Провіщаймо добру новину про щось ліпше

«Які гарні на горах ноги благовісника... що добро [«добру новину про щось ліпше», НС] провіщає» (ІСАЇ 52:7).

1, 2. а) Які жахливі речі трапляються щодня? б) Що багато людей відчувають, коли постійно чують погані новини?

СЬОГОДНІ люди по всьому світі відчувають, що тонуть у морі поганих новин. Вони вмикають радіо і чують страхітливі повідомлення про те, що людству загрожують смертельні хвороби. Дивляться новини по телевізору, і потім перед очима в них ще довго стоять постаті зморених голодом дітей, які благають про допомогу. Беруть до рук газету і читають, як від вибухів бомб руйнуються будинки і гине безліч невинних людей.

² Щодня стаються справді жахливі речі. Безумовно, «сцена цього світу змінюється» — змінюється на гірше (1 Коринтян 7:31, НС). В одному західноєвропейському журналі зазначалось, що інколи здається, ніби весь світ «ось-ось спалахне полум’ям». Тож не дивно, що чимраз більше людей почувається пригніченими. У звіті одного опитування щодо телевізійних новин у США наводилися слова людини, яка, виражаючи почуття мільйонів, сказала: «Після перегляду новин мене охоплюють гнітючі почуття... Я постійно чую лише погані новини... це приголомшує».

Новина, яку треба почути кожному

3. а) Яку добру новину проголошено в Біблії? б) Чому ви цінуєте добру новину про Царство?

³ Чи можна в такому похмурому світі почути гарні новини? Звісно, що можна! Як же потішає те, що в Біблії проголошується добра новина. Це новина про те, що Боже Царство покладе кінець хворобам, голоду, злочинності, війнам і всілякому гнобленню (Псалом 46:10; 72:12). Хіба таку новину не варто почути кожному? Свідки Єгови вважають, що варто. Тому їх повсюди знають за те, що вони невпинно намагаються ділитись доброю новиною про Боже Царство з людьми з усіх народів (Матвія 24:14).

4. Які питання, пов’язані з нашим служінням, ми розглянемо в цій і наступній статтях?

⁴ Але що ми можемо робити для того, аби й далі брати активну участь у проповідуванні доброї новини й отримувати від цього радість навіть у не дуже сприйнятливих територіях? (Луки 8:15). У цьому нам, безсумнівно, допоможе короткий перегляд трьох важливих питань, пов’язаних з нашою проповідницькою працею. Ми дослідимо, 1) які в нас спонуки, тобто чому ми проповідуємо; 2) нашу звістку, тобто що ми проповідуємо, і 3) наші методи, тобто як ми проповідуємо. Нам треба завжди старатися, щоб наші спонуки були чисті, звістка зрозуміла, а методи ефективні. Тоді багато людей зможе почути від нас найкращу з добрих новин — добру новину про Боже Царствоa.

Чому ми проповідуємо добру новину

5. а) Що передусім спонукує нас брати участь у служінні? б) Чому можна сказати, що, слухаючись біблійного наказу проповідувати, ми виявляємо любов до Бога?

⁵ Спершу розгляньмо питання про наші спонуки. Чому ми проповідуємо добру новину? А що спонукувало Ісуса проповідувати її? Він сказав: «Люблю Я Отця» (Івана 14:31; Псалом 40:9). Отже, передусім нас спонукує до цього любов до Бога (Матвія 22:37, 38). Біблія, пов’язуючи любов до Бога зі служінням, каже: «Це бо любов до Бога: берегти його заповіді» (1 Івана 5:3, Хом.; Івана 14:21). Чи належить до Божих заповідей наказ ‘іти і навчати’ людей? (Матвія 28:19). Так. І хоча ці слова сказав Ісус, але походять вони від Єгови. Чому можна так сказати? Ісус пояснив: «Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив» (Івана 8:28; Матвія 17:5). Отже, слухаючись наказу проповідувати, ми показуємо Єгові, що любимо його.

6. Яким чином любов до Бога спонукує нас проповідувати?

⁶ Любов до Єгови спонукує нас проповідувати також тому, що ми хочемо спростовувати неправду про Бога, яку розповсюджує Сатана (2 Коринтян 4:4). Сатана піддав сумніву справедливість Божого правління (Буття 3:1—5). Будучи Свідками Єгови, ми прагнемо вносити свою лепту в те, щоб викривати наклепи Сатани й перед усім людством освячувати Боже ім’я (Ісаї 43:10—12). Крім того, ми беремо участь у служінні тому, що пізнали риси і дороги Єгови. Бог близький нам, і ми відчуваємо сильне бажання розповідати про нього іншим людям. Справді, доброта Єгови і його праведні дороги приносять нам стільки радості, що ми просто не можемо припинити говорити про нього (Псалом 145:7—12). Ми відчуваємо спонуку розповідати про його славу і звіщати його «чесноти» тим, хто нас слухає (1 Петра 2:9; Ісаї 43:21).

7. Що ще, крім любові до Бога, спонукує нас брати участь у проповідницькій праці?

⁷ Існує ще одна важлива причина, чому ми й далі беремо участь у служінні. Ми маємо щире бажання нести потіху тим, на кого без кінця обрушуються лавини поганих новин, а також тим, хто страждає. У цьому ми прагнемо наслідувати Ісуса. Розгляньте, наприклад, що́ описано в 6-му розділі книги Марка.

8. Що повідомлення з 6-го розділу книги Марка виявляє нам стосовно Ісусових почуттів до людей?

⁸ Після проповідницької кампанії апостоли повертаються і розповідають Ісусові все, що вони зробили і чого навчили інших. Ісус помічає, що апостоли стомились, і каже їм піти з ним ‘трохи спочити’. Тож вони сідають у човен і пливуть у тихе місце. Люди біжать за ними вздовж берега і невдовзі наздоганяють їх. Що робить Ісус? «Він побачив багато народу,— говориться в Біблії,— і змилувався [«жалкував», Кул.] над ними, бо були, «немов вівці, що не мають пастуха». І зачав їх багато навчати» (Марка 6:31—34). Попри втому Ісус, спонуканий почуттям жалю, продовжив ділитися з людьми доброю новиною. Безсумнівно, він усім серцем співчував тим людям.

9. Чого вчить нас розповідь з 6-го розділу книги Марка стосовно правильних спонук у проповідуванні?

⁹ Чого ми навчаємося з цієї оповіді? Як християни, ми відчуваємо обов’язок проповідувати добру новину і підготовлювати учнів. Ми усвідомлюємо свою відповідальність звіщати добру новину, оскільки Бог хоче, щоб «усілякі люди спаслися» (1 Тимофія 2:4, НС). Однак ми виконуємо наше служіння не лише з обов’язку, але й зі співчуття. Якщо, подібно до Ісуса, ми глибоко співчуваємо людям, серце спонукує нас робити все, що в наших силах, аби далі ділитися з ними доброю новиною (Матвія 22:39). Коли ми виконуємо служіння з таких чудових спонук, то будемо проповідувати добру новину безупинно.

Наша звістка — добра новина про Боже Царство

10, 11. а) Як Ісая описує звістку, яку ми проповідуємо? б) Як Ісус ніс «добру новину про щось ліпше» і як Божі служителі сьогодні наслідують Ісусів приклад?

¹⁰ А як щодо другого питання, пов’язаного зі служінням,— нашої звістки? Що ми проповідуємо? Пророк Ісая чудово описав, яку звістку ми проголошуємо: «Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро [«добру новину про щось ліпше», НС] провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: «Царює твій Бог!» (Ісаї 52:7).

¹¹ Ключовий вислів у цьому вірші: «Царює твій Бог» — нагадує нам, яку звістку ми повинні звіщати — добру новину про Боже Царство (Марка 13:10). Зверніть увагу й на те, що цей вірш указує на позитивний зміст нашої звістки. Ісая вживає такі слова і словосполучення, як «спасіння», «добра новина», «мир» і «щось ліпше». Багато століть по тому, в першому столітті нашої ери, це пророцтво виконав Ісус Христос. Він подав видатний приклад запопадливості в проголошенні новини про щось ліпше — про прийдешнє Боже Царство (Луки 4:43). У наші дні, особливо починаючи з 1919 року, Свідки Єгови наслідують приклад, поданий Ісусом. Вони ревно проголошують добру новину про встановлене Царство Бога і про благословення, які воно принесе.

12. Як добра новина про Царство впливає на тих, хто її приймає?

¹² Як добра новина про Царство впливає на тих, хто на неї відгукується? Тепер, як і за днів Ісуса, добра новина приносить людям надію і потіху (Римлян 12:12; 15:4). Вона дає щиросердим надію, бо вони довідуються про вагомі підстави для віри в те, що настануть кращі часи (Матвія 6:9, 10; 2 Петра 3:13). Завдяки такій надії богобоязливі люди можуть зберігати позитивне мислення. Псалмоспівець стверджує, що вони ‘не бояться звістки лихої’ (Псалом 112:1, 7).

Звістка, яка допомагає «перев’язати зламаних серцем»

13. Які благословення, за словами пророка Ісаї, відразу отримують ті, хто приймає добру новину?

¹³ До того ж добра новина, яку ми проповідуємо, відразу приносить полегшення і благословення тим, хто її слухає. Які благословення? Декотрі з них передрік пророк Ісая: «Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев’язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в’язням — відчинити в’язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі» (Ісаї 61:1, 2; Луки 4:16—21).

14. а) Що вислів «перев’язати зламаних серцем» виявляє стосовно звістки про Царство? б) Як ми віддзеркалюємо турботу Єгови про «зламаносердих»?

¹⁴ Відповідно до цього пророцтва, Ісус завдяки проповідуванню доброї новини мав «перев’язати зламаних серцем». Який же промовистий приклад навів Ісая! Згідно з одним біблійним словником, єврейське слово, що перекладається як «перев’язати», «часто стосується накладання пов’язки, а отже лікування та зцілення поранених». Дбайлива медсестра, щоб надати допомогу потерпілому, може перев’язати йому пошкоджену частину тіла чи накласти компрес. Подібно і дбайливі вісники, проповідуючи звістку про Царство, надають допомогу всім сприйнятливим до цієї звістки людям, які зазнаю́ть різних страждань. Підтримуючи тих, кому потрібна допомога, вісники віддзеркалюють турботу Єгови (Єзекіїля 34:15, 16). Про Бога псалмоспівець каже: «Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв’язує» (Псалом 147:3).

Як звістка про Царство впливає на життя людей

15, 16. Які приклади з життя показують, як звістка про Царство підтримує і зміцнює тих, хто потребує допомоги?

¹⁵ Численні приклади з життя показують, як звістка про Царство дійсно підтримує і зміцнює тих, хто «зламаний серцем». Розгляньмо приклад Ореанни з Південної Америки, яка в похилому віці втратила всяке бажання жити. Одна жінка, Свідок Єгови, почала заходити до Ореанни і читати їй Біблію та публікацію «Моя книга біблійних оповідань»b. Спочатку пригнічена жінка слухала те, що їй читали, лежачи в ліжку з заплющеними очима і час від часу тяжко зітхаючи. Але невдовзі вона стала докладати зусиль, щоб під час читання сидіти в ліжку. Згодом вона сиділа в кріслі у вітальні, чекаючи на прихід сестри, яка вивчала з нею Біблію. Потім ця жінка почала відвідувати християнські зібрання в Залі Царства. Її підбадьорювало те, про що́ вона довідувалась на зібраннях, і вона почала пропонувати біблійну літературу людям, які проходили повз її дім. Згодом у 93-річному віці Ореанна охрестилася, ставши Свідком Єгови. Звістка про Царство відродила в ній бажання жити (Приповістей 15:30; 16:24).

¹⁶ Звістка про Царство дуже підкріпляє навіть тих, хто знає, що їхнє життя невдовзі обірветься через хворобу. Візьмімо приклад Марії з Західної Європи. Вона страждала від смертельної хвороби і вже втратила будь-яку надію. Тоді, коли Марія була сильно пригнічена, її зустріли Свідки Єгови. Вона почала дізнаватися про Божі наміри, і її життя знову набуло змісту. Марія охрестилась і дуже енергійно взялася за проповідницьку працю. Впродовж останніх двох років життя її очі випромінювали надію і радість. Марія померла з непохитною надією на воскресіння (Римлян 8:38, 39).

17. а) Який вплив має звістка про Царство на життя тих, хто її приймає? б) Як ти особисто пересвідчився, що Єгова «усіх зігнутих... випростовує»?

¹⁷ З цих прикладів видно, який вплив може мати звістка про Царство на життя людей, котрі прагнуть біблійних істин. Ті, що сумують через смерть своїх близьких, знову здобувають силу, дізнавшись про надію на воскресіння (1 Солунян 4:13). Ті, хто живе в злиднях і відчайдушно намагається прогодувати свою сім’ю, набувають почуття власної гідності і мужності. Адже вони довідуються, що Єгова ніколи не покине їх, якщо вони будуть йому віддані (Псалом 37:28). З допомогою Єгови чимало людей, які були в полоні депресії, поступово здобувають необхідні сили, щоб боротися з нею. Декому навіть вдається перемогти цю хворобу (Псалом 40:2, 3). Уже тепер Єгова «усіх зігнутих... випростовує», наділяючи їх силою через своє Слово (Псалом 145:14). Коли ми спостерігаємо, як добра новина про Царство потішає «зламаносердих» у нашій території і в християнському зборі, то знову і знову переконуємося, що несемо людям найкращу з усіх новин! (Псалом 51:19).

«Моя молитва до Бога за них»

18. Як відбивалося на Павлові те, що євреї відкидали добру новину, і чому?

¹⁸ Хоча наша звістка містить у собі найкращу новину, багато людей відкидає її. Як це могло б позначитися на нас? Так само, як це позначалось на апостолові Павлі. Він нерідко проповідував євреям, але більшість з них відкинула звістку спасіння. Їхня відмова боляче вражала Павла. Він визнав: «Маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого» (Римлян 9:2). Павло співчував євреям, яким проповідував. Його засмучувало те, що вони відкидали добру новину.

19. а) Чому не дивно, що часом ми можемо занепадати духом? б) Що допомагало Павлу і далі проповідувати?

¹⁹ Ми теж проповідуємо добру новину, оскільки нас спонукає до цього співчуття. Тому зрозуміло, що ми можемо занепасти духом, коли багато людей відкидає звістку про Царство. Така реакція з нашого боку свідчить, що ми справді зацікавлені в духовному благополуччі тих, кому проповідуємо. А втім, нам слід пам’ятати приклад апостола Павла. Що допомагало йому продовжувати проповідувати? Хоча Павло відчував скорботу і біль через те, що євреї відмовлялися приймати добру новину, але він не розчарувався в усіх євреях. Він не вважав, що їм уже не можливо допомогти. Натомість Павло надіявся, що серед них є ще люди, які приймуть Христа. Тому про свої почуття до таких євреїв Павло написав: «Бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися» (Римлян 10:1, Хом.).

20, 21. а) Як ми можемо наслідувати приклад Павла у нашому служінні? б) Яке питання, пов’язане з нашим служінням, буде обговорюватися в наступній статті?

²⁰ Зверніть увагу на дві думки, які підкреслив Павло. Він від серця бажав, щоб дехто знайшов спасіння, а також він благав про це Бога. Сьогодні ми наслідуємо Павлів приклад. Ми зберігаємо в серці бажання відшукувати тих, хто схильний сприйняти добру новину. Ми продовжуємо молитися до Єгови, щоб знаходити таких людей і допомагати їм іти дорогою, яка приведе до спасіння (Приповістей 11:30; Єзекіїля 33:11; Івана 6:44).

²¹ Однак щоб донести звістку про Царство якомога більшій кількості людей, ми мусимо приділяти увагу не лише тому, що ми проповідуємо і чому, але й тому, як ми проповідуємо. Це питання буде обговорено в наступній статті.

[Примітки]

Добра новина для людей з усіх народів

«Моїми ви свідками будете... аж до останнього краю землі» (ДІЇ 1:8).

1. На що ми звертаємо увагу, навчаючи інших біблійної правди, і чому?

УМІЛІ вчителі приділяють увагу не лише тому, що́ вони кажуть своїм учням, але й тому, як вони це роблять. Будучи вчителями, які навчають інших біблійної правди, ми робимо те саме. Ми звертаємо увагу як на звістку, котру проповідуємо, так і на методи, які при цьому використовуємо. Наша звістка — добра новина про Боже Царство — не змінюється, але свої методи ми пристосовуємо до обставин. Навіщо? Для того щоб донести цю звістку якомога більшій кількості людей.

2. Кого ми наслідуємо, коли пристосовуємо до обставин свої методи проповідування?

² Пристосовуючи свої методи проповідування до обставин, ми наслідуємо Божих слуг давнини. Подумаймо, наприклад, про апостола Павла. Він сказав: «Для юдеїв я був, як юдей... Для тих, хто без Закону,— я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові... Для слабих,— як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких» (1 Коринтян 9:19—23). Гнучкий підхід Павла виявився ефективним. Ми теж досягнемо успіху в служінні, якщо з уваги до людей, з якими розмовляємо, будемо пристосовувати до обставин свої проповідницькі методи.

До «кінців землі»

3. а) Яке нелегке завдання стоїть перед нами в проповідницькій праці? б) Як сьогодні сповняються слова з Ісаї 45:22?

³ Одна з найбільших трудностей, з якими стикаються проповідники доброї новини,— це розміри території, адже вона охоплює «цілий світ» (Матвія 24:14). Протягом минулого століття чимало служителів Єгови з усіх сил намагалися донести добру новину людям в інших країнах. Які результати це дало? Дивовижний ріст по всьому світі. На початку XX сторіччя звіт про служіння надходив лише з кількох країн світу. Тепер же Свідки Єгови трудяться в 235 країнах і територіях! Справді, добру новину про Царство проповідують нині аж до «кінців землі» (Ісаї 45:22).

4, 5. а) Хто відіграє важливу роль у поширенні доброї новини? б) Як деякі філіали висловилися про тих, хто приїхав з-за кордону і служить у територіях, за які відповідають ці філіали?

⁴ Що сприяє такому успіху? Багато що. Грандіозний вклад у справу проповідування вносять місіонери, які пройшли навчання в біблійній школі «Ґілеад» Товариства «Вартова башта», а з відносно недавнього часу — і понад 20 000 випускників Школи удосконалення служіння. Свою лепту вносить також чимало Свідків, які власним коштом переїхали в країни, де існує більша потреба у вісниках Царства. Такі саможертовні християни — чоловіки і жінки, молоді й літні, неодружені і сімейні — відіграють важливу роль у проповідуванні звістки про Царство по цілій землі (Псалом 110:3; Римлян 10:18). Усі ми дуже цінуємо їхні зусилля. Ось що деякі філіали написали про тих, хто переїхав з-за кордону, аби служити там, де більша потреба.

⁵ «Ці дорогі нам Свідки беруть провід у проповідуванні на віддалених територіях, допомагають утворювати нові збори і сприяють духовному росту місцевих братів і сестер» (Еквадор). «Якби з країни виїхали сотні іноземців, які тут служать, то це відбилося б на стабільності зборів. Яке ж благословення, що вони з нами!» (Домініканська Республіка). «У багатьох наших зборах є велика кількість сестер — часом до 70 відсотків усіх вісників (Псалом 68:12). Більшість з них пізнала правду недавно, а неодружені сестри-піонерки, які приїхали з інших країн, надають безцінну допомогу, навчаючи таких нових вісників. Ці сестри з-за кордону є для нас справжнім даром!» (Країна в Східній Європі). Чи ти коли-небудь думав про те, щоб служити в іншій країні?a (Дії 16:9, 10).

«Десять мужів з усіх язиків»

6. Як у Захарія 8:23 показано, що перед нами стоїть важке завдання проповідувати людям, які розмовляють іншими мовами?

⁶ Інша трудність полягає в тому, що на землі існує величезна кількість мов. У Божому Слові передрікалось: «Станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!» (Захарія 8:23). У сучасному сповненні цього пророцтва десять мужів зображають великий натовп, передречений в Об’явлення 7:9. Проте зверніть увагу, що, відповідно до пророцтва Захарія, «десять мужів» мали походити не тільки з усіх народів, але й «з усіх язиків тих народів». Чи ми бачимо, як сповнюється ця важлива подробиця пророцтва? Звичайно, що бачимо.

7. Як, згідно зі статистичними даними, добра новина доноситься людям «з усіх язиків»?

⁷ Поміркуйте над деякими статистичними даними. П’ятдесят років тому наша література видавалася 90 мовами. Нині це число сягнуло більш як 400 мов. «Вірний і мудрий раб» не шкодує сил для того, щоб видавати літературу навіть тими мовами, якими розмовляє порівняно мало людей (Матвія 24:45). Наприклад, біблійна література тепер друкується гренландською мовою (якою розмовляє 47 000 осіб), мовою палау (15 000 осіб) і мовою яп (менше 7000 осіб).

‘Великі двері’, які відкривають нові можливості

8, 9. Завдяки яким обставинам нам відкрилися ‘великі двері’ і як на це відгукуються тисячі Свідків?

⁸ У наші дні, можливо, не доведеться їхати за кордон, щоб ділитися доброю новиною з людьми, які розмовляють різними мовами. Останніми роками в економічно розвинені країни перебралися жити мільйони іммігрантів і біженців. Завдяки цьому там утворилися численні іншомовні громади. Скажімо, в Парижі говорять приблизно на 100 різних мовах. У Торонто кількість мов становить 125, а мешканці Лондона розмовляють більш як 300 мовами! Те, що на територіях багатьох зборів живуть іноземці, відкриває ‘великі двері’ до нових можливостей ділитися доброю новиною з людьми із усіх народів (1 Коринтян 16:9).

⁹ Тисячі Свідків, беручись за це завдання, вивчають іншу мову. Більшості з них таке вивчення дається нелегко. Однак їхні зусилля щедро винагороджуються: вони отримують неабияку радість, допомагаючи іммігрантам і біженцям пізнавати правду з Божого Слова. Як свідчить звіт з однієї країни в Західній Європі (за один з останніх років), близько 40 відсотків усіх охрещених там на обласних конгресах походять з інших країн.

10. Як ви використовуєте брошурку «Добра новина для людей з усіх народів»? (Дивіться інформацію в рамці «Особливості брошурки «Добра новина для людей з усіх народів» на сторінці 26).

¹⁰ Щоправда, більшість з нас не має можливості вивчити якусь іноземну мову. І все ж ми можемо допомагати іншомовному населенню, якщо будемо використовувати видану недавно брошурку «Добра новина для людей з усіх народів»b. Адже в ній міститься зворушлива біблійна звістка, викладена багатьма мовами (Івана 4:37). Чи ти послуговуєшся в служінні цією брошуркою?

Коли люди несприйнятливі

11. Яка ще трудність існує в деяких територіях?

¹¹ Оскільки у світі посилюється вплив Сатани, ми чимраз частіше стикаємося ще з однією трудністю. Йдеться про те, що в деяких територіях мало хто відгукується на добру новину. Звичайно, такий стан справ нас не дивує, адже Ісус передрік, що саме так і буде. Про наші дні він сказав: «Любов багатьох охолоне» (Матвія 24:12). Справді, багато хто поступово втрачає віру в Бога і повагу до Біблії (2 Петра 3:3, 4). У результаті в деяких куточках світу відносно мало людей стає учнями Христа. Однак це не означає, що наші любі християнські брати і сестри, які вірно проповідують у таких несприйнятливих місцевостях, трудяться марно (Євреїв 6:10). Чому так можна сказати? Подумайте ось про що.

12. Які дві цілі нашої праці проповідування?

¹² В Євангелії від Матвія підкреслюються дві головні цілі нашої проповідницької діяльності. Одна з них полягає в тому, щоб ‘навчати всі народи’ (Матвія 28:19). Інша — в тому, щоб ділитися звісткою про Царство на «свідоцтво» людям (Матвія 24:14). Обидві цілі важливі, але остання має особливе значення. Чому?

13, 14. а) Що є одною з головних складових ознаки Христової присутності? б) Про що нам треба пам’ятати, особливо коли проповідуємо в менш сприйнятливих територіях?

¹³ За словами Матвія, апостоли спиталися в Ісуса: «Яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?» (Матвія 24:3). Ісус відповів, що одною з головних складових цієї ознаки буде всесвітня проповідницька праця. Чи говорив він тут про підготовку учнів? Ні. Він сказав: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім» (Матвія 24:14, курсив наш). Таким чином Ісус показав, що важливою особливістю ознаки буде сама праця проповідування про Царство.

¹⁴ Отже, проповідуючи добру новину про Царство, ми повинні пам’ятати: навіть якщо не завжди вдається робити людей учнями, нам усе-таки вдається давати їм «свідоцтво». Хоч би як реагували люди, вони знають, що́ ми робимо. А значить, ми беремо участь у сповненні Ісусового пророцтва (Ісаї 52:7; Об’явлення 14:6, 7). Джорді, молодий Свідок із Західної Європи, сказав: «Єгова надав мені можливість брати участь у сповненні пророцтва з Матвія 24:14. Усвідомлення цього приносить мені багато радості» (2 Коринтян 2:15—17). Ти, поза всяким сумнівом, почуваєшся так само.

Коли люди противляться нашій звістці

15. а) Про що Ісус попередив своїх послідовників? б) Що допомагає нам проповідувати, незважаючи на протидію?

¹⁵ Вороже ставлення людей створює ще одну трудність у проповідуванні доброї новини про Царство. Ісус попередив своїх послідовників: «Вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє» (Матвія 24:9). Подібно до ранніх християн, сучасні послідовники Ісуса стикаються з ненавистю, протидією і переслідуванням (Дії 5:17, 18, 40; 2 Тимофія 3:12; Об’явлення 12:12, 17). У наш час уряди деяких країн наклали заборону на їхню діяльність. Проте, слухаючись Бога, правдиві християни в тих країнах продовжують проповідувати добру новину про Царство (Амоса 3:8; Дії 5:29; 1 Петра 2:21). Завдяки чому їм, як і решті Свідків по всій землі, вдається це робити? Єгова дає їм силу через свій святий дух (Захарія 4:6; Ефесян 3:16; 2 Тимофія 4:17).

16. Як Ісус показав, що існує зв’язок між працею проповідування і дією Божого духу?

¹⁶ Ісус показав, що існує тісний зв’язок між працею проповідування і дією Божого духу, сказавши своїм послідовникам: «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете... аж до останнього краю землі» (Дії 1:8, курсив наш; Об’явлення 22:17). Істотною є послідовність подій, згаданих у цьому біблійному вірші. Спочатку учні отримали святий дух, а тоді взялися за всесвітню працю свідчення. Лише завдяки Божому духу вони могли стійко продовжувати давати «свідоцтво народам усім» (Матвія 24:13, 14; Ісаї 61:1, 2). Тому Ісус слушно назвав святий дух «помічником» (Івана 15:26, НС). Ісус сказав, що Божий дух навчатиме й провадитиме його учнів (Івана 14:16, 26; 16:13).

17. Як нам допомагає святий дух, коли ми стикаємося з запеклою протидією?

¹⁷ Як Божий дух допомагає нам, коли ми стикаємося з лютою протидією під час проповідування доброї новини? Божий дух зміцнює нас і протистоїть тим, хто нас переслідує. Щоб унаочнити це, візьмімо для прикладу випадок з життя царя Саула.

Протидія Божого духу

18. а) Яка разюча зміна на гірше відбулася з Саулом? б) До чого вдавався Саул, переслідуючи Давида?

¹⁸ Саул, перший цар Ізраїлю, спочатку був добрим правителем. Та згодом він перестав слухатись Єгову (1 Самуїла 10:1, 24; 11:14, 15; 15:17—23). Тому Божий дух більше не підтримував цього царя. Саул запалав гнівом і нестямною люттю на Давида, якого підтримував Божий дух і який був помазаний, щоб стати наступним царем (1 Самуїла 16:1, 13, 14). Здавалося, що Давид беззахисний перед Саулом. Зрештою, в руках він тримав лише арфу, а Саул — списа. Тож одного разу, коли Давид грав на арфі, «кинув Саул списа, кажучи про себе: «Ударю в Давида, і приб’ю його до стіни! Та Давид двічі ухилився від нього» (1 Самуїла 18:10, 11). Пізніше Саул послухав свого сина Йонатана, Давидового друга, і присягнув: «Як живий Господь,— не буде [Давид] убитий». Але після того Саул знову «хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну». Давид утік, Саул же погнався за ним. У той вирішальний момент Божий дух став протидіяти Саулові. Яким чином? (1 Самуїла 19:6, 10).

19. Як Божий дух захищав Давида?

¹⁹ Давид утік до пророка Самуїла, але Саул послав своїх слуг, щоб схопити Давида. Коли ж вони прибули туди, де ховався Давид, «на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували... вони». Божий дух оволодів ними настільки, що вони зовсім забули, з якою метою туди прийшли. Саул ще двічі посилав своїх людей, щоб вони привели до нього Давида, однак з ними ставалося те саме. Зрештою сам цар Саул прийшов за Давидом, але й він не зміг протистояти Божому духу. Святий дух, по суті, скував його на «цілий той день та цілу ніч». Завдяки цьому Давид мав досить часу для втечі (1 Самуїла 19:20—24).

20. Який урок ми можемо взяти з розповіді про те, як Саул переслідував Давида?

²⁰ Ця повчальна розповідь про Саула і Давида зміцняє нас. Пам’ятаймо, що ті, хто переслідує Божих слуг, не переможуть, коли їм протидіє дух Бога (Псалом 46:12; 125:2). Єгова мав намір зробити Давида царем над Ізраїлем. Ніхто не міг стати цьому на заваді. Стосовно нашого часу Єгова постановив, що «проповідана буде ця Євангелія Царства». Ніхто не може завадити тому, щоб це відбувалося (Дії 5:40, 42).

21. а) Як сьогодні поводяться деякі противники? б) У чому ми впевнені?

²¹ Деякі релігійні і політичні керівники, намагаючись стати нам на перепоні, вдаються до неправди і навіть насильства. Проте так само як Єгова захищав духовно Давида, він захистить і свій народ сьогодні (Малахії 3:6). Тому, подібно до Давида, ми з упевненістю кажемо: «На Бога надію кладу й не боюсь,— що людина учинить мені?» (Псалом 56:12; 121:1—8; Римлян 8:31). Тож, маючи підтримку Єгови, продовжуймо долати всі труднощі, тимчасом як виконуємо дане нам Богом доручення проповідувати добру новину про Царство людям з усіх народів.

[Примітки]