ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні» (Псалом 91:5, 6).

Більш того, ми навіть не боїмося «зарази, що в темряві ходить». Ця символічна зараза виникла у темряві цього морально й релігійно хворого світу, який лежить у владі Сатани (1 Івана 5:19, УКУ). Вона спричиняє омертвіння розуму та серця, через що люди залишаються в темряві: нічого не знають про Єгову, його наміри і розпорядки, які виявляють його любов (1 Тимофія 6:4). Але навіть серед цієї темряви нас не охоплює страх, бо ми сповна втішаємося духовним світлом (Псалом 43:3).