Чи вам знайомі крайні злидні?

КРАЙНІ злидні можуть вбити людину. Їй бракує їжі, води, палива. Зазвичай вона позбавлена гідного житла, освіти та медичного обслуговування. Від крайньої бідності потерпає мільярд людей — число, яке дорівнює населенню обох американських континентів. З іншого боку, більшість жителів Західної Європи та Північної Америки ніколи не бачили людей, які жили б у крайніх злиднях. А втім, у світі багато знедолених. Дізнаймося про кількох з них.

Мбарушимана живе в Руанді (Африка) з дружиною і п’ятьма дітьми. Шоста дитина померла від малярії. Чоловік каже: «Мій батько розділив землю між нами шістьма. Але наділи вийшли такі малі, що я не міг прогодувати свою сім’ю. Тож я перевіз її до міста. Ми з дружиною заробляємо тим, що носимо мішки з камінням і піском. У нашому домі немає вікон, а воду ми беремо з колодязя біля поліцейської дільниці. Переважно ми їмо раз на день, та коли немає роботи, то цілий день ходимо голодні. Тоді я йду з дому, бо не можу чути, як діти плачуть, просячи їсти».

Віктор і Кармен ремонтують взуття. Вони з п’ятьма дітьми живуть у далекому ізольованому містечку Болівії. Сім’я винаймає кімнату в напівзруйнованому будиночку з невипаленої цегли. У домі немає електрики, а бляшаний дах протікає. Школа, в якій вчиться донька Віктора, переповнена, тож чоловік мусив змайструвати парту, аби донька могла відвідувати школу і їй було за чим сидіти. Щоб готувати їжу і кип’ятити воду, сім’я потребує дров. Для цього подружжя йде пішки 10 кілометрів до місця, де вони рубають дерева. «У нас немає туалету,— каже Кармен,— тому доводиться ходити до річки, в якій люди також миються та в яку скидають сміття. Діти часто хворіють».

Франсіску та Ілідія живуть у сільській місцевості в Мозамбіку. Одна їхня дитина померла від малярії, тому що її не прийняли до лікарні. У них залишилось четверо дітей. Подружжя вирощує на своєму клаптику землі рис і солодку картоплю. Цієї їжі їм вистачає на три місяці. Франсіску каже: «Іноді через злодіїв або брак дощу ми лишаємось без врожаю. Тоді я зрубую і продаю бамбук, який використовують для будівництва. Так я можу заробити трохи грошей. За дровами ми з дружиною ходимо до бушу. Йти треба дві години. Кожен з нас приносить по в’язці дров. Одна йде на приготування їжі протягом тижня, а іншу ми продаємо».

Багато хто вважає цей світ несправедливим і покрученим. У той час як одна людина з семи живе у крайніх злиднях, подібно до Мбарушимани, Віктора і Франсіску, мільйони інших мають небувало високий рівень життя. Дехто намагається виправити таку ситуацію. Наступна стаття розповідає про зусилля і сподівання цих людей.

[Ілюстрація на сторінках 2, 3]

Кармен з двома дітками набирає воду в річці