Молоді люди запитують...

Як дати собі раду без батьків?

«Коли мені було три роки, а сестрі — чотири, наші батьки розлучилися. Вони подали в суд, щоб вирішити, хто опікуватиметься нами, і ми залишилися з матір’ю. Проте коли мені виповнилося сім років, ми з сестрою вирішили жити в батька» (Горасіо).

ЧЕРЕЗ декілька років батько Горасіо зі своєю коханкою поїхали, залишивши дітей. Горасіо пригадує: «Таким чином у 18 років я став головою родини, що складалася з моєї 19-річної сестри, моєї 12-річної єдинокровної сестри, яка вирішила зостатися з нами, та мене самого».

Як розповідалося у попередній статті, багато молодих людей по цілому світі живуть без батьківa. Декого з них батьки кидають, як це сталося з Горасіо. Інші втрачають батьків через смерть або розлучаються з ними через війну чи стихійне лихо. У всякому разі, залишитися без батьків — важко і болісно. І можливо, тоді на тебе ляже велика відповідальність.

«Хто про мене попіклується?»

Те, як ти справлятимешся з ситуацією, дуже залежатиме від твого віку й обставин. Звичайно, набагато важче, коли ти ще дитина або підліток. Але навіть тоді може бути, що ти не зовсім самотній. Можливо, дядько, тітка або старший брат чи сестра візьмуть тебе до себе.

Серед Свідків Єгови піклування про сиріт і вдів уважається частиною поклоніння (Якова 1:27; 2:15—17). Тож часто допомога надходить від когось зі збору. Наприклад, Горасіо з сестрами вивчали Біблію зі Свідками Єгови та відвідували їхні зібрання. Там вони зустріли християнську родину, яка взялась їм допомагати. «Який я вдячний Єгові за його керівництво та сповнене любові щоденне піклування!— говорить Горасіо.— Ми були поблагословлені допомогою дуже духовної подружньої пари зі збору, в котрої були діти нашого віку. Те подружжя практично всиновило нас, і ми, як ніколи раніше, відчували себе частиною родини, на котру можна покластися».

Проте не всім так щастить. У повідомленні Дитячого фонду ООН говориться: «Деколи самотні діти потрапляють у родини, де над ними фізично знущаються, примушують задармо працювати, не даючи їм змоги розвиватися, використовують їх у проституції або навіть роблять з них рабів». Тож, якщо ти маєш когось, хто досить добре про тебе піклується, будь вдячним за це.

Безумовно, залишитися без батьків — це жахлива втрата. І часом виникає природне почуття образи через те, що їх нема поруч і вони не піклуються про тебе. Коли хтось із рідних або старший брат чи сестра говорять тобі, що робити, ти можеш образитися ще сильніше. Але не виливай цю образу на тих, хто намагається про тебе піклуватись. Біблія говорить: «Лютість нехай не намовить тебе... Стережись, не звертайся до зла» (Йова 36:18, 21). Пригадай молоду жінку на ім’я Естер, про яку розповідається в Біблії. Вона була сиротою і виховувалась у старшого двоюрідного брата Мордехая. Хоч Мордехай не був її рідним батьком, він ‘наказував їй’, і Естер виконувала ті накази навіть у дорослому віці! (Естер 2:7, 15, 20). Намагайся бути слухняним і співпрацювати з іншими. Це допоможе зняти напруження та полегшити життя всім у родині.

Сімейні обов’язки

Якщо ти маєш старшого брата чи сестру або сам досяг певного віку, то можливо, що ви в стані жити самостійно. Тобі, може, навіть доведеться взяти на себе роль голови сім’ї, а це величезна відповідальність! Проте у таких обставинах багато молодих людей чудово впорались із завданням, виростивши своїх братів та сестер.

Зрозуміло, ти деколи почуватимешся ображеним. Роздуми про те, що ти любиш своїх братів і сестер та піклуєшся ними, можуть допомогти дивитися на речі позитивніше. Буде також легше, коли ти вважатимеш піклування про них обов’язком, котрий дав Бог. Не слід забувати, що християнам наказано турбуватися про своїх домашніх (1 Тимофія 5:8). Але хоч би як ти силкувався замінити своїм братам та сестрам батька чи матір, насправді тобі ніколи не вдасться цього зробити.

Нереалістично сподіватися, що брати та сестри ставитимуться до тебе так, як вони ставилися колись до батьків. Насправді може пройти досить багато часу, поки вони заспокояться і взагалі почнуть сприймати тебе серйозно. Поки це настане, намагайся не розстроюватися. Уникай ‘подратування, і гніву, і лютості, і крику, і лайки’. Своїм прикладом навчай братів і сестер бути ‘ласкавими, милостивими, прощаючи один одному’ (Ефесян 4:31, 32).

Горасіо визнає свої помилки: «Деколи я поводився зі своїми сестрами дуже суворо. Але до певної міри це було захистом, і ми зберегли добру поведінку в очах Єгови».

Як забезпечувати себе

Якщо немає батьків, які могли б попіклуватися про тебе, то, безсумнівно, найсерйознішою турботою стає матеріальне забезпечення. Можливо, деякі дорослі члени християнського збору в стані навчити тебе та твоїх братів і сестер (якщо ти не один) готувати, прибирати та виконувати інші господарські обов’язки, з якими вам тепер доводиться мати справу. Але звідки взяти гроші? Ймовірно, що тобі нічого не залишатиметься, як шукати роботу.

Проте робочих місць для підлітків, які не мають доброї освіти, досвіду та навичок, мало. Тож, коли тільки є можливість закінчити обов’язкову освіту або навіть отримати якусь додаткову професійну підготовку, скористайся нею. Горасіо пригадує: «Ми зі старшою сестрою працювали й платили за моє навчання та навчання моєї єдинокровної сестри». Якщо ти живеш у країні, що розвивається, можливо, тобі доведеться проявити винахідливість у пошуках роботи. (Дивіться статтю «Створюючи місце праці у країнах, що розвиваються» у «Пробудись!», англ., за 22 жовтня 1994 року).

У країнах з більш розвиненою економікою деколи можна отримати фінансову допомогу від уряду. Часто існують державні чи приватні установи, що надають допомогу сиротам або покинутим дітям. Деякі з цих установ можуть, наприклад, допомогти тобі отримувати їжу чи знайти місце для проживання. Зрозуміло, що будь-яку фінансову допомогу слід використовувати мудро. Гроші є «захистом», як говорить Біблія (Екклезіяста 7:12, Хом.). І коли ти недбайливо складаєш бюджет та нерозумно витрачаєш гроші, вони можуть швидко ‘змайструвати собі крила і полетіти’ (Приповістей 23:4, 5).

Якщо про тебе піклується хтось дорослий, то питання матеріального забезпечення, напевно, стоїть не так гостро. Проте в майбутньому прийде час, коли муситимеш сам піклуватися про себе. Оскільки в тебе більше немає батьків, які б заохочували вчитися, інколи тобі доведеться докладати справжніх зусиль, щоб зосереджуватися на навчанні. До навчання у школі можна застосувати пораду стосовно духовного поступу, котру християнський апостол Павло дав Тимофію: «Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний» (1 Тимофія 4:15). Таким чином ти даватимеш добрий приклад іншим та принесеш користь самому собі.

Найважливіше забезпечувати себе духовно. Старайся регулярно та у зрівноважений спосіб займатись духовними справами (Филип’ян 3:16, НС). Наприклад, сім’ї Свідків Єгови зазвичай щодня обговорюють біблійний вірш. Чому б не зробити це своєю звичкою? Заведений порядок біблійного вивчення та регулярного відвідування християнських зібрань також допоможе тобі залишатися міцним духовно (Євреїв 10:24, 25).

Як долати труднощі

Життя без батьків важке, але не таке вже й сумне та гірке. Розгляньмо приклад двадцятирічної Паоли, у якої померла мама, коли тій було тільки шість років. Коли їй було десять років, помер батько. Одна добра жінка забрала до себе Паолу та її чотирьох сестер. Чи її життя було безпросвітно поганим? Ні. Паола розповідає: «Мабуть, нас не назвеш типовою родиною, але ми ведемо досить нормальне життя. По суті, між нами панує любов міцніша, ніж у більшості родин».

Ірене, сестра Паоли, додає: «Навіть попри те, що ми не маємо батьків, ми нічим не відрізняємось від решти молоді». Що вона радить іншим дітям без батьків? «Не вважайте, що ви опинились у невигідному становищі». Горасіо так само говорить: «Через свої обставини я дуже швидко став зрілою людиною».

Втрата батьків є одною з найболючіших подій, які тільки можна собі уявити. Але будь упевнений, що з допомогою Єгови ти зможеш дати собі раду і отримаєш його благословення.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Ти можеш мати підтримку від християнських старійшин.