Нагірна Проповідь. „Просіть”

ПОРАДИВШИ Своїх слухачів, щоб вони супротивно не осуджували свого ближнього, Ісус сказав: „Просіть — і буде вам дано, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам”.— Матвія 7:7.a

Цими словами, Син Божий заохочував Своїх учнів продовжувати в молитві. Була настійна потреба молитись. У Нагірній Проповіді було ясно показано, що в Божих очах справедливість не значить тільки виконувати релігійні та добродійні діла. (Матвія 5:20; 6:1) Щоб мати дійсне значення, то поклоніння повинно спонукуватись правильними причинами, включаючи прощення, невинність, правдивість і любов. (Матвія 5:22, 27, 28, 33-37, 43-48) Оскільки ці здібності діють всупереч грішній людській природі, то учні повинні регулярно благати в Бога допомоги, щоб завжди задовольняти Його вимогам відносно правдивого поклоніння.

Тому, вони мали „просити” потрібної сили й мудрості, щоб вести побожне життя. (2 Коринтян 4:7; 2 Петра 1:3) Вони повинні постійно „шукати” їх так, якби шукали захованого скарбу. (Порівняйте з Єв. Матвія 13:44.) Вони повинні постійно „стукати”, щоб повністю здобути благословень, яких Бог має підготовлені тим, хто одержує Його схвалення.— Дивіться Єв. Луки 13:24, 25.