Непохитні попри переслідування

13. Чому нам слід молитися під час переслідувань?

¹³ Під час переслідувань перші християни просили в Єгови сміливості. Завдяки цьому вони сповнювалися святого духу і безстрашно говорили Боже слово (Дії 4:18—31). Ми теж просимо в молитвах мудрості і сили, щоб проповідувати, незважаючи на переслідування (Як. 1:2—8). Бог благословляє нас, допомагає нам своїм духом, і тому ми продовжуємо звіщати про Царство. Нас не можуть зупинити навіть жорстокі гоніння. Коли нас переслідують, нам обов’язково треба просити в молитві святого духу, мудрості та мужності для того, щоб звіщати добру новину (Луки 11:13).

14, 15. а) До чого призвело «гоніння, що почалося після вбивства Степана»? б) Як правда поширювалась у Сибіру?

¹⁴ Степан сміливо проповідував аж до своєї смерті від рук жорстоких ворогів (Дії 6:5; 7:54—60). Через «сильне переслідування» всі учні, крім апостолів, розпорошились по Юдеї і Самарії. Але це не зупинило працю свідчення. Пилип пішов до Самарії та «проповідував там про Христа». Його служіння принесло чудові результати (Дії 8:1—8, 14, 15, 25). Крім того, «учні, які розпорошилися через гоніння, що почалося після вбивства Степана, дійшли аж до Фінікії, Кіпру та Антіохії, але ділилися звісткою лише з юдеями. Проте серед них були люди з Кіпру та Кірени, які прийшли до Антіохії і почали звіщати добру новину про Господа Ісуса грекомовним людям» (Дії 11:19, 20). Так поширювалась звістка про Царство.

¹⁵ Щось подібне відбулось у Радянському Союзі. Наприклад, у 1950-х роках тисячі Свідків Єгови вислали в Сибір. Їх поселили в різних місцях, і завдяки цьому добру новину почуло дуже багато людей у тому краї. Навряд чи стільки Свідків змогли б знайти кошти, щоб поїхати звіщати добру новину за 10 000 кілометрів від свого дому. Однак їх вивезли за наказом уряду. Ось що сказав один брат: «Вийшло, що сама влада постаралась, аби тисячі щирих людей у Сибіру пізнали правду».

Більш того, тільки завдяки допомозі Єгови і його благословенню ми, як і Павло та інші християни I століття, здатні зносити сильну протидію, а іноді навіть жорстокі переслідування, і успішно виконувати своє служіння (Дії 14:19—21). Єгова завжди готовий допомогти нам. Його «вічні руки» підтримують нас у всіх наших випробуваннях (Повт. 33:27). Заради свого величного імені Єгова ніколи не полишить свій народ (1 Сам. 12:22; Пс. 94:14).

¹⁹ Під час Другої світової війни нацисти посадили брата Гаральда Абта у концтабір Заксенгаузен за те, що він проповідував. У травні 1942 року гестапівці арештували його дружину Ельзу і забрали їхню маленьку донечку. Ельза була ув’язнена в кількох таборах. «За роки, проведені в німецьких концтаборах, я зрозуміла щось дуже важливе,— писала сестра Абт.— Дух Єгови може надзвичайно зміцняти навіть у найважчих випробуваннях. Перед арештом я прочитала листа однієї сестри, в якому було написано, що дух Єгови навіть під час жорстоких випробувань може відновити внутрішній спокій. Я думала, що вона трохи перебільшує. Але коли сама зазнала випробувань, то переконалась, що сестра говорила правду. Так воно дійсно стається. Це важко собі уявити, поки не відчуєш цього на собі. Саме це відбулося зі мною».