Розумний крок перед нещастям

ТОМУ що діти Мері вже виросли, вона мала вільний час і вирішила пошукати неповночасної праці. Проте, розказавши чоловікові Іносові про свої заміри, він сказав їй, що це не було потрібне. «Якщо я міг постачати для тебе й для дітей, то напевно можу нас обох утримувати»,— він сказав. Замість працювати на світській роботі, він запропонував дружині стати піонеркою, повночасною проповідницею Царства.

Незважаючи на те, що Мері дуже любила проповідувати звістку Царства своїм сусідам, то була соромлива і їй бракувало самовпевненості. Однак, вона послухалась поради її чоловіка. Тому, із змішаним почуттям, у квітні 1981 року вона почала допоміжно піонерувати.

Мері дуже полюбила проповідувати Царство, якої то радості вона ще ніколи не зазнала. Незабаром вона проводила чотири студії Біблії із заінтересованими людьми. До року вона служила повночасною піонеркою, і проводила десять студій Біблії. Крістін, Свідок Єгови, з двома дітьми шкільного віку, сповнена ентузіазму, також почала піонерувати разом з Мері. Новозацікавлені люди почали приходити до залу Царства, в якому поширювався гарний піонерський дух. Мері найбільше зраділа, коли її власний син, Крістофер, взяв собі її за зразок і також почав піонерувати.

Тоді, несподівано, у 1985 році сталося нещастя. Мері занепала силою. Аневризм у голові довів до серйозної кровотечі, і до трьох днів 45-тилітня Мері померла.

Проте, протягом тих чотирьох років піонерування, Мері придбала собі добру репутацію у суспільстві. На її похорон прибуло понад 300 людей, а навіть багато сусідів. Між присутніми була колишня шкільна товаришка Мері. Її віра справила на неї таке глибоке враження, що вона бажала більше навчитись і попросила, щоб з нею студіювали Біблію. Служба Мері ще приносила плід.

«Я сам тепер допоміжно піонерую,— каже Інос,— але мені жаль, що я не піонерував з Мері, коли вона піонерувала. Вона завжди розказувала нам свої досвіди в службі й була дуже щаслива. Тих кількох років були найщасливіші в нашому подружньому співжитті, і тепер я зрозумів чому».

Ніхто не може передректи коли «час і непередбачений випадок» може трапитись нам, так як Мері. Проте, ті, які продовжують служити вірними проповідниками Царства, запевняють собі Божого схвалення й людського, навіть всупереч нещастю (Екклезіястова 9:11; 11:1, 2, НС).

[Ілюстрації на сторінці 23]

Участь у службі є час добре проведений.