Злидні в епоху процвітання

У ЦЕ, можливо, важко повірити, але ви живете у світі неймовірного достатку. Задумайтеся, лишень, над таким фактом: деякі країни просто не в стані витратити всі свої гроші. За підрахунками, у 2005 році світова валова продукція, тобто загальна вартість товарів і послуг, вироблених протягом року, перевищила 60 трильйонів доларів. Якщо ці кошти розділити між мешканцями нашої планети, то на кожного припаде приблизно 9 тисяч доларів. І ця сума постійно зростає.

Який же парадокс! Вартість майна трьох найбагатших у світі людей більша, ніж загальна вартість валового продукту 48 найбідніших країн. За даними Програми розвитку ООН, денний прожиток двох з половиною мільярдів людей становить менше двох доларів. Сотні мільйонів людей недоїдають і не мають чистої питної води.

Понад п’ятдесят мільйонів мешканців США живуть на межі бідності. Ймовірність того, що вони опиняться за цією межею, дуже велика. І це в країні, рівень економічного розвитку якої надзвичайно високий.

Чому ж сотні мільйонів людей терплять злидні, у той час як до банків і державних скарбниць надходять величезні суми грошей? Чому всі ці багатства приносять користь лише небагатьом мешканцям нашої планети?

[Вставка на сторінці 3]

Троє найзаможніших людей світу багатші за 48 найбідніших країн.

[Ілюстрація на сторінках 2, 3]

За день роботи на цегляному заводі ці діти отримують приблизно по 50 центів.

[Відомості про джерело]

© Fernando Moleres/ Panos Pictures

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

© Giacomo Pirozzi/Panos Pictures

Чому стільки бідних у світі достатку?

«БІДНІ завжди з вами» (Матвія 26:11). Ці слова Ісус промовив ще в I столітті. І справді, вбогих людей у всі віки було немало. Чому ж у світі казкових багатств панує бідність?

На думку декого, люди бідніють унаслідок власної безвідповідальності. Часом так і буває. Наприклад, п’яниці, наркомани та азартні гравці нерідко втрачають все майно. Але не завжди вбогі люди винні у своїй бідності.

Багатьох звільнили з роботи через зміни на підприємствах. Часто люди змушені віддавати всі свої заощадження, щоб оплатити медичні послуги. Не забувайте також про мільйони зубожілих людей, які живуть у країнах, що розвиваються. Більшість з них зовсім не винні у своїй бідності. Як ми побачимо далі, таким людям не під силу змінити обставини, котрі призводять до бідності.

Уроки минулого

На початку 1930-х років світ охопила економічна криза, відома як Велика депресія. Приміром, у США мільйони людей залишились без роботи, а сотні тисяч сімей втратили свої домівки. У той час як люди голодували, фермерів змушували виливати величезну кількість молока і вирізувати худобу.

Чому вони це робили? Закони економіки вимагали, щоб продаж будь-яких товарів давав прибуток. А коли такі важливі продукти, як молоко, м’ясо і зерно, не приносили прибутку, вони знецінювались і їх просто знищували.

Згодом багатьма містами прокотилися голодні бунти. Деякі городяни, котрі не могли купити їжі для своїх сімей, здобували її зі зброєю в руках. Інші ж вмирали з голоду. Отже, під час Великої депресії в першу чергу постраждали незаможні люди. Хоч у США була потужна економіка, уряд, замість того щоб подбати про їжу, житло і роботу для всіх громадян, віддав перевагу інтересам багатих.

Економічна ситуація сьогодні

З часом світ оправився від Великої депресії, і тепер багато людей, здається, стали заможнішими та більш захищеними матеріально. Однак у цьому світі достатку бідняки мають мізерні шанси вирватись зі злиднів. Сьогодні так часто говорять про бідність і голод у країнах, котрі розвиваються, що це вже нікого не вражає. Ми багато чуємо про біженців, які голодують, втікаючи від війни; про політичні інтриги, внаслідок яких марнуються великі запаси їжі; про бідних, котрі не можуть звести кінці з кінцями, оскільки ціни на товари першої необхідності постійно зростають. Усе це показує, що держави неспроможні подбати про найменш захищені верстви населення. А світова економіка не враховує потреб мільйонів зубожілих людей.

Як видно, жодна створена людьми система не може задовольнити всіх наших матеріальних потреб. Близько трьох тисяч років тому один проникливий чоловік написав: «Знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем,— і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя» (Екклезіяста 4:1). А втім, соціальна нерівність та здирництво поширені й нині — в епоху матеріального процвітання.

На жаль, мільйонам людей не під силу вибратися з трясовини бідності. Проте багато хто навчився давати собі раду з економічними труднощами. Вони впевнені, що в майбутньому на них чекає краще життя.

[Рамка на сторінці 5]

Боротьба за виживання

Ось що розповідає про американців, які живуть на межі бідності, письменник і журналіст Дейвід Шіплер: «Мати з дитиною мешкають у старій, занедбаній квартирі, через що в дитини частішають приступи астми. Тому доводиться виклика́ти швидку допомогу. Мати не в стані сплатити рахунки за медичні послуги, тож не може отримати вигідний кредит на купівлю машини. Жінка змушена придбати старий ненадійний автомобіль, який часто ламається, і вона постійно запізнюється на роботу. Як наслідок, жінка не отримує підвищення і втрачає можливість заробити більше грошей. Отож вона не спроможна винайняти ліпше помешкання» («The Working Poor​—Invisible in America»). Мати і дитина балансують над прірвою бідності, хоча живуть у найбагатшій країні світу.

[Рамка на сторінці 6]

Добрих намірів недостатньо

У листопаді 1993 року у Вашингтоні проводилась важлива нарада. Урядовці вирішували, як використати сотні мільйонів доларів, що були виділені на допомогу бездомним. У цей час через дорогу від будинку, де проводилась нарада, зібралися поліцейські, пожежники і лікарі. Швидка допомога забирала тіло бездомної жінки. Вона померла на автобусній зупинці навпроти Міністерства житлового будівництва і міського розвитку — державної установи, яка має піклуватись про бездомних.

Побачивши велику кількість транспорту та персоналу різноманітних служб, один працівник Міністерства сказав кореспонденту газети «Нью-Йорк таймс»: «Просто дивує, скільки коштів витрачається на людину після її смерті. За життя ж вона не має ні крихти з цього».

[Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Іммігрантка з трьома дітьми (Велика депресія, 1930-ті роки).

[Відомості про джерело]

Dorothea Lange, FSA Collection, Library of Congress

[Ілюстрація на сторінках 6, 7]

На подібних підприємствах людей безжалісно експлуатують. Вони працюють в середньому по 10 годин на день, отримуючи щомісяця приблизно 14 доларів.

[Відомості про джерело]

© Fernando Moleres/Panos Pictures

На що сподіватися бідним?

ВАЖКА робота нікого не принижує. І людина, яка тяжко працює, заслуговує відповідної платні. Ось що зауважив мудрий цар Соломон: «Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти... І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий» (Екклезіяста 3:12, 13).

Однак сьогодні чимало людей важко працюють за мізерну платню. Щодня вони намагаються зводити кінці з кінцями і, здається, приречені жити у злиднях. Їм рідко коли доводиться ‘радіти добром’. Хоча світ накопичив величезні багатства, більшості людей вони не приносять жодної користі.

Бог цікавиться бідними

Творцю людства, Богу Єгові, не подобається така нерівність. Наш Бог співчуває бідним. У Біблії сказано: «Не забуває Він зойку убогих» (Псалом 9:13). І справді, Єгова небайдужий до проблем знедолених людей.

«На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник» (Псалом 10:14). Зверніть увагу, що в цьому біблійному вірші говориться про окремих осібa. Це показує, що Бог дорожить кожною людиною зокрема і зважає на її потреби. Єгова хоче, щоб усі люди: як бідні, так і багаті — пізнавали його і розвивали з ним близькі взаємини.

Люди можуть наслідувати співчуття і чуйність Бога. Наприклад, Свідки Єгови дорожать одне одним, вважаючи себе великою духовною родиною. Серед них панує справжня християнська любов. Господь Ісус Христос сказав своїм послідовникам: «Усі ж ви — брати» (Матвія 23:8). І тому кожен, хто приєднується до правдивого поклоніння, стає частиною братства, в якому немає поділення на бідних і багатих. Правдиві християни ніжно піклуються своїми братами і сестрами та підтримують їх у скрутні часи.

Біблія містить принципи, які можуть полегшити тягар бідності. Скажімо, Богові не подобається, коли людина зловживає алкоголем і занечищує свій організм курінням (Приповістей 20:1; 2 Коринфян 7:1). Той, хто зважає на біблійні принципи, не марнує грошей на такі шкідливі звички. Крім того, йому не доводиться витрачати додаткових коштів на лікування хвороб, пов’язаних з курінням і пияцтвом. Біблія також вчить боротися з жадібністю і прагненням розбагатіти (Марка 4:19; Ефесян 5:3). Беручи це до уваги, людина не викидатиме грошей на азартні ігри.

Біблійні принципи допомагають усім людям, навіть тим, які живуть у крайній бідності. Про це свідчить випадок з життя однієї жінки.

Вона мешкає в країні з високим рівнем безробіття і працює на фабриці. Якось жінка звернулася до начальника з проханням відпускати її раніше на християнські зібрання. Вона розуміла, що може легко втратити роботу. Однак начальник пішов їй назустріч, і це здивувало її та інших працівників. Більше того, він похвалив жінку, назвавши її зразковою працівницею, і сказав, що хоче, аби вона й далі працювала на фабриці. Чому ж начальник так поставився до неї?

Ця жінка була Свідком Єгови і жила за біблійними принципами. Бажаючи «в усьому... поводитися чесно», вона не крала й не обманювала і завдяки цьому мала добру репутацію (Євреїв 13:18). Дотримуючись принципу з Колосян 3:22, 23, вона працювала «від усієї душі». Жінка також слухалась свого начальника і не марнувала робочого часу.

Звичайно, нелегко жити у світі, де люди прагнуть збагачуватися за будь-яку ціну. Часто тим, хто глибоко поважає біблійні принципи, доводиться тяжко працювати, аби мати їжу, одяг і дах над головою. Проте вони мають чисте сумління та з упевненістю очікують кращого майбутнього, яке обіцяє їм Бог, котрий є «джерелом надії» (Римлян 15:13).

З бідністю буде покінчено

Єгові огидні люди, які утискують бідних. Через своє Слово він говорить: «Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо, щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих... щоб стали вдовиці здобиччю їм, і пограбувати сиріт» (Ісаї 10:1, 2). Немає значення, чи державні діячі свідомо нехтують інтересами бідних, чи ні, вони є частиною жорстокої системи, яку Всемогутній Бог невдовзі замінить на іншу.

Таких людей пророк Ісая запитує: «Що ж ви будете чинити, як день навідання прийде, як погибель здалека надійде?» (Ісаї 10:3, Кул.). Єгова знищить несправедливу систему, а разом з нею також тих, хто її підтримує.

Знищивши злих, Бог звільнить світ від несправедливості. Під правлінням досконалого уряду всі праведні люди житимуть у радості й достатку. Тоді бідність зникне назавжди. А ваш добробут не залежатиме від великого спадку, вигідних зв’язків чи підприємницького хисту. Але чи справді такі зміни відбудуться?

Ісус Христос, якого Бог призначив правителем людства, назвав таке прекрасне майбутнє «часом відтворення» (Матвія 19:28). Цей вислів передає думку про відновлення, нову віху в історії людства. Тоді люди нарешті цілком узгодять своє життя з Божою волею. Правління Ісуса принесе людству чимало благословень. І соціальна нерівність, від якої потерпає так багато людей, зникне навіки.

Про правителя Божого Царства, Ісуса Христа, Біблія говорить: «Визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних, від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його» (Псалом 72:12—14).

Перед вами теж відкривається можливість жити у новому світі під правлінням Христа. Але для цього вам необхідно довідатися, у чому полягає Божа воля і виконувати її. Керуйтеся у своєму житті знаннями з Божого Слова. Завжди пам’ятайте про чудове майбутнє, яке Бог приготував для людей. Він ніколи не розчарує вас, адже Біблія обіцяє: «Не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди» (Псалом 9:19).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 9]

Перед вами відкривається чудове майбутнє.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 10]

А може мені переїхати?

Боже Слово не вказує, де нам жити та працювати. Проте біблійні принципи допоможуть визначити, чи варто переїжджати в іншу країну, аби покращити своє матеріальне становище. Відповідаючи на подані нижче запитання, подумайте над наведеними біблійними принципами.

1. Чи на моє рішення не вплинула недостовірна інформація? У Приповістей 14:15 говориться: «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої». Один чоловік зі Східної Європи, переїхавши до заможної країни, поділився: «Мені казали, що тут гроші ростуть на деревах. Я й досі шукаю тих дерев».

2. Чи я тверезо оцінюю потреби своєї сім’ї? Чи не плутаю бажання з потребами? Голова сім’ї зобов’язаний матеріально забезпечувати дружину і дітей (1 Тимофія 5:8). Однак Бог також наказує батькові прищеплювати своїм дітям моральні принципи і дбати про їхню духовність (Повторення Закону 6:6, 7; Ефесян 6:4). Поїхавши на заробітки, батько, можливо, поліпшить матеріальне становище сім’ї. Але він не зможе виховувати своїх дітей, якщо не бачитиме їх тижнями, місяцями, а то й роками.

3. Чи усвідомлюю я, що довга розлука може підштовхнути мене або дружину до зради? Боже Слово заохочує чоловіків і дружин зважати на сексуальні потреби один одного (1 Коринфян 7:5).

4. Чи розумію я, наскільки серйозні наслідки тягне за собою нелегальний перетин кордону? Правдиві християни повинні бути законослухняними людьми (Римлян 13:1—7).

[Ілюстрації на сторінках 8, 9]

Біблійні принципи приносять користь і бідним, і багатим.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 7]

Top: © Trygve Bolstad/Panos Pictures