Впровадження офсетного друку

Чудова біблійна література значно полегшує проповідницьку і зборову діяльність. Публікації для Філіппін упродовж багатьох років друкувались у Брукліні. Однак на початку 1970-х брати побудували власну друкарню у філіалі в Кесон-Сіті. Її обладнали машинами для високого друку, такими ж, як у Брукліні. Завдяки цьому усі журнали почали друкуватися на Філіппінах.

Наприкінці 1970-х років стало очевидним, що високий друк із застосуванням лінотипів у друкарській промисловості буде повністю замінено офсетним. У вказівках із всесвітнього центру повідомлялося, що Філіппіни теж мають згодом перейти на цей метод.

У 1980 році філіал придбав фотоскладальні машини. Брати з Південно-Африканської Республіки, які на той час вже використовували таке обладнання, допомогли філіппінцям освоїти нову техніку. Майже водночас із системою автоматизованого фотонабору встановили офсетну аркушеву ротаційну машину.

Працюючи з цим обладнанням, брати освоїли головні принципи офсетного друку. Дейвід Намока, брат, що мав великий досвід роботи з лінотипними машинами, навчився працювати на фотоскладальних машинах. Інші брати навчилися виготовляти офсетні друкарські форми і працювати на нових друкарських машинах. Отже, в кінці 1980 року філіппінський філіал застосовував офсетний метод для видання «Нашого служіння Царству» та журналів кількома мовами, які друкувалися невеликим тиражем.

Перехід на офсетний друк уможливив використання комп’ютерів у перекладі і підготовці тексту. Брати потроху здобували досвід, який додавав упевненості в роботі. Згодом завдяки новим методам збільшилась кількість надрукованого матеріалу і поліпшилась якість публікацій. Брати дуже прагнули вдосконалюватись. У 1982 році вони надрукували «Вісті Царства» № 31 в чотирьох кольорах на однофарбовому офсетному верстаті. Папір пропускали через машину шість разів: чотири рази, щоб отримати багатоколірний бік, і два рази — двоколірний. Це вимагало неабияких зусиль, і, хоча якість трактату була не найліпшою, всі раділи, що на власному устаткуванні вийшли друком кольорові «Вісті Царства».

Отож, початок було покладено, але як повністю перейти на офсетний друк і автоматизований фотонабір? Організація Єгови готувала те, що невдовзі мало допомогти філіппінському філіалу.

Організація Єгови розробляє MEPS

Щоб задовольнити особливі потреби у друкуванні публікацій багатьма мовами, Керівний орган ухвалив розробку автоматизованої системи фотонабору. Брати в Брукліні створили багатомовну систему електронного фотонабору (MEPS). Комерційне обладнання у певній мірі дозволяло застосовувати комп’ютери і офсетний друк, однак лише завдяки системі MEPS філіал на Філіппінах міг робити поступ одночасно з філіалами в інших частинах світу.

Дві подружні пари з Філіппін приїхали до Уоллкілла (Нью-Йорк), аби навчитися обслуговувати систему MEPS і використовувати її в підготовці тексту до друку. Ще одну подружню пару — Флорізеля Ноеко і його дружину — було запрошено до Брукліна, де брат Ноеко вчився працювати з офсетними друкарськими машинами M.A.N. Завдяки таким заходам філіппінський філіал зміг повністю перейти на комп’ютеризовану підготовку тексту й офсетний друк.

У 1983 році філіппінські брати отримали офсетну машину M.A.N., яку допоміг встановити Лайнел Дінгл з австралійського філіалу. Флорізель Ноеко почав навчати місцевих братів усьому, чого навчився у Брукліні. В кінці 1983 року на офсетній друкарській машині було надруковано перші примірники журналу. Проте система друкування не була повністю налагодженою, тому для виробництва журналів брати ще деякий час використовували і лінотипи, і офсетний метод.

А втім, повне встановлення системи було не за горами. Перший комп’ютер на базі MEPS філіал отримав у кінці 1983 року. Двоє братів, що пройшли підготовку в Уоллкіллі, почали навчати інших працювати з цією системою і проводити її технічне обслуговування. Невдовзі систему стали застосовувати в друкуванні публікацій. Деяких бетелівців навчили ремонтувати комп’ютери, інших — використовувати MEPS для перекладу, введення тексту, компонування та фотонабору. На Філіппінах така підготовка братів — нелегке завдання, бо публікації друкуються декількома мовами. Лише «Вартова башта» видається сімома мовами, не враховуючи англійської. Система MEPS стала чудовим знаряддям у виконанні цієї праці.

Відтоді значно поліпшилася якість друку. Сізер Кастелляно, працівник друкарні, розповідає: «Більшість наших братів — це колишні фермери. Декотрі взагалі ніколи не працювали з технікою. Вражає те, як завдяки духу Єгови вони виконують різні завдання, у тому числі пов’язані з друкуванням». У міру того, як брати здобували досвід, вісники в полі отримували щораз привабливіші публікації. Але найголовніше, нові методи друку посприяли духовному росту Свідків Єгови на Філіппінах.

Духовний харч надходить водночас

Коли журнали для Філіппін друкувались у Брукліні, їхні видання надходили на шість, а то й більше місяців пізніше від англійських. Перекладений на Філіппінах матеріал неодноразово надсилали до Брукліна і назад. Тому весь цей процес разом з доставкою надрукованої літератури займав досить багато часу. У 1970-х роках брати почали друкувати журнали на Філіппінах. Тепер час було заощаджено, але журнали філіппінськими мовами й далі друкувалися на шість місяців пізніше від англійських. Чимало філіппінських Свідків розмірковували: «Як добре було б отримувати літературу рідною мовою одночасно з англійською!» Упродовж років це прагнення залишалося лише мрією.

Однак завдяки системі MEPS і вдосконаленим технологіям друку мрія стала реальністю. Керівний орган розумів, що вивчення того самого матеріалу у той самий час сприятиме єдності поклонників Єгови по всій землі. Отже для цього було докладено багато зусиль. У січні 1986 року одночасно з англійською було видано «Вартову башту» чотирма основними мовами Філіппін: ілоканській, себуанській, тагальській та хілігайнон. Трохи пізніше «Вартову башту» почали друкувати й іншими мовами. А згодом філіппінські брати отримали несподіваний подарунок. На конгресах у 1988 році було оголошено про випуск книжки «Об’явлення. Його величний апогей вже близько!». Ця книжка одночасно з англійською вийшла трьома місцевими мовами. Свідки на Філіппінах раділи, бо тепер мали якісну літературу для розповсюдження і отримували ту саму духовну поживу і в той самий час, що й більшість їхніх братів по цілому світі.

Удосконалення методів друкування публікацій відбувалось у період політичної нестабільності в деяких частинах країни. Література стала великою допомогою в тому, щоб заохочувати братів завжди робити Єгову своєю твердинею.

[Ілюстрація на сторінці 186]

Перехід на автоматизований фотонабір почався у 1980 році.