Чи вбогі можуть дозволити собі бути чесними?

Емілії було тільки 29 днів, коли бабуся взяла її до лікаря. Мати Емілії залишилась дома хворою з чотирма іншими дітьми. Батько шукав роботи. Лікар переглянув немовлятко. Відкрились симптоми недоїдання, так як звичайно буває в Західній Африці.

Але головна проблема було запалення тканини. Маленькі груди Емілії були нагноєні тяжкою інфекцією. Лікар подав бабусі рецепт, а вона запитала: «Скільки ці ліки будуть коштувати?»

«Від чотири до п’ять доларів»,— відповів лікар.

Бабуся зітхнула. У неї навіть не було два долари, щоб заплатити за пораду лікаря. «Де ж нам здобути так багато грошей!» — вона вигукнула.

«Ви мусите десь постарати ті гроші,— наполягав лікар.— Жебрайте у ваших друзів і родичів. Якщо не вилікуєте цієї інфекції, то вона пошириться до крові, і немовлятко помре».

Родина Емілії якось зібрала гроші, і немовлятко дожило до другого місяця віку. Проте, кругом світу мільйони людей країн, що розвиваються, не мають можливості позичати гроші від друзів і родичів, і надія на економічне поліпшення дуже марніє.

Рапорт становища дітей в світі на 1989 рік через ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) каже: «Після десятиліть постійного економічного росту, багато країн світу дуже вбожішають». В Африці й країнах Латинської Америки, у середньому доход зменшився від 10 на 25 процентів у 1980-ті роки. І протягом кількох минулих років, у 37 найбідніших країнах світу, витрати на догляд здоров’я зменшилися на 50 процентів.

А що це віщує для мільйонів дуже зубожілих людей? Це значить, що багато не матимуть спроможності купувати харчів або медицини. Тому, їхні діти, подружжя, або батьки непотрібно вмиратимуть, хіба будуть красти гроші! Так, убогість часто доводить до боротьби з болісними моральними дилемами: красти чи вмирати? говорити неправду чи голодувати? хабарництво чи позбавлення?

У Західній Африці є приказка: «Де прив’яжете корову, там вона буде пастися». Інакше кажучи, люди будуть використовувати яке-небудь становище, щоб збагатитись. Багато разів, особи при владі користуються своєю посадою, щоб здирати хабар, розтрачувати чужі гроші, або красти. «Беріть поки маєте нагоду,— вони висновують.— Пізніше не матимете нагоди». Як економічна доля країн, що розвиваються, погіршується, то усе більше й більше вбогих людей схвалюють ідею, що для них чесність не може бути найкращою політикою.

Як боротися з моральним викликом убогості

«ЛЮДИ ледачі й тому вбогі,— сказав один лікар у Африці.— Місто повне ледарів. Коли б вони дійсно хотіли працювати, то пошукали б собі роботи. Немає жодної причини, щоб хтось бідував сьогодні».

Більшість убогих людей сьогодні стали жертвою обставин над якими вони не мають контролю — брак освіти, занепадаюча місцева політична економія, або політичне заворушення. Багато людей трудяться від ранку до пізної ночі поповнюючи зарплату додатковим заробітком.