-
Надія цілого мого життя — ніколи не вмиратиВартова башта — 1996 | 1 лютого
-
-
Моя дружина Ровена все ще не сприймала біблійної правди. Проте я повідомив їй, що збираюся запросити до нас Елфа Брайента з Пахіатуа, щоб він показав мені, як свідчити належним чином від дому до дому. Я хотів організувати проповідування й опрацьовувати нашу територію систематично.
Ровена сказала: «Гектор! Якщо ти підеш проповідувати від дому до дому, то, коли ти повернешся, мене вже тут не буде. Я залишаю тебе. Твій обов’язок бути тут, вдома, зі своєю сім’єю».
Я не знав, що робити. Все ще вагаючись, я одягнувся. «Я повинен це робити,— подумав я.— Від цього залежить моє життя і життя моєї родини». Тому я запевнив Ровену, що аж ніяк не хочу завдавати їй прикрощів. Я сказав, що дуже сильно люблю її, але оскільки справа стосується імені Єгови та його суверенітету, а також нашого власного життя, я мушу проповідувати у такий спосіб.
-
-
Надія цілого мого життя — ніколи не вмиратиВартова башта — 1996 | 1 лютого
-
-
Повертаючись додому, я не знав, чого сподіватися. На моє здивування і радість, Ровена вже приготувала для нас чай. Через два тижні моя дружина приєдналася до мене у публічному служінні і стала добрим прикладом християнської ревності.
-