В другому листі, написаному невдовзі після першого, Петро радить одновірцям зважати на Боже слово і перестерігає їх про прихід дня Єгови.

«ДЕНЬ ЄГОВИ ПРИЙДЕ»

(2 Пет. 1:1—3:18)

«Пророцтво ніколи не з’являлося з волі людини,— пише Петро,— але люди говорили від Бога, керовані святим духом». Якщо ми зважатимемо на пророче слово, то зможемо захистити себе від «лжевчителів» та інших зіпсутих осіб (2 Пет. 1:21; 2:1—3).

Петро перестерігає, що «в останні дні прийдуть насмішники зі своїми насмішками». Але «день Єгови прийде, як злодій». Петро завершує свій лист, даючи мудрі поради тим, хто «чекає приходу дня Єгови і твердо пам’ятає про нього» (2 Пет. 3:3, 10—12).

Відповіді на біблійні запитання:

1:19. Кого представляє «ранкова зоря»? Коли вона сходить і як ми побачимо, що це відбулося? «Ранкова зоря» — це Ісус Христос у царській владі (Об’яв. 22:16). У 1914 році Ісус піднявся над усіма народами як Месіанський Цар, оповіщаючи світанок нового дня. Преображення було свідченням майбутньої слави Христа та влади Царства і підкреслювало надійність Божого пророчого слова. Коли ми звертаємо увагу на це слово, то освітлюються наші серця, і тоді ми розуміємо, що Ранкова зоря вже зійшла.

2:4. Що таке тартар і коли бунтівних ангелів було туди вкинено? Тартар — це подібний до в’язниці стан, в якому перебувають лише духовні істоти, а не люди. Мова йде про стан безпросвітної розумової темряви, в якому немає місця для світла Божих намірів. Ті, хто перебуває в тартарі, не мають жодної надії на майбутнє. Бог вкинув неслухняних ангелів у тартар за днів Ноя, і вони залишатимуться в такому приниженому стані аж до знищення.

3:17. Що мав на увазі Петро, коли сказав: «Ви знаєте про все це наперед»? Петро говорив про передбачення майбутніх подій, які під натхненням було виявлено йому та іншим біблійним письменникам. Оскільки не йшлося про якесь неосяжне знання, ранні християни не могли знати всі подробиці прийдешніх подій. Вони тільки в загальних рисах розуміли те, що мало статися в майбутньому.

Уроки для нас:

1:2, 5—7. Якщо ми зростаємо в «точному знанні про Бога та Ісуса» і, докладаючи всіх зусиль, розвиваємо такі риси, як віра, витривалість і побожна відданість, то «не будемо бездіяльними чи безплідними» у застосуванні точного знання (2 Пет. 1:8).

1:12—15. Щоб бути «утвердженими в правді», нам необхідні постійні нагадування, які ми отримуємо, наприклад, на зібраннях, під час особистого вивчення і читання Біблії.

2:2. Ми повинні пильнувати, щоб своєю поведінкою не стягувати докір на Єгову та його організацію (Рим. 2:24).

2:4—9. З огляду на Божі діла в минулому ми можемо бути певними, що «Єгова знає, як визволити з випробування побожних людей, а неправедних зберегти на день суду для знищення».

2:10—13. Хоча «славні», а саме християнські старійшини, допускаються помилок і можуть іноді грішити, ми не повинні висловлюватися про них зневажливо (Євр. 13:7, 17).

3:2—4, 12. Якщо ми пам’ятатимемо «сказане раніше святими пророками, а також заповідь Господа й Спасителя», то зможемо постійно зосереджуватися на близькому дні Єгови.

3:11—14. «Чекаючи приходу дня Єгови і твердо пам’ятаючи про нього», нам треба: 1) мати «святу поведінку» і при цьому зберігати фізичну, розумову, моральну та духовну чистоту; 2) багатіти вчинками, які свідчать про «побожну відданість», приміром вчинками, що пов’язані з працею проповідування про Царство і підготовки учнів; 3) у поведінці та рисах завжди залишатися «незаплямованими» світом; 4) бути «бездоганними», чинячи все з чистих спонук; 5) жити «в мирі» з Богом, з християнськими братами і ближніми.