4, 5. Як брати користувалися патефонами, але в чому полягав недолік такого служіння?

⁴ Записи промов. Від 1930-х до 1940-х років вісники використовували патефони із записами біблійних промов, кожна з яких тривала не більше п’яти хвилин. Нерідко платівки мали назви, як-от «Трійця», «Чистилище» або «Царство». Як ними користувалися? Брат Клейтон Вудворт, який охрестився 1930 року в США, пригадував: «Я носив невеликий патефон завбільшки з валізку, що заводився обертанням ручки і мав звукознімач з голкою, яку треба було поставити на край платівки, аби промову було чути від самого початку. Підійшовши до дверей, я відкривав патефон, ставив на платівку звукознімач з голкою і дзвонив у двері. Коли виходив господар, я казав: “Хочу, щоб ви почули щось важливе”». Як це сприймали люди? «Багато хто охоче слухав. Дехто зразу зачиняв двері. Були й такі, що думали, ніби я продаю патефони».

⁵ До початку 1940 року було випущено понад 90 промов, які були записані на більш ніж мільйон платівок. Джон Барр, який тоді служив піонером у Британії, а пізніше був членом Керівного органу, пригадував: «Від 1936 до 1945 року я постійно проповідував з патефоном. Тоді без нього я був як без рук. Чути голос брата Рутерфорда при дверях було дуже підбадьорливо. Здавалось, наче він поруч зі мною. Звичайно, служіння з патефоном не давало змоги безпосередньо навчати людей і цим торкатися їхніх сердець».