Марлон завжди потрапляв у якусь халепу. Він курив, напивався, вживав наркотики і водився з такими ж, як сам. У селі його вважали пропащим. Якось у дім Марлона завітали Свідки Єгови, і його мати зацікавилась звісткою про Царство. Щоб провести з нею вивчення, піонери щоразу йшли пішки по курних і багнистих дорогах. Спочатку Марлон байдуже ставився до вивчення. Брати, котрі проводили вивчення з його мамою, бачили його лише іноді, проте щиро ним цікавилися. З часом Марлон не тільки почав вивчати Біблію, а й підстриг волосся, яке було в нього аж до пояса, і прийшов на зібрання у Зал Царства. Він швидко робив поступ. Односельчани були вражені докорінними змінами у його житті. Сьогодні Марлон служить сталим піонером і звіщає правду іншим. Що допомогло йому прийняти правду? За словами Марлона, це наполегливість піонерів, які проводили вивчення з його мамою.

Іноді може видаватись, що декотрі люди не схильні до правди. Все ж вісники доброї новини не мають упередженого ставлення до людей, а дають кожному нагоду почути правду. На маленькому острові Маріндук спеціальна піонерка проповідувала в одному будинку. Закінчуючи розмову з мешканцем, вона запитала, чи ще хтось живе у цьому домі. Господар відповів, що на другому поверсі є мешканці, але додав: «Не йдіть туди. Там злий чоловік, і він швидко спалахує гнівом». Проте піонерка вирішила: йому теж слід дати нагоду почути звістку про Царство. Підійшовши до дверей, сестра побачила, що на неї вже чекають. Вона усміхнулась і запропонувала безплатне домашнє біблійне вивчення. На її здивування, Карлос — так звали чоловіка — з радістю погодився. Розпочалося вивчення з ним і його дружиною.

Коли піонерка прийшла вдруге, Карлос розповів, що у них виникли серйозні проблеми, і вони навіть пробували покінчити життя самогубством. Почувши, що сестра прийшла до сусідів з першого поверху, Карлос приклав вухо до підлоги і слухав їхню розмову. Він також чув, як господар переконував піонерку не йти нагору. Карлос почав молитись, аби вона не послухалася поради і прийшла до них, бо сподівався, що цей візит принесе їм з дружиною душевний мир, про який вони так просили. І справді, вивчення Біблії допомогло їм знайти цей мир. Вони охрестилися, і тепер дружина Карлоса служить сталим піонером.

Піонери допомагають людям за різних обставин. Прімітіва Лакансанділі, спеціальна піонерка на півдні Лусону, почала біблійне вивчення з подружньою парою в одному селі. У подружжя було двоє дітей. Жили вони бідно. Якось, прийшовши на біблійне вивчення, Прімітіва побачила жахливу картину: найстарша дитина сиділа у підвішеному мішку і плакала. Сестра розповідає: «Мати тримала в руці ніж, збираючись вбити дитину. Я зупинила її і запитала, чому вона це робить. Мати відповіла, що у них сильна фінансова скрута. Прімітіва показала біблійні поради, які можуть зарадити їхній проблемі, і це допомогло врятувати життя дитині. Сім’я далі вивчала Біблію і почала відвідувати зібрання, хоча для цього щоразу потрібно було долати 8 кілометрів. Подружжя зробило прогрес і охрестилося. Нині чоловік служить старійшиною в зборі. Прімітіва продовжує: «Дитина, яку мало не вбили, сьогодні є сталим піонером. Справді, праця, яку доручив своїм слугам Єгова, не тільки дає надію на майбутнє, але й рятує життя тепер».

Наприклад, Паскуаль і Марія Татой служили сталими піонерами. Вони зголосилися допомогти Анеліто Балбоа, спеціальному піонеру, який опрацьовував територію на острові Корон, що на заході Філіппін. Аби забезпечити себе речами першої необхідності, Паскуаль ще з одним братом ловив рибу, а Марія готувала на продаж страви з клейкого рису.

Коли їх відвідував районний наглядач, він згадав про острів Куліон. Там була колонія прокажених і всього чотири вісники. Районний наглядач запропонував сім’ї Татой поїхати туди. Паскуаль і Марія погодились, і Єгова поблагословив їхні зусилля. З чотирьох вісників на Куліоні виросло два збори.