Отрута «червоних припливів»

Один із видів токсинів, котрі виділяються деякими перидинієвими водоростями, називають сакситоксин. Це розчинна у воді сіль, яка вражає нервову систему людини. Тому її зараховують до нейротоксинів. Як говориться в «Новій британській енциклопедії», «токсини, що виділяються у воду, подразнюють дихальну систему людини». А оскільки під час «червоних припливів» ці токсини з бризками потрапляють у повітря, пляжі просто закривають.

Чи ви любите їсти молюски та інші морські делікатеси? Через «червоні припливи» молюски, що живляться перидинієвими водоростями, можуть стати отруйними. У журналі «Інфомаппер» зазначається, що «найбільш небезпечні двостулкові молюски, такі, як устриці та мідії, оскільки вони, виловлюючи корм, фільтрують воду і тому вбирають більше токсинів, ніж риби». Однак «риба, кальмари, креветки та краби... залишаються придатними для споживання». Чому? Токсини збираються в їхніх кишках, які зазвичай перед приготуванням їжі викидають.

Все ж з рибою та іншими продуктами моря — особливо молюсками, привезеними з районів, де трапляються «червоні припливи», потрібно бути обережним. Ці припливи можуть викликати параліч, спричинений отруєнням молюсками (PSP). Симптоми з’являються через 30 хвилин після того, як токсини потрапили у шлунок людини. Перелік деяких із цих симптомів подається у супровідній рамці. Якщо не надати вчасно відповідну допомогу, PSP може призвести до паралічу дихальної системи й закінчитися смертю.

У даний час антидоту проти отрути «червоних припливів» все ще не знайдено. Проте деякі процедури першої допомоги виявилися досить ефективними. Отруту можна усунути з шлунка, викликавши у хворого блювання. З цією ціллю також використовують промивання шлунка за допомогою зонда. У деяких випадках необхідно провести штучне дихання. А дехто з мешканців Філіппін вважає, що жертва швидше одужає, якщо дати їй кокосове молоко з коричневим цукром.

[Рамка на сторінці 24]

Симптоми отруєння токсинами «червоного припливу»

1. Свербіння губ, ясен та язика.

2. Оніміння та свербіж обличчя, які поширюються на інші частини тіла.

3. Головний біль і запаморочення.

4. Сильна спрага й інтенсивне слиновиділення.

5. Нудота, блювання та пронос.

6. Задишка та порушення мови й ковтання.

7. Біль у суглобах і запаморочення.

8. Прискорений пульс.

9. М’язова слабкість і порушення координації рухів.

10. Параліч цілого тіла.