Формула, яка змінила світ

У вересні 1905 року Ейнштейн опублікував ще одну свою працю, яку називають математичною приміткою до його спеціальної теорії відносності. У ній містилася формула, яка тепер стала символом його праці: E=mc². Згідно з цим рівнянням, кількість енергії, яка вивільняється з атома при його поділі, еквівалентна втраті його маси помноженій на квадрат швидкості світла.

[Схема/Ілюстрації на сторінці 21]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

E Енергія

= дорівнює

m маса

c² помножена на швидкість світла в квадраті

c² означає c помножити на c, тобто 300 000 кілометрів за секунду помножити на 300 000 кілометрів за секунду.

Оскільки c² — надзвичайно велике число (9×10¹⁶ m²/c²), то незначна маса може бути перетворена на грандіозну кількість енергії. При поділі атом урану легко розпадається на два менших атоми і втрачає 0,1 відсотка своєї маси. Ця мізерна маса перетворюється на величезну кількість енергії.

Вивільнена енергія

З одного кілограма будь-якої речовини можна одержати таку кількість енергії, яка дозволить

◼ одержати приблизно 25 мільярдів кіловат-годин;

◼ об’їхати на машині 400 000 разів навколо Землі;

◼ обігнути Землю на супертанкері 900 разів;

◼ забезпечити потребу США в електроенергії на два дні.

І навпаки, величезна кількість енергії потрібна, щоб утворився тільки один атом.