• Норвегія
    Щорічник Свідків Єгови 2012

    • Норвегія

      МОЛОДИЙ чоловік, на ім’я Кнуд Педерсон Гаммер, стоїть на палубі корабля і пильно вдивляється в узбережжя Норвегії. Колись Кнуд був пастором баптистської церкви у штаті Північна Дакота (США). Але рік тому він став Дослідником Біблії (так раніше називались Свідки Єгови). Тепер, у 1892 році, Кнуд повертається на батьківщину, щоб проповідувати своїм друзям і родичам.

      У ті роки в Норвегії проживало два мільйони людей, більшість з яких належала до лютеранської державної церкви. Кнуд прагнув допомогти щиросердним норвежцям пізнати правдивого Бога Єгову і зрозуміти, що цей люблячий Бог не мучить грішників у вогняному пеклі. Також він дуже хотів, щоб люди почули про прийдешнє Тисячолітнє царювання Христа, під час якого земля стане раєм.

      Коли корабель наближався до берега, Кнуд уважно розглядав обриси цієї величної країни. Перед ним простягалась вузька довга смуга землі з високими засніженими горами, дивовижними фіордами та густими лісами. Він розумів, наскільки нелегко буде дістатися до малозаселених регіонів, де майже немає доріг і мостів. І, хоча в Норвегії багато людей жило в містах, які постійно розростались, все ж чимало мешкало в сільських місцевостях, рибальських селищах чи на сотнях островів, розкиданих вздовж узбережжя. Запрошуємо вас дізнатись про плоди наполегливого служіння Кнуда і про те, як попри серйозні труднощі поширювалось правдиве поклоніння в Норвегії. Ми впевнені, що це зміцнить віру і додасть ревності Божим служителям по цілій землі.

      НАСІННЯ ЦАРСТВА ПРИНОСИТЬ ПЛОДИ

      Хоча в Шієні, рідному місті Кнуда, дехто зацікавився біблійною звісткою, він мусив повернутись до своєї сім’ї в США. Проте 1899 року він знову приїхав до Норвегії, цього разу на прохання Чарлза Рассела, який тоді наглядав за діяльністю Дослідників Біблії. Брат Рассел хотів, щоб Кнуд заснував у Норвегії збір. Кнуд привіз кілька примірників двох перших томів із серії книжок «Свитання Тисячоліття» (пізніша назва «Виклади Святого Писання»), перекладені датсько-норвезькою мовою. У той час писемна норвезька була подібна до датської, тож публікації на цій мові могли читати як у Данії, так і в Норвегії. Кнуд проповідував багатьом людям і розповсюдив деякі книжки. Але невдовзі йому знову треба було повертатись до США.

      Наступного року Інгебрет Андерсен, котрий жив в околицях Шієна, дістав книжку «Плян Віків» (можливо, саме цей примірник привіз до Норвегії Кнуд). Вже довгий час Інгебрета цікавило питання про «другий прихід» Христа, тому він зі своєю дружиною Берте дуже захопився цієї книжкою. Незабаром Інгебрет почав свідчити і навіть приходив на релігійні зібрання, щоб розповідати іншим про Тисячолітнє царювання Христа. Пізніше він відвідував тих, хто виявив зацікавлення, і досить швидко у Шієні утворився збір приблизно з десяти ревних Дослідників Біблії.

      Коли Кнуд дізнався від свого родича про маленький збір у Шієні, то в 1904 році приїхав до Норвегії, щоб познайомитись з Інгебретом. Він зупинив одного перехожого на вулиці й запитав: «Чи десь тут живе чоловік, на ім’я Інгебрет Андерсен?» — «Так, це я»,— відповів перехожий. Кнуд був настільки вражений, що відразу посеред вулиці розкрив свою валізу і став показувати Інгебрету привезені книжки. Як же зрадів Інгебрет цій зустрічі й такій кількості літератури!

      Кнуд із за́палом розповідав норвезьким одновірцям про організацію і працю свідчення. Згодом брат Кнуд повернувся до своєї сім’ї, яка на той час жила в Канаді. Але його візит дуже підбадьорив вісників Шієна і заохотив їх до ревної діяльності.

      ПОШИРЕННЯ ЗВІСТКИ В НОРВЕГІЇ

      Праця проповідування в Норвегії набула більшого розмаху в 1903 році, коли сюди прибуло троє ревних колпортерів (повночасних проповідників) — Фрітьйоф Ліндквіст, Віктор Фельт і Е. Гундерсен. Брат Фрітьйоф оселився в столиці Норвегії, Хрістіанії (тепер Осло). У 1904 році його будинок став офісом Товариства «Вартова башта», куди надходили замовлення на літературу і передплати на «Сіонську Вартову башту».

      Наприкінці 1903 року брат Гундерсен проповідував у місті Тронгеймі, що в центральній частині Норвегії. Там він свідчив Лотте Голм і дав їй літературу. Згодом Лотте повернулась додому (в околиці міста Нарвіка, що за Північним полярним колом) і стала першим вісником на півночі країни. Через деякий час до Нарвіка приїхав Віктор Фельт і допоміг пізнати правду двом подружнім парам. Вони познайомилися з Лотте, і невдовзі ця маленька група Дослідників уже регулярно збиралася для вивчення Біблії. Правду також прийняла молодша сестра Лотте, Халльгерд. Трохи пізніше ці дві ревні сестри служили піонерками у різних частинах Норвегії.  

      У 1904 та 1905 роках брати Фельт і Гундерсен проповідували в Бергені, де їхня праця приносила добрі результати. У «Сіонській Вартовій башті» за 1 березня 1905 року зазначалося: «Видатний проповідник з церкви “Вільна місія” [у Бергені] настільки захопився ясним світлом, що тепер з усіх сил намагається донести правдиве Євангеліє до своїх численних і завжди уважних слухачів».

      Цим проповідником був Теодор Сімонсен. Пізніше його вигнали з церкви «Вільна місія» за те, що він навчав людей біблійних істин, про які довідався з наших публікацій. Але цей непотрібний для церкви чоловік став безцінним скарбом для Дослідників Біблії. Теодор був чудовим братом і здібним промовцем, якого дуже любили служителі Єгови. Згодом він оселився в Хрістіанії і належав до місцевого збору Дослідників Біблії, який швидко зростав.