«КНИГА ОПТИКИ»

До часу свого звільнення Альгазен написав більшу частину трактату «Книга оптики», що складається з семи книг. Цю працю вважають однією з найважливіших в історії фізики. В ній Альгазен розповідає про експерименти, які він проводив, вивчаючи природу світла. Зокрема, він досліджував, як світло розкладається на кольорові промені, як воно відбивається від дзеркал і як заломлюється при переході з одного середовища в інше. Крім того, він вивчав зорове сприйняття, а також те, як побудоване і як працює око.

У XII столітті цю працю переклали з арабської на латину, і відтоді вона стала авторитетним джерелом, який цитували європейські вчені. Спираючись на дослідження Альгазена, окулярні майстри Європи розташували лінзи одну навпроти одної, що привело їх до створення телескопа і мікроскопа.

КАМЕРА-ОБСКУРА

Альгазен відкрив принципи, які лягли в основу фотографії. Він створив те, що пізніше стали називати камерою-обскурою,— це була «темна кімната», в яку через маленький отвір просочувалось світло, проектуючи на протилежну стіну перевернуте зображення предметів ззовні.

У XIX столітті в камеру-обскуру почали вкладати фотографічні пластинки, які зберігали зображення, що потрапляло всередину. Так з’явився фотоапарат. Усі сучасні фотоапарати — і навіть наше око — працюють за фізичними принципами камери-обскуриa.