Мета відрядження «Алвіна» полягала у знайденні гідротермальних джерел — підводних гейзерів, які випускають в океан струмені гарячої води.

Завдяки світлу вони побачили на морському дні ряд мерехтливих теплих виливів, де зазвичай вода майже замерзає. Близько виливів з’явилось щось ще дивніше — цілі громади досі невідомих живих істот. Через два роки біля узбережжя Мексики дослідники з «Алвіна» виявили значно розігріті виливи Східнотихоокеанського підняття, які називаються курцями. Чимало цих виливів утворювали моторошні «камінові труби»; деякі з них сягали до 6 метрів заввишки.

Через свою дуже нестабільну й вулканічну природу світова система серединно-океанічних хребтів характеризується лавовими потоками й має гідротермальні виливи. З цих виливів виходить дуже розігріта токсична маса, що складається з води й розчинених у ній мінералів з надр землі. Однак, на диво, ця непривітна територія, де тиск у сотні разів вищий, ніж на рівні моря, не відлякує живих організмів, а приваблює їх, і то у великих кількостях!

Сморід походив не через їхнє розкладання, а від сірководню, що неприємно пахне і є дуже отруйним хімікатом, поширеним у гідротермальних виливах. Вода, котра виходить з цих виливів, також дуже кислотна й містить багато металів, у тому числі мідь, магній, залізо й цинк. Але замість боротися за виживання в умовах, які можна порівняти до звалища токсичних відходів, трубчасті черви та інші організми процвітають!

Енергія з надр землі

Творець майстерно влаштував так, аби надра землі постачали необхідну енергію, яка надходить з гідротермальних виливів та з того огидного сірководню. «Сонячне світло» гідротермальних районів — сірководень — забезпечує бактерій енергією, яку вони потребують для вироблення їжі.

Загадкове світло!

У 1985 році вчені були здивовані, коли біля виливів виявили креветок, які мали два подібні до ока органи зі світлочутливою хімічною речовиною, але без кришталиків. Звичайно, відразу виникло запитання: «Що можуть бачити ці створіння у світі цілковитої темряви?» Щоб з’ясувати це, дослідники використали високочутливу цифрову камеру, якою послуговуються при фотографуванні мерехтливих зірок. Вони направили камеру на вилив, вимкнули світло й зробили фотографію.

Результат був надзвичайний. За словами науковця Сінді Лі Ван Дувр, фотографія показала «разюче, чітке сяйво з виразно окресленим краєм», де з «камінової труби» виходив потік гарячої води. Чи креветки послуговуються цим загадковим світлом, яке невидиме для людського ока? На думку пані Ван Дувр, хоч би як там було, знання про те, що гідротермальні виливи випромінюють світло, «відкриває повністю нове поле для дослідження».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

Що таке гідротермальні виливи?

У певних місцях вздовж вулканічної системи серединно-океанічних хребтів морська вода просочується через тріщини у земній корі до надзвичайно гарячих зон. Тоді вона нагрівається, вступає в реакцію з породами і вбирає ряд хімічних сполук. Вода також стає легшою, піднімається до рівня морського дна й утворює гідротермальні виливи — гідротермальні джерела або гейзери. Вони «не поступаються силою та ефектністю своїм земним аналогам», говориться у певній праці.

Крім того, температура води в цих океанічних джерелах може сягати +400°C, вище температури розплавленого свинцю! Проте через тиск, який виникає внаслідок потужності океанічних вод, надзвичайно розігріта рідина не перетворюється на пару. Дивовижно, але кілька міліметрів від гарячого потоку температура морської води зазвичай лише декілька градусів вище нуля. Струмінь, що швидко охолоджується, викидає назовні мінерали, які осідають на морському дні й утворюють там вали та «камінові труби». Ці споруди можуть сягати до 9 метрів заввишки. Дослідники знайшли, наприклад, «камінову трубу» заввишки 45 метрів, майже 10 метрів у діаметрі й, що цікаве, вона далі збільшувалась!

Гідротермальні виливи можуть утворюватись і зникати спорадично, через що життя навкруги них ненадійне. Однак деякі створіння в стані вижити, переселяючись до інших виливів.

[Відомості про джерело]

P. Rona/OAR/National Undersea Research Program