Набуваючи миру з Богом через присвячення й хрещення

„І сказав Господь [Єгова, НС] до нього: ,... До кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете’”.— ЄЗЕКІЇЛЯ 9:4, 6.

1, 2. (а) Чому люди взагалі не є в мирі з Богом? (б) Чому це є важливим для всіх людей набувати такого миру?

НАБУВАТИ миру з Богом? Але чому? Мало людей вважають себе бути в незгоді з Богом. Чи ж це можливо несвідомо бути Божим ворогом? Апостол Павло пояснив це християнам у першому столітті так: „Між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші”.— Ефесян 2:3.

² Так само сьогодні, хоч ви мабуть хочете задовольняти Бога, то через успадкований гріх від Адама, який впливає на ваш погляд, ви можете ставити собі за мету „чинити волю тіла”. Навіть коли ви вже студіюєте Біблію з допомогою свідків Єгови, або є нехрещеною молодою особою, якої батьки є Свідками, то однак багато діяльностей вашого життя може характеризувати відношення ,робіть як вам завгодно’, яке то відношення відчужує вас від Бога. Людина такого напряму ,збирає собі гнів’. (Римлян 2:5; Колосян 1:21; 3:5—8) Бог повністю виражатиме Свій гнів у скоронаближаючому „дні гніву та об’явлення справедливого суду Бога”. (Римлян 1:28 до 2:6) Як же вам набути миру з Богом і пережити той „день гніву”?

Основа на мир

3. Як Бог заклав основу на примирення з Собою?

³ Єгова зробив перший крок, щоб допомогти нам. „Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи”. (1 Івана 4:10) Ісусова жертовна смерть умиротворює, тобто, заспокоює або задовольняє правосуддя Єгови. Це становить законну основу на прощення гріхів, і зрештою, на цілковите усунення ворожості між Богом а людиною. Так, „примиритись з Богом через смерть Сина Його” є можливим, так як писав апостол Павло.— Римлян 5:8—10.

4. Яке доречне видіння було дане Єзекіїлеві, і чому воно є важливим для нас?

⁴ Але, щоб особисто скористати з Христової жертви, то необхідно робити деякі кроки. Ці кроки виявляються у драматичному видінні даному пророкові Єзекіїлеві,— видіння яке сповняється в наші дні, коли Божий „день гніву” уже близько. У тому видінні Божих карателів представляють шість озброєних чоловіків. Перш ніж ці виражають Божий гнів, то сьомому чоловікові, маючий при собі писарського каламаря, сказано: „,Перейди серединою міста,.. і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині’.. А до [шести озброєних чоловіків] Він сказав при мені: ,Ходіть за ним у місті, і вбивайте... А до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете’”.— Єзекіїля 9:1—6.

5. Що доводить до покаяння?

⁵ Ці охоронені ,позначені’, люди почували огиду до того, як люди заявляючі поклонятись правдивому Богові ,наповнили землю насильством’, брали участь у неморальних статевих практиках, ідолопоклонстві, і в усякому роді іншої неправильної поведінки. (Єзекіїля 8:5—18; Єремії 7:9) Так само сьогодні, ті, що будуть ,позначені’, мусять перше студіювати Біблію, навчитись оцінювати Божі норми й дуже сумувати, так ,зітхати й стогнати’ через навчання й практики, які знеславляють Бога. Може бути, що через незнання декотрі з нас брали участь у злочинстві або погоджувались з такою поведінкою, а навіть підтримували її. Однак, тепер вони дивляться на такі діяльності так як Бог дивиться на них — з огидою! (Римлян 1:24—32; Ісаї 2:4; Об’явлення 18:4; Івана 15:19) Це збільшене оцінювання доводить людину до першого кроку в набутті миру з Богом: покаяння. Апостол Петро наполягає на це так: „Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався [замість гнівався] над вашими гріхами”. (Дії 3:19) Як таке прощення гріхів підносить дух людини!

Одержуючи „знак”

6. З яких причин декотрі люди були позначені в давнину?

⁶ Щоб уникнути Божого гніву, то ,зітхаючі й стогнучі’ мусили мати знак на чолі. (Єзекіїля 9:4) У давнину рабів часто позначали на чолах, щоб їх було легко ототожнювати. Відмінні знаки на чолі або на якійсь іншій частині тіла показували, що та людина поклонялась якомусь божеству.a (Порівняйте з пророцтвом Ісаї 44:5.) Отже, за наших днів, що є той відмінний життєданий знак, який ясно ототожнює позначених бути правдивими поклонниками й рабами Єгови?

7. Що є той символічний знак?

⁷ Той символічний знак є доказом, неначе виявлений на вашому непокритому чолі, на те (1) що ви є присвяченим, хрещеним учнем Ісуса Христа і (2) що ви вже розвинули нову до-Христової подібну особистість. (Ефесян 4:20—24) Тому що ,позначені’ перше мусять присвятити своє життя Богові, то необхідно знати, що присвячення включає. Ісус пояснив це так: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста [дерева тортур, НС] та й за Мною йде”.— Марка 8:34.

8, 9. (а) Що значить ,зрікатися’? (б) Як можна ілюструвати те чого присвячення вимагає?

⁸ Грецьке слово перекладене „зречеться” значить „зовсім відмовляти собі” або „відкидати”. Отже, ,зрікатися’ не значить тільки час від часу заперечувати собі деякі задоволення або приємності. Краще, це значить охоче відмовляти собі, щоб над вашим життям не запановували особисті бажання й честолюбство. Нам допоможе значення широкого розуміння Ісусових слів, коли зауважимо, як їх перекладається різними мовами: „Перестати робити те чого наше власне серце бажає”. (Целтал, Мексіка), „уже більше не належати до себе самих” (К’яанджобал, Гватемала), і „покинути самого себе” (Яванес, Індонезія). Так, зрікатись значить виключне присвячення свого життя, а не тільки вступати в зобов’язання до кількох діяльностей.

⁹ Одна християнка на ім’я Сузан, яка колись була дуже незалежною пояснює що присвячення значило для неї: „Я повністю здалась комусь іншому. Єгова тепер вирішує шлях мого життя, наказує мені що я маю робити, і наставляє переваги в моєму житті”. Чи ви охоче будете так виключно присвячувати ваше життя виконувати Божу волю? Пам’ятайте, той символічний знак ототожнює вас, що ви ,належите’ до Бога, як щасливий раб свого Пана.— Порівняйте з 2 Мойсеєвою 21:5, 6; Римлян 14:8.

10. Які справи людина повинна обміркувати перш ніж буде присвячувати себе Богові?

¹⁰ „Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує,— чи має потрібне на виконання?” запитав Ісус. (Луки 14:28) Отже, запитайте себе чи ви охоче будете: Регулярно приходити на християнські зібрання? (Євреїв 10:25) Підтримувати високу норму моральності, яку Бог наставляє для Своїх слуг? (1 Солунян 4:3, 4, 7) Брати повну участь у проповідуванні Царства так як обставини дозволяють вам? Мати виконування Божої волі на першому місці, коли вибираєте кар’єру або ставите собі мети в житті? (Матвія 6:33; Екклезіястова 12:1) І доглядати ваших родинних обов’язків? (Ефесян 5:22 до 6:4; 1 Тимофія 5:8) Присвятивши себе Богові молитвою, то ще один крок офіціально виявить ваше рішення.

Хрещення — для кого?

11. Що символізує хрещення, і що воно завершує?

¹¹ Ісус наказав Своїм послідовникам хреститись. (Матвія 28:19, 20) Вони мали зовсім занурюватись під воду а потім бути піднесені з води. Так як поховання й воскресіння, цей акт представляє, що людина вмирає до свого себелюбного способу життя й оживляється, щоб виконувати Божу волю. Хрещенням ви ототожнюєте себе бути одним із свідків Єгови в товаристві з Божим усесвітнім збором.b Хрещення затверджує серйозну угоду, яку ви зробили з Богом. (Порівняйте з 2 Мойсеєвою 19:3—8.) Тепер ви мусите жити згідно з Його законами. (Псалом 14 [15]; 1 Коринтян 6:9—11) Хрещення, яке визначає вас бути Божим вісником, також виявляє ваше „прохання доброго сумління в Бога” знаючи, що ви тепер живете в мирі з Богом.— 1 Петра 3:21, Переклад Хоменка.

12. Коли діти є охоронені „знаком” їхніх батьків?

¹² Чи ж молодим дітям теж слід брати хрещення до уваги? Пам’ятайте, що Єгова сказав тим шістьом озброєним чоловікам у видінні: „Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете”. (Єзекіїля 9:6) Звичайно, діти які ще є замолоді хреститись будуть охоронені „знаком” їхніх батьків, якщо батьки стараються виховувати їх любити Єгову, і якщо діти покірно відносяться до цього виховання. (1 Коринтян 7:14) Однак, якщо дитина вже досить інтелігентна, щоб робити особисті рішення й вже „знає, як чинити добро”, то не думайте, що така дитина назавжди буде під заслугою „знака” її батьків.— Якова 4:17.

13. Над якими справами слід застановитись, коли вирішуємо чи дитина вже готова хреститись?

¹³ Перш ніж молодий вісник буде присвячувати Єгові своє життя, то мусить розуміти все що є включене й старатись розвинути особисте споріднення з Богом. Він повинен розуміти біблійні принципи й додержувати їх у знанні, що буде відповідати перед Богом про які-небудь порушення тих принципів. Дитина теж повинна мати достатнього досвіду в проповідуванні своєї віри іншим людям, щоб знати, що це є важливою частиною правдивого поклоніння; вона дійсно повинна бажати служити Богові. Звичайно, від неї не вимагається такої дозрілості, як від повнолітніх, але вона таки повинна постійно робити задовільний прогрес.

14. Чому один хлопець вважав його хрещення бути охороною для нього?

¹⁴ ,Врахувавши кошт’, це не буде перешкодою молодій людині присвятити себе Богові. Після хрещення, оцінювання більшості нових християн заглиблюється. „Моє хрещення за молодих літ було мені охороною”, пояснює Давид. „Виростаючи, я бачив як декотрі нехрещені неповнолітки в зборі не відчували потреби покорятись владі старших, і як наслідок цього відвернулись до поганої поведінки. Але я завжди пам’ятав, що присвятив своє життя Богові. Він уже керував моїм життям, отже я не міг робити те, що ті неповнолітки робили”.

15. (а) Як ми знаємо, що молодим людям можливо серйозно ставитись до правдивого поклоніння? (б) Як батьки можуть найкраще допомагати їм?

¹⁵ ,Але, що коли б мій син або дочка охрестились за дуже молодих літ, а тоді стали байдужими?’ декотрі батьки питають. Певно, дитина не повинна хреститись тільки, щоб задовольнити батькові або тому що її друзі хрестяться. Однак, Йосип, Самуїл, цар Йосія, і Ісус усі серйозно ставились до поклоніння Богові за їхніх молодих літ і не покидали його. (1 Мойсеєва 37:2; 39:1—3; 1 Самуїлова 1:24—28; 2:18—21; 2 Хронік 34:3; Луки 2:42—49) За наших днів, одна християнка на ім’я Джін охрестилась коли її було тільки 10 років. Коли роки пізніше її запитали чи вона дійсно розуміла, що цей крок значить, то вона відповіла: „Я знала що любила Єгову, оцінювала все те, що Ісус зробив для нас, і хотіла служити Єгові”. Вона вже близько 40 років вірно служить Богові після її хрещення. Кожна дитина є особою; ніхто не може казати в яких роках вона повинна хреститись. Батьки повинні старатись зворушувати серце їхньої дитини й допомогти йому або їй розвинути благочестиву відданість.c Вони не тільки повинні нагадувати своїм дітям про привілей присвячувати своє життя Богові й хреститись, але також зміцнювати їх непохитно сповняти Богові своє поклоніння.

Переборюючи перешкоди

16. Чому саме знання не вистачає?

¹⁶ Тоді як знання Біблії є дуже важливим, то „знак” не значить тільки мати те знання. Наприклад, у Єзекіїловому видінні, правдоподібно старші, які були страчені за те, що кадили фальшивим богам, мали докладне знання написаного Слова Єгови. Але їхня поведінка в таємності виявляла, що вони не були правдивими поклонниками Бога. (Єзекіїля 8:7—12; 9:6) Отже, бути ,позначеними’ на переживання вимагає розвитку „нової особистості, створеної згідно з Божою волею в праведності та вірності”.— Ефесян 4:22—24, НС.

17. (а) Які перешкоди стримують декотрих від хрещення? (б) Як можна застосовувати пораду в Якова 4:8?

¹⁷ Грізною перешкодою є вплив вашого грішного тіла. (Римлян 8:7, 8) Декотрі стримувались від хрещення тому що не контролювали якоїсь серйозної тілесної вади, або тому що хотіли задовольнятися забороненими світськими насолодами. (Якова 4:1, 4) Такі пропускають дорогоцінне споріднення з Богом. Боже Слово радить нас так: „Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні”. (Якова 4:8) Потрібно рішучого вчинку. Наприклад, один чоловік, який почав студіювати Біблію вже 16 років зловживав алкоголем і наркотиками й через це смертельно захворів. З великою постановою він запанував над цими поганими звичками. „Але, саме тоді як я робив прогрес, щоб присвятити своє життя Єгові, одна жінка впрошувала мене до любовної інтриги з нею”, він признався. „Це була дійсна спокуса. Хоч жінка думала, що я зовсім з глузду з’їхав, то я таки сказав їй: ,Я студіюю Біблію з свідками Єгови й не можу зробити цього’”. А що спонукало його зробити таке рішення? „Я бачив усе те, що Єгова зробив у моєму житті. Він допоміг мені покинути алкогольні напої. Він допоміг мені в ще інші способи. Це наблизило мене до Нього. Я не міг розчаровувати Його”. Цей чоловік приблизився до Бога.

18. Який є ключ до переборювання перешкод?

¹⁸ Важливим не є скільки ви знаєте, але скільки ви любите те що знаєте. Псалом 118 (119):165 каже так: „Мир великий для тих, хто кохає [а не тільки знає] Закона Твого,— і не мають вони спотикання”. Ключ такий — ,любити Божий закон’, дуже оцінювати користі того закону в вашому житті.— Ісаї 48:17, 18.

19, 20. (а) Яких перешкод необхідно переборювати, і яке запевнення ми маємо? (б) Який буде наслідок, коли будемо переборювати всі наші перешкоди?

¹⁹ Звичайно, можуть виникати ще інші перешкоди або спотикання. „Найтруднішим для мене”, сказав вищезгаданий брат, „був страх людини. У мене були деякі світські ,друзі’ з якими я впивався. Найтруднішим було сказати їм, що я вже не буду товаришувати з ними, тому що хотів присвятити своє життя служити Богові”. (Приповістей 29:25) Інші переносили глузування від членів у родині. Один новоохрещений Свідок, яка переборола опозицію від свого чоловіка, каже: „Замість одної великої перешкоди було багато малих, яких я мусила переборювати одну за одною”. Вірно переборювати кожну перешкоду, тоді коли вона виникає в житті, буде підкріпляти ваше серце. Будьте певні, що немає перешкоди, якої не можуть перемогти любителі Божого закону! — Луки 16:10.

²⁰ Тоді як будете запановувати над кожною перешкодою в вашому житті, то набуватимете „миру великого”. (Псалом 118 [119]:165) Так, тоді „підеш безпечно своєю дорогою,.. а ляжеш, то буде приємний твій сон. Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,— бо твоєю надією буде Господь [Єгова, НС]”.— Приповістей 3:23—26.

[Примітки]

Посилюйте мир точним знанням

„Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого”.— 2 ПЕТРА 1:2.

1, 2. (а) Чому мирне споріднення з Богом можна порівнювати до шлюбу? (б) Як можна зміцнити наш мир з Богом?

МИРНЕ споріднення з Богом, яке починається з вашим хрещенням, у деякому значенні є подібне до шлюбу. Тоді як весільний день є дуже чарівний, то це тільки початок дорогоцінного споріднення. З великим старанням, часом, та досвідом, шлюбне споріднення ставатиме ще більш милим, притулком під час важкого становища. Подібним старанням і з Божою допомогою, ви можете збільшити ваш мир з Ним.

² Апостол Петро пояснює як ті, які вже „одержали віру”, можуть посилювати їхній мир з Богом. Він писав: „Нехай незаслужена ласка та мир посилюються вам точним знанням Бога й Ісуса, Господа нашого”.— 2 Петра 1:1, 2, НС.

„Точне знання Бога”

3. Що значить мати точне знання Єгови та Ісуса?

³ Грецьке слово на „точне знання” (е·піʹгно·сіс) у цьому змісті значить глибше, більш інтимне знання. Це дієслово може стосуватись до знання набутого особистим досвідом і в Єв. Луки 1:4 перекладається як „знати повністю”. Вчений грецької мови Кулвервель пояснює, що по його думці це слово натякає „краще знайомство з чимсь з яким я вже ознайомлений; краще придивлятись на предмет, якого я здалека бачив”. Набувати такого „точного знання” значить більш інтимно познайомлюватись з Єговою та Ісусом, як Особами, краще ознайомлюватись з Їхніми рисами.

4. Як можна збільшити наше знання Бога, і чому це поліпшує наш мир з Ним?

⁴ Два способи якими набувається знання є особистим студіюванням Біблії й регулярно приходити на зібрання Божих людей. У ці способи ви більш докладно навчитесь як Бог поводиться з деякими справами й що Він думає. У ваших думках ви будете краще розуміти Його. Але, знати Бога інтимно значить наслідувати й відбивати цей образ. Наприклад, Єгова описав особу, яка відбиває Богоподібну несамолюбність, а тоді сказав: „Чи ж не це Мене знати?” (Єремії 22:15, 16; Ефесян 5:1) Точніше наслідувати Бога збільшує ваш мир з Ним тому що ви удосконалюєте вашу нову особистість, „яка точним знанням відновлюється за образом Того, Хто створив її”. Ви стаєте приємніші Богові.— Колосян 3:10, НС.

5. (а) Як точне знання допомогло одній християнській жінці? (б) В які способи ми можемо більше наслідувати Єгову?

⁵ Одній християнці, Лінні, було трудно простити співхристиянинові через якесь непорозуміння. Але пильне студіювання допомогло їй переглянути своє відношення. „Я пригадала собі, яким Бог Єгова дійсно є, як Він прощає”, вона признала. „Я подумала про різні способи, якими ми щоденно ображаємо Єгову, і Він прощає нам за це. У порівнянні ця моя справа з християнською сестрою була дуже мала. Отже, кожного разу, коли я бачила її, то подумала, ,Єгова любить її так як Він мене любить’. Це допомогло мені перебороти мою проблему”. Чи в якихось справах ви самі бачите потребу ближче пристосуватись до рис Єгови? — Псалом 18:35; 103:8, 9; Луки 6:36; Дії 10:34, 35; 1 Петра 1:15, 16.

Точне знання Христа

6. Як Ісус Христос показав, що проповідування було найважливішим для Нього?

⁶ Щоб точно знати Христа, то необхідно мати „розум Христа” і точно наслідувати Його. (1 Коринтян 2:16) Ісус захоплювався проповідуванням правди. (Івана 18:37) Суспільні упередження не заважали Його ревному проповідуванню. Хоч євреї ненавиділи самарян, то Він таки проповідував самарянці при криниці. Таж євреї навіть несхвально дивилися на когось, який публічно довго розмовляв з жінкою.a Але Ісус не дозволяв почуттям людей в суспільстві перешкоджати Його проповідуванню. Божа праця надавала Йому сили. Він сказав: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити”. Радість, яку Ісус відчував коли люди, так як та самарянка, та багато її городян, відносились до Ісусового проповідування, підкріпляла Його так як харч.— Івана 4:4—42; 8:48.

7. (а) Що знання Христа повинно спонукувати нас робити? (б) Чи Бог сподівається, щоб усі Його слуги однаково проповідували? Поясніть.

⁷ Чи ви є такої самої думки як Ісус? Правда, починати розмову на біблійну тему з чужими людьми трудно для багатьох і часто люди в суспільстві несхвально дивляться на це. Однак, думати так як Ісус, ми не можемо уникнути цього факту: Необхідно давати людям свідчення. Звичайно, не всі вісники можуть так багато проповідувати як інші. Це різниться залежучи від нашої спроможності та обставин. Отже, не думайте, що Бог ніколи не є задоволений нашою святою службою. Проте, знання Ісуса, повинно спонукувати нас служити Богові як найкраще можемо. Ісус схвалював сердечну службу.— Матвія 13:18—23; 22:37.

Необхідно ненавидіти злі вчинки

8, 9. Яких речей Бог ненавидить, і як ми можемо відбивати таку саму ненависть?

⁸ Точне знання також допомагає нам оцінювати яких вчинків Ісус і Єгова ненавидять. (Євреїв 1:9; Ісаї 61:8) „Оцих шість ненавидить Господь [Єгова, НС], а ці сім — то гидота душі Його: Очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів”. (Приповістей 6:16—19) Такі відношення й поведінка є „гидотою душі Його”. Єврейське слово, тут перекладене „гидота”, походить із слова, що значить „почувати відразу, відчувати нудоту”, „почувати відразу до чогось, як до чогось огидного всім почуттям; ненавидіти з обуренням”. Отже, щоб бути в мирі з Богом, то ми мусимо розвинути подібну відразу.

⁹ Наприклад, уникайте гордості, або „очей пишних”. Після хрещення, декотрі думали, що їм уже непотрібна регулярна допомога від тих, які навчали їх правди. Але нові християни повинні покірно приймати допомогу тоді як грунтуються в правді. (Галатів 6:6) Також не поширюйте чуток, через які можуть розсіватися „сварки між братами”. Коли будемо нелюбовно поширювати неприємні чутки, неоправдану критику, або брехні, то „брехливим язиком” мабуть не „проливаємо” буквальної крові, але напевно можемо ,убити’ репутацію брата. Ми не можемо бути в мирі з Богом, якщо не будемо в мирі з нашими братами. (Приповістей 17:9; Матвія 5:23, 24) Бог також каже в Своїм Слові, що Він „ненавидить розвід”. (Малахії 2:14, 16) Чи ви, якщо одружені, стараєтесь зміцнювати ваш шлюб? Чи вас обурює, коли хтось залицяється до не своєї дружини? Чи ви, так як Єгова, ненавидите статевої неморальності? (5 Мойсеєва 23:17, 18) Ненавидіти таких практик не легко, тому що вони дуже приємні нашому грішному тілу, і тому що світ взагалі з усмішкою схвалює таку поведінку.

10. Як нам розвинути ненависть до лукавства?

¹⁰ Щоб розвинути ненависть до злих вчинків, то уникайте забав у кіно, телевізійних передачах, або в літературі які викладають спіритизм, неморальність, або насильство. (5 Мойсеєва 18:10—12; Псалом 10 [11]:5) Тому що в таких забавах злі вчинки викладаються як ,не дуже погані’, а навіть смішні, то це дуже шкодить зусиллям розвивати благочестиву ненависть до таких забав. З другого боку, ревно моліться до Єгови за допомогою, бо Ісус сказав: „Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу,— бадьорий бо дух, але немічне тіло”. (Матвія 26:41, 42) Коли сильне тілесне бажання мучило одного християнина, то він сказав: „Я примушую себе молитись. Деколи я почуваю себе негідним приступати до Бога, але примушую себе, і коли помолюся до Єгови, то Він дає мені потрібної сили”. Ви краще зрозумієте чому Єгова ненавидить злі вчинки, якщо обдумаєте їхні болісні наслідки.— 2 Петра 2:12, 13.

11. Які проблеми деколи можуть турбувати нас?

¹¹ Незважаючи на те, що ви маєте мир з Богом, то час від часу щоденні напруги й спокуси, а навіть ваші власні слабкості, будуть турбувати вас. Пам’ятайте, ви зробили себе предметом Сатанинської ненависті. Він воює проти тих, які додержуються Божих заповідей, і стали Його Свідками! (Об’явлення 12:17) Як же вам зберегти душевний мир?

Переборюючи лиха, які порушують мир

12. (а) Яка є історія Псалма 34? (б) Як Святе Письмо описує Давидове почуття під час його важкого досвіду?

¹² „Багато лихого для праведного”, писав Давид у Псалмі 34:20. Згідно з написом цього Псалма, то Давид написав його після критичного моменту з смертю. Втікаючи від царя Саула, Давид шукав сховку в Ахіша, филистимського царя Гата. Слуги Ахіша пізнали Давида, пригадували собі його військові подвиги заради Ізраїлю, і стали нарікати перед Ахішом. Коли Давидові донеслась ця розмова, то він „заховав ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя гатського”. (1 Самуїлова 21:10—12) Таж, це було місто Голіята, їхнього героя, якого Давид убив — а навіть носив при собі меч того велетня! Чи вони тепер тим мечем зітнуть Давидові голову? Що він зробив? — 1 Самуїлова 17:4; 21:9.

13. Що Давид робив під час цього важкого становища, і як ми можемо наслідувати його приклад?

¹³ Давид дуже палко молився до Бога й просив у Нього допомоги. „Ось візвав бідолаха, і Господь [Єгова, НС] почув, і врятував його від усіх його напастей”, писав Давид. Він також написав: „І звільнив мене від усіх моїх страхів”. (Псалом 33 [34]:5, 7, 16, 18, Переклад Хоменка) Чи ви вже теж навчились благати Єгову, відкриваючи Йому свою душу під час напруження? (Ефесян 6:18; Псалом 62:9) Хоч ваше страждання мабуть не є таке драматичне як Давидове, то все ж таки Бог допоможе вам саме коли вам буде потрібно допомоги. (Євреїв 4:16) Але Давид не тільки молився.

14. Як Давид користувався своїми „здібностями мислити”, і що Бог постарався нам, щоб ми те саме робили?

¹⁴ „І [Давид] став удавати божевільного перед ними й видався біснуватим... Ахіш сказав своїм слугам: ,Глядіть лишень сюди: та це ж людина божевільна! Чого було його вести до мене?’” (1 Самуїлова 21:13—15, Переклад Хоменка) Давид придумав стратегію й втік. Єгова поблагословив його намагання. Так само коли нас гризуть важкі проблеми, то Єгова сподівається, щоб ми самі додумувались розв’язання до тих проблем, а не тільки сподіватись, що Він завжди буде знаходити вихід нам із скрутного становища. Він дав нам Своє натхненне Слово, яке „мудрости дає простодушним,.. пізнання й розважність”. (Приповістей 1:4; 2 Тимофія 3:16, 17) Бог також дав старших у зборі, які можуть допомогти нам додержувати Божих норм. (1 Солунян 4:1, 2) Часто ці старші можуть допомогти вам знаходити відповіді в виданнях Товариства Вартової Башти, які допоможуть вам робити правильні рішення або переборювати проблему.

15. Чому Псалом 34:19 потішає?

¹⁵ Навіть коли серце мучить нас через власні слабкості або невдачі, то правильно ставитись до справ допоможе нам підтримувати мир з Богом. Давид написав у Псалмі 34:19 так: „Господь [Єгова, НС] зламаносердим близький, і впокорених духом спасає”. Коли будемо просити Його, щоб Він простив нам наші провини, а тоді робити потрібні кроки спростувати справи, (головно справи серйозного переступу), то Єгова не покине, але буде підбадьорювати нас хвилюючо.— Приповістей 28:13; Ісаї 55:7; 2 Коринтян 7:9—11.

Особисте знання дає мир

16. (а) Яким іншим способом можна набувати точного знання Бога? (б) Поясніть що Давид мав на думці, коли сказав: „Скуштуйте й побачте, який добрий Єгова”.

¹⁶ Ще один спосіб, яким можна набувати точного знання Бога, крім духовної інформації, є особисто зазнавати Його люблячу допомогу. (Псалом 41:10, 11) Визволення з якогось скрутного становища не завжди значить, що проблема зовсім зникне? Ви можливо мусите далі терпіти. (1 Коринтян 10:13) Хоч Давид урятував своє життя в Гаті, то таки протягом кількох років мусив утікати від ворогів своїх, зустрічаючи одну небезпеку за другою. Через усе це Давид відчував, що Єгова дбав про нього й підтримував його. Давид намагався розвинути мир з Богом і визнав що ті, хто здобуде з Ним мир „недостатку не мають”. Зазнавши з особистого досвіду як Єгова підтримував його під час важких обставин, Давид міг сказати: „Скуштуйте й побачте, який добрий Господь [Єгова, НС], блаженна людина, що надію на Нього кладе”.— Псалом 34:9—11, 15, 16.

17. Як шукання сховку в Єгови під час важких обставин вплинуло на одну родину?

¹⁷ Коли будете шукати сховку в Єгови під час важких становищ, то це вам теж допоможе „скуштувати й побачити, який добрий Єгова”. Через аварію один християнин у середині західних Сполучених Штатів Америки загубив високооплачену роботу при якій працював 14 років. Не маючи доходу, він з його родиною молились до Бога. У той же самий час, вони знижили свої витрати, збирали колоски на полях, і ловили рибу на харч. З допомогою декотрих братів у зборі, і працюючи неповночасно, коли йому траплялась робота, то ця родина з чотирьох членів переборола свої проблеми. Мати сказала, рік після аварії: „Ми можемо обманити себе, й думати, що зовсім покладаємось на Єгову, тоді як дійсно покладаємось на свої власні здібності, на подружжя, або на роботу. Але, ми навчились довіряти тільки Йому. Усі ці речі можна загубити, але Єгова ніколи не покине нас — ані на момент. Хоч у нас були тільки ,життєві потреби’, то ми, як родина, заглибили наше споріднення з Єговою”.

18. Що допоможе вам зносити навіть наполегливі проблеми?

¹⁸ Так, фінансові труднощі можуть наполягати. Або людина може захворіти на невиліковну хворобу, заїстись з кимсь у зборі, стати дуже пригніченою, або може виникати безліч інших проблем. Однак, коли справді будете знати Бога, то довірятимете, що Він допоможе вам. (Ісаї 43:10) Це тривале довір’я допоможе вам зносити труднощі й мати „мир Божий, що вищий від усякого розуму”.— Филип’ян 4:7.

19. Як ми знаємо, що Єгова серйозно ставиться до наших страждань?

¹⁹ Коли зносите якийсь важкий досвід, то ніколи не забувайте, що Єгова знає скільки ви страждаєте. У Псалмі, якого Давид склав коли пригадував собі свій досвід у Гаті, він благав Єгову так: „Помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?” (Псалом 56:9) Певно, Бог слухав Давидових просьб. Як це потішає знати, що Бог збиратиме сльози, які ллються через страждання та напруги, і збирає їх, так би мовити, до міху Свого, так як наливається в посудину дорогоцінне вино або воду для пиття. Він завжди пам’ятатиме такі сльози. Вони будуть записуватись у Божій книзі. Як ніжно Єгова вважає за нами!

20. Як ми можемо збільшити наш мир з Богом?

²⁰ Отже, ваше хрещення є початком мирного споріднення з Богом. Коли будете краще ознайомлюватись з рисами Бога та Ісуса, і особисто будете зазнавати допомогу Єгови під час випробовування, то це збільшить ваш мир з Богом. Ваше споріднення з Єговою не тільки стане притулком безпеки тепер,— ви теж матимете дорогоцінну надію жити вічно в Раю, в якому „зарозкошуєте миром великим”.— Псалом 37:11, 29.