Розгляньмо приклад піонерки, яку ми назвемо Люсі. Дехто не зовсім добре висловлювався про її служіння і те, як вона використовує час. Це гнітило Люсі, тож вона звернулася за порадою до зрілих братів. Люсі розповідає: «Їхні біблійні поради допомогли мені зберігати правильний погляд на думку інших, а також зосереджуватися на найважливішій особі — на Єгові». Люсі підбадьорили слова з Матвія 6:1—4 (прочитайте). Вони нагадали, що її мета — тішити серце Єгови. «Навіть якщо інші негативно висловлюються про моє служіння,— каже вона,— я щаслива, бо знаю, що намагаюсь з усіх сил догоджати Єгові». Дійшовши такого висновку, Люсі вирішила не зважати на негативні зауваження, і це було мудро.

13. Як один наглядач зреагував на дошкульні слова і чого ми вчимося з його прикладу?

¹³ Розгляньмо сучасний приклад. Новий наглядач однієї зі служб на конгресі зателефонував братові, щоб запитати, чи міг би він допомогти. Брат висловився дуже різко і припинив розмову. Він затаїв образу на колишнього наглядача за те, як той повівся з ним. Новий наглядач не образився на дошкульні слова цього брата, але і не знехтував ними. Через годину він зателефонував знову, згадавши, що вони ще навіть не бачились, і запропонував зустрітися, аби залагодити непорозуміння. Минув тиждень, і ці два брати зустрілися в Залі Царства. Помолившись, вони говорили майже годину. Брат розповів свою історію, а наглядач співчутливо вислухав його і поділився біблійними думками. Усе вирішилося мирно, і цей брат допомагав на конгресі. Він вдячний наглядачеві, що той спокійно і по-доброму поговорив з ним.