба доголитись». Андреас допоміг Дагу зробити духовний поступ. Даг став ревним братом і незабаром познайомив з правдою свою дружину Анну та багатьох друзів і родичів.