Не просто гра

ДІТИ люблять гратися. Але «це не пусте заняття,— говориться у книжці «Розвиток дитини» (англ.).— Очевидно, саме від нього значною мірою залежить розумовий розвиток дитини». Граючись, діти вчаться користуватись своїми чуттями, розуміти оточення і взаємодіяти з іншими.

У віці чотирьох-п’яти років діти починають гратися в дорослих. Ісус одного разу говорив про дітей, які граються. Одні хотіли гратись у «весілля», інші — у «похорон», і, як то буває в дітей, вони сперечалися, бо дехто не хотів брати участь у грі (Матвія 11:16, 17). Такі ігри допомагають дитині засвоїти важливі життєві ролі.

На ілюстраціях зображено, як діти граються в учителя Біблії та учня. Це не справжнє вивчення Біблії, але діти думають про те, щоб ділитися з іншими біблійною звісткою. Це дуже важливо, бо Ісус наказав усім своїм послідовникам робити людей учнями і навчати їх зберігати все, чого він навчив їх (Матвія 28:19, 20).

Батьки можуть пишатися своїми дітьми, які люблять у своїх іграх відтворювати біблійне вивчення, промови чи проповідування від дому до дому. Зазвичай діти копіюють дорослих. Їхні біблійні ігри свідчать про те, що їх виховують «в навчанні і в настановах Господніх» (Ефесян 6:4, СМ).

Єгова бажає, щоб діти брали участь у правдивому поклонінні. Він сказав Мойсею, щоб діти були присутні, коли читатиметься Закон (Повторення Закону 31:12). Якщо діти відчувають, що беруть участь у поклонінні, то це відображатиметься в їхніх іграх. Дитина, яка грається у Божого служителя, робить перший крок, щоб ним стати.