Восени 50 року він прибув до Коринта в провінції Ахая, подолавши, здебільшого пішки, усього 2090 кілометрів (Дії 16:9, 11, 12; 17:1, 2, 10, 11, 15, 16; 18:1). Згідно з Дії 18:11, Павло пробув там 18 місяців, тобто до початку 52 року.

²⁵ Археологічні знахідки підтверджують, що перший візит Павла до Коринта припадає на 50—52 роки. Фрагмент рескрипту (письмової відповіді) імператора Клавдія Цезаря до мешканців Дельфії (Греція) містить слова: «[Луцій Ю]ній, Галліон... проконсул». Загалом історики погоджуються, що число 26, яке також згадується в тексті, стосується проголошення Клавдія імператором у 26-й раз. Інший документ вказує, що до 1 серпня 52 року Клавдія проголосили імператором у 27-ме. Проконсулів призначали строком на рік, починаючи з літа. Отже, Галліон обіймав посаду проконсула Ахаї з літа 51 року до літа 52-го. «Коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його». Галліон не визнав Павла винним, і апостол, «перебувши доволі ще днів», поплив у Сирію (Дії 18:11, 12, 17, 18). Все це вказує на те, що півторарічне перебування Павла в Коринті завершилося весною 52 року. Інший орієнтир часу знаходимо в повідомленні, яке розповідає, що, прибувши в Коринт, Павло «знайшов... одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину,— бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим» (Дії 18:2). За словами історика початку V століття, Павла Оросія, наказ покинути Рим вийшов у дев’ятий рік правління Клавдія, тобто в 49 році або на початку 50-го. Тож Акила і Прискилла прибули в Коринт, мабуть, ще до початку осені того року. Це підтверджує, що Павло міг перебував там від осені 50 року до весни 52-гоl.