«Що таке правда?»

ЗУСТРІЛИСЯ двоє чоловіків, які надзвичайно відрізнялися один від одного. Одним з них був цинічний, честолюбний, заможний політик, готовий робити будь-що заради своєї кар’єри. Іншим — вчитель, який не хотів багатства та престижу і був готовий пожертвувати своїм життям, аби врятувати життя іншим. Як же сильно різнилися своїми поглядами ці чоловіки! Між ними існувала цілковита незгода в одному питанні — питанні про правду.

Цими чоловіками були Понтій Пилат та Ісус Христос. Ісус стояв перед Пилатом як засуджений злочинець. Чому? Ісус пояснив причину цього, по суті, найголовнішу причину, чому він прийшов на землю і розпочав своє служіння,— заради правди. «Я на те народився, і на те прийшов у світ,— сказав він,— щоб засвідчити правду» (Івана 18:37).

У відповідь Пилат поставив дуже відоме запитання: «Що таке правда?» (Івана 18:38, Куліш). Чи він справді прагнув отримати відповідь? Мабуть, що ні. Ісус міг відповісти на будь-яке запитання, поставлене зі щирих спонук, але він не відповів Пилатові. Біблія говорить, що після цього запитання Пилат відразу вийшов з приймальні. Напевно, той римський намісник поставив це запитання з цинічним невір’ям, ніби кажучи: «Правда? Ще що? Цього не існує!»a

Пилатове скептичне ставлення до правди — не рідкісне явище і сьогодні. Багато хто вважає правду відносною, іншими словами: те, що є правдою для одної людини, не є правдою для іншої, і через це обоє «праві». Такий погляд є настільки поширеним, що для нього створено слово: «релятивізм». Чи ви так само дивитесь на правду? Якщо так, то, можливо, ви прийняли цей погляд без ретельного дослідження цілої справи? Але навіть якщо ви не поділяєте такого погляду, то чи знаєте, як глибоко впливає на ваше життя ця філософія?

Напад на правду

Понтій Пилат був далеко не першою людиною, яка піддала сумніву поняття про абсолютну істину. Деякі давньогрецькі філософи, по суті, віддали ціле своє життя тому, щоб навчати таким сумнівам інших! Ще за п’ять сторіч до Пилата Парменід (якого вважають основоположником європейської метафізики) тримався погляду, що справжнє знання недосяжне. Демокріт, якого вважають «найбільшим старожитнім філософом», заявив: «Правда глибоко закопана... Ми ні про що не можемо сказати з повною упевненістю». Сократ, який, мабуть, є найбільш поважаний серед усіх них, сказав, що він знає точно лише те, що нічого не знає.