⁸ Лист до римлян подає логічну підставу для віри в Бога, говорячи, що «його невидимі риси — віковічну силу й божественність — чітко видно ще від створення світу, оскільки вони помітні у творінні». Більш того, в Листі до римлян звеличується праведність Бога і описується його велике милосердя та незаслужена доброта. На це гарно звертає нашу увагу приклад про оливкове дерево, якому відсікли його рідні гілки, а прищепили гілки з дикої оливки. Розмірковуючи про таку суворість і доброту Бога, Павло вигукує: «О, глибино Божого багатства, і мудрості, і знання! Які ж нез’ясовні присуди його та незбагненні шляхи його!» (1:20; 11:33).

¹² У цьому листі даються надзвичайно практичні поради щодо стосунків у християнському зборі. Хоч би якої хтось був національності, раси чи соціального походження, усі повинні обновити свій розум, щоб віддано служити Богу відповідно до його «доброї, приємної й досконалої... волі» (11:17—22; 12:1, 2).